Перинатальні результати розродження у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі

Анотація

Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу пологів і стану новонароджених у жінок, вагітність яких була ускладнена ретрохоріальною гематомою (РХГ) у І триместрі.

Матеріали та методи. На початку дослідження під спостереженням перебували 100 вагітних у віці 18–44 років (середній вік – 28,08±3,5 року) – 70 жінок основної і 30 контрольної груп. У 10 випадках із 70 вагітність перервалася у І триместрі на тлі РХГ. Шістдесят пацієнток основної групи, в яких вагітність прогресувала, було розподілено на дві підгрупи: підгрупа А (n=39) – першовагітні із загрозою переривання, зумовленою РХГ; підгрупа Б (n=21) – повторновагітні з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (ОАГА) і РХГ. До контрольної групи (n=30) увійшли першо- і повторновагітні з фізіологічно нормальним перебігом нинішньої і попередніх вагітностей.

Усі жінки були комплексно обстежені. Пацієнтки із загрозою переривання і РХГ отримували патогенетично обґрунтовану терапію для збереження вагітності (седативна, антистресова, спазмолітична терапія, гормональна підтримка (гестагени), інгібітори фібринолізу, антикоагулянти й антиагреганти, токолітики). Стан новонароджених на перших хвилинах життя оцінювали за шкалою Апгар, за необхідності застосовували реабілітаційні заходи.

Результати. Більшість пацієнток усіх груп мали ОАГА: 22,5% пацієнток підгрупи А, 30% – підгрупи Б, 16,6% вагітних контрольної групи, у половині з них діагностовано два та більше соматичних захворювань. У кожної третьої хворої основної групи (7 (17,9%) жінок у підгрупі А та 5 (23,8%) – у підгрупі Б) розродження відбулось шляхом кесарева розтину, у групі контролю – у 5 (16,6%) осіб. Мимовільні пологи в основній групі відзначено у 71,7% випадків, у контрольній групі – у 80%, передчасні пологи – у 2 (5,1%) жінок у підгрупі А та у 4 (19%) – у підгрупі Б і в 1 (3,3%) випадку – у групі контролю. Середня тривалість вагітності в основній групі становила 37,3±2,4 тижня, у контрольній групі – 39,4±0,3 тижня.

В основній групі народилося 54 (90%) доношених новонароджених, у контрольній групі – 29 (96,7%); недоношених – 2 (5,1%) у підгрупі А, 4 (19%) – у підгрупі Б, 1 (3,3%) – у групі контролю. В основній групі частота народження дітей у стані гіпоксії, які потребували проведення реанімаційних заходів й інтенсивної терапії, була більш ніж у 2 рази вищою порівняно з контрольною групою (5 (8,3%) і 2 (6,7%) немовляти відповідно).

У новонароджених обох підгруп – А і Б внаслідок перенесеної внутрішньоутробної гіпоксії діагностували патологічні стани у формі морфофункціональної незрілості, неврологічних порушень, ознаки внутрішньоутробного інфікування, але переведення до спеціалізованого відділення на другий етап виходжування не потребувала жодна дитина.

Заключення. Збереження вагітності у пацієнток із загрозою переривання і РХГ у І триместрі можливе у 85,7% спостережень. Вагітні з ОАГА належать до групи ризику розвитку передчасних пологів. Діти, виношування яких ускладнювалося загрозою переривання і формуванням РХГ у І триместрі, належать до групи ризику за розвитком внутрішньоутробної гіпоксії та інфекційних ускладнень.

Комплексна патогенетично обґрунтована терапія сприяє пролонгації вагітності, дозволяє знизити частоту ранніх репродуктивних втрат, покращити перинатальні результати та знизити частоту перинатальної захворюваності.