Інтерактивний тренінг та електронний веб-ресурс як методи підвищення рівня знань сімейних лікарів щодо використання доказових рекомендацій зі скринінгу кардіоваскулярних ризиків у клінічній практиці
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Серцево-судинні захворювання є однією з головних причин смертності в усьому світі, й Україна не є винятком. Показник смертності в результаті серцево-судинних захворювань серед неінфекційних захворювань у нашій країні становить сьогодні 63%. За дев’ять місяців 2021 року в Україні померло 487,9 тисячі громадян, найбільше – від серцево-судинних захворювань.
Для проведення конкретних і ефективних превентивних заходів серед населення необхідно мати повну і достовірну інформацію щодо поширеності факторів ризику в популяції. Епідеміологічні дослідження, надаючи цю інформацію, дозволяють оцінити масштаби проблеми і визначити пріоритети дій медичної науки і практики. Назріла необхідність оптимізації безперервної медичної освіти лікарів. Відомо, що класичне лекційне подання інформації має найменший рівень засвоєння матеріалу аудиторією. Тому однією із сучасних форм навчання є інтерактивні тренінги, які успішно поєднують у собі різні форми активізації уваги слухачів і залучення їх до практичних дій.
Мета дослідження: оцінювання ефективності тренінгових занять та веб-ресурсу для підвищення рівня знань сімейних лікарів стосовно впровадження в їхню клінічну практику скринінгу кардіоваскулярних ризиків.
Матеріали та методи. Було проведено 6-годинний інтерактивний тренінг за темою «Принципи доказового скринінгу у практиці сімейного лікаря» для 95 сімейних лікарів із Закарпатської області, серед яких 70 (74%) осіб працювали у сільській місцевості та 25 (26%) – у міській. Рівень знань учасників тренінгу оцінювали за допомогою 12 тестових завдань на початку, одразу після тренінгу та через 3 міс після проведення тренінгу. Тестування передбачало ідентичні запитання на всіх етапах опитування.
Учасників тренінгу було розподілено на дві групи: група 1 (n=45) – ті, хто пройшов тільки тренінг; група 2 (n=50) – ті, хто крім тренінгу отримав додатково персональний доступ до веб-ресурсу «Радник профілактики та скринінгу» з можливістю вільного користування. Веб-ресурс «Радник профілактики та скринінгу» був розроблений на основі доказової програми USPTFS та узагальнених рекомендацій протоколів європейських країн щодо скринінгу, який, залежно від особистих даних пацієнта, надає перелік доказових скринінгових рекомендацій щодо конкретного пацієнта.
Результати. За результатами тестування середній рівень знань учасників на початку тренінгу становив 6 (5,7) балів. Одразу після тренінгу він статистично вірогідно зріс до 9 (8, 10) балів (p<0,001). Через 3 міс середній рівень знань сімейних лікарів знизився до 8 (7,9) балів, проте був статистично вірогідно вищим порівняно із середнім рівнем знань респондентів до тренінгу (p<0,001). Крім того, середній рівень знань через 3 міс після проходження тренінгу учасників групи 2, які мали доступ до веб-ресурсу, був статистично вірогідно вищим порівняно із групою 1, учасники якої пройшли лише тренінг (7 проти 9) (p<0,001).
Заключення. Інтерактивний тренінг є ефективним методом підвищення рівня знань для впровадження їх у клінічну практику, створює передумови для активного та широкого використання даного методу при навчанні медичних працівників при проходженні ними безперервного професійного розвитку.
Наявність доступу до веб-ресурсу допомагає підтримати на належному рівні знання учасників тренінгу, отримані після проходження інтерактивного тренінгу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Prevention of cardiovascular diseases [Internet]. 2016. Order of the Ministry of Health of Ukraine № 564, dated 13.06.2016. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2016_564_ykpmd_pssz.pdf.
GBD 2019 Diseases and Injuries Collaborators T, Lim SS, Abbafati C, Abbas KM, Abbasi M, Abbasifard M, et al. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet (London, England). 2020;396(10258):1204-22. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30925-9.
National Institute for Health and Care Excellence. Cardiovascular disease: risk assessment and reduction, including lipid modification [Internet]. London: Guideline NICE; 2014. 40 p. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg181.
Centers of Medicare and Medicaide Services. Comprehensive Primary Care Initiative [Internet]. Baltimore: CMS; 2017. Available from: https://innovation.cms.gov/innovation-models/comprehensive-primary-care-initiative.
Hoffmann TC, Del Mar C. Clinicians’ Expectations of the Benefits and Harms of Treatments, Screening, and Tests: A Systematic Review. JAMA Intern Med. 2017;177(3):407-19. doi: 10.1001/jamainternmed.2016.8254.
Hoffmann TC, Del Mar C. Patients’ expectations of the benefits and harms of treatments, screening, and tests: a systematic review. JAMA Intern Med. 2015;175(2):274-86. doi: 10.1001/jamainternmed.2014.6016.
Gray JAM, Patnick J, Blanks RG. Maximising benefit and minimising harm of screening. BMJ. 2008;336(7642):480-3. doi: 10.1136/bmj.39470.643218.94.
Mansouri M, Lockyer J. A meta-analysis of continuing medical education effectiveness. J Contin Educ Health Prof. 2007;27(1):6-15. doi: 10.1002/chp.88.
Kastaun S, Leve V, Hildebrandt J, Funke C, Becker S, Lubisch D, et al. Effectiveness of training general practitioners to improve the implementation of brief stop-smoking advice in German primary care: study protocol of a pragmatic, 2-arm cluster randomised controlled trial (the ABCII trial). BMC Fam Pract. 2019;20(1):107. doi: 10.1186/s12875-019-0986-8.
Ahmadi S-F, Baradaran HR, Ahmadi E. Effectiveness of teaching evidence-based medicine to undergraduate medical students: a BEME systematic review. Med Teach. 2015;37(1):21-30. doi: 10.3109/0142159X.2014.971724.
Shushman I, Kolesnyk P, Schonmann Y, Harris M, Frese T. Training Family Doctors and Primary Care Nurses in Evidence-based Prevention, Screening and Management of Cardiovascular Risks in Western Ukraine: A Longitudinal Study. Zdr Varst. 2020;59(4):227-35. doi: 10.2478/sjph-2020-0029.
Sinclair P, Kable A, Levett-Jones T. The effectiveness of internet-based e-learning on clinician behavior and patient outcomes: a systematic review protocol. Int J Nurs Stud. 2015;13(1):52-64. doi: 10.1016/j.ijnurstu.2016.01.011.
Miller CJ, McNear J, Metz MJ. A comparison of traditional and engaging lecture methods in a large, professional-level course. Adv Physiol Educ. 2013;37(4):347-55. doi: 10.1152/advan.00050.2013.
Shushman IV, Kolesnik PO. Internet program «Evidence Prevention and Screening Advisor» as a tool to raise awareness and commitment of patients to evidence screening. Pilot study project. The achievements of the wedge and experimental honey. 2020; (2): 202-5. doi 10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11344.
