Змінність рівнів соціальної бажаності в дітей із псоріазом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання рівня соціальної бажаності в дітей із псоріазом та взаємозв’язки з особистісними даними і клініко-епідеміологічними особливостями перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Визначено рівні соціальної бажаності в дітей із псоріазом віком 8 12 років шляхом оцінки субшкали «соціальної бажаності» за опитувальником CMAS в адаптації А.М. Прихожан. Проведено аналіз залежності рівнів соціальної бажаності від особистісних даних дитини та клініко-епідеміологічних особливостей псоріазу. Матеріали дослідження оброблені за допомогою програми StatTech v.1.2.0.
Результати. Тільки у 2 із 54 дітей із псоріазом встановлено критичний рівень соціальної бажаності (9 балів), що і сформувало середній рівень соціальної бажаності – 3 [3,0–6,75]. У хлопців показник рівня соціальної бажаності у понад 2 рази менше, ніж у дівчат (р<0,001), а в дітей із підвищеним індексом маси тіла (7 [5,0–7,0]) статистично значущі вище, ніж у дітей з нормальним індексом маси тіла (3 [2,0–4,0]) (р<0,001). У сім’ях, де дитину виховують мама і тато, рівень соціальної бажаності статистично значуще менше, ніж у дітей з неповних сімей (р<0,001).
Також статистично значущі відмінності встановлені між групами за поширеністю патологічного процесу (р=0,002) та за клінічними формами дерматозу (р<0,001). Найвищий рівень соціальної бажаності спостерігали у дітей із псоріазом волосистої частини голови (6,0 [5,0–7,0]). Встановлено, що в групі хлопців із псоріазом рівень соціальної бажаності підвищується зі збільшенням віку дитини (r=0,906; р<0,001), а в групі дівчат у разі тривалого загострення патологічного процесу рівень соціальної бажаності значно вищий (7,0 [6,0–7,0]), ніж при загостренні до 4 тиж (3,0 [2,0–4,0]) (р=0,021).
Заключення. У дітей із псоріазом віком 8–12 років рівні соціальної бажаності в межах норми, але встановлено варіабельність цього показника залежно від факторів, що характеризують дитину як суб’єкт, та від складових патологічного процесу. Рівень соціальної бажаності залежить від статі, індексу маси тіла та складу родини, в якій виховується дитина. Складові патологічного процесу, що мають значення для рівня соціальної бажаності, – це поширеність псоріазу, клінічна форма дерматозу та тривалість загострення патологічного процесу для дівчат.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Pavlova O.V. Vplyv motyvacіyi shvalennia na samoprezentacіyu. Problemy zagal’noyi ta pedagogіchnoyi psihologіyi: Zbіrnyk nauk. prac’ Іnstitutu psihologіyi іm. G. S.Kostiuka NAPNU. 2011;13(3):286-93.
Edwards A.L. The social desirability variable in personality assessment and research. The Dryden Press; 1957.
Kabanova T.N., Makurina A.P., Bulygina V.G., Makurin A.A. Uchet motivacii social’noj zhelatel’nosti pri obsledovanii psihicheski bol’nyh s kriminal’nym anamnezom Psihologija i pravo. [Internet]. 2015;1:29-39. URL: https://psyjournals.ru/psyandlaw/2015/n1/76146_full.shtml
Crowne D.P., Marlowe D. A new scale of social desirability independent of psychopathology. Journal of Consulting Psychology. 1960;24:349-354.
Ulyana Kondrateva. Socially desirable and style of inter-personal relations in the family. Vestnik novgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. 2011;64:81-84.
WHO (2020) Obesity and overweight. Fact Sheet, World Health Organization. [Internet]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
Alan Menter, Kelly M Cordoro, Dawn M R Davis, et al. Joint American Academy of Dermatology National Psoriasis Foundation guidelines of care for the management and treatment of psoriasis in pediatric patients. J Am Acad Dermatol. 2020 Jan;82(1):161-201.
A. Bożek, A. Reich. The reliability of three psoriasis assessment tools: Psoriasis area and severity index, body surface area and physician global assessment Adv Clin Exp Med. 2017;26(5):851-6.
Craig A. Elmets, Neil J. Korman, Elizabeth Farley Prater, et al. Joint AAD-NPF Guidelines of care for the management and treatment of psoriasis with topical therapy and alternative medicine modalities for psoriasis severity measures. [Internet]. Available from: https://www.jaad.org/article/S0190-9622(20)32288-X/fulltext
Kubanov A.A., Karamova A.E., Znamenskaya L.F., Chikin V.V., Kondrashova V.V. PASI (Psoriasis Area and Severity Index) in the evaluation of the clinical manifestations of psoriasis. Vestnik dermatologii i venerologi. 2016;4:33-8.
Shkala javnoj trevozhnosti CMAS (adaptacija A.M.Prihozhan). Diagnostika emocional’no-nravstvennogo razvitija. Red. i sost. I.B.Dermanova. SPb. 2002:60-4.
Mark R. Dadds, Sean Perrin & William Yule. Social Desirability and Self-Reported Anxiety in Children: An Analysis of the RCMAS Lie Scale. Journal of Abnormal Child Psychology, 1998;26:311-7.
Kuznecova V.A. Issledovanie materinskogo otnoshenija v nepolnyh sem’jah razlichnogo tipa. Vіsnik Harkіvs’kogo nacіonal’nogo unіversitetu, 2012;1009:117-124.
Rybakova L.A., Babynina T.F. Deti gruppy riska: osobennosti razvitija, psihologo-pedagogicheskie tehnologii raboty s det’mi gruppy riska. Brig; 2015.
Celujko V.M. Vy i vashi deti. Hranitel’, 2008.
Shitova N.V. Social’no-psihologicheskie problemy odinokih zhenshhin. Chelovek v izmenjajushhemsja mire: social’no-psihologicheskie problemy. Materialy mezhregional’nogo seminara aspirantov. 2007:195-200.
Figdor G. Deti razvedennyh roditelej: mezhdu travmoj i nadezhdoj: Psihoanaliticheskoe issledovanie. Nauka, 1995.
Levin S. Kto umiraet? Sofija, 1996.
Varga A.Ja. Tipy nepravil’nogo roditel’skogo otnoshenija // Avtoref. dissertacii kand. psihol. nauk. M., 1987.
Salmina N.G., Tihanova I.G. Vnutrennjaja pozicija shkol’nika i social’naja zhelatel’nost’ u detej starshego doshkol’nogo i mladshego shkol’nogo vozrastov. Kul’turno-istoricheskaja psihologija. 2007;1:56-62.
Dosina N. V., Koshkina A. O. Vneshnost’ zhenshhiny kak faktor social’nyh otnoshenij [Internet]. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/vneshnost-zhenschiny-kak-faktor-sotsialnyhotnosheniy-1/viewer
Andreeva A. Neideal’naja forma pupka: kak devochki-podrostki otnosjatsja k svoej vneshnosti. [Internet]. Available from: https://www.forbes.ru/forbeswoman/423277-neidealnaya-forma-pupka-kak-devochki-podrostki-otnosyatsyak-svoey-vneshnosti
