Коморбідність тривожних розладів та хронічних больових синдромів: особливості лікування

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: гру 26, 2016
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.6.2016.249560
Ключові слова:
сульпірид, Еглоніл, тривога, депресія, механізм дії, дофамінові рецептори, дія різних доз,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Наталія Свиридова
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Україна

Анотація

Сьогодні доведена коморбідність тривожних розладів і болю і, як свідчить клінічна практика, хронічний біль може спричинювати тривогу і пригнічений настрій, супроводжуватися стійкими симптоматичними страхами. Доведена важлива роль системи дофаміну у зміні больової чутливості у хворих з хронічними розладами центральної нервової системи. Зміна больової чутливості у хворих з порушенням дофамінової активності при різних клінічних станах може мати важливі наслідки результатів вираженості болю, а зміна сигнальних механізмів дофаміну у разі хронічного болю відкриває можливість впливу на тактику лікування. В останні роки поряд з широким вивченням норадреналінових і серотонінових рецепторів в патогенезі розладів депресивного спектру, встановлена чутливість дофамінових рецепторів та значно більш виражена реакція пролактину на введення сульпіриду при депресії. Сульпірид належить до групи атипових нейролептиків і тому у перші роки клінічного вивчення більшість досліджень була направлена на визначення його ефективності при психотичних розладах. Накопичення сучасних клінічних даних виявило широкий спектр ефективності сульпіриду, а також його важливі відмінності від класичних нейролептиків.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Свиридова, Н. (2016). Коморбідність тривожних розладів та хронічних больових синдромів: особливості лікування. Сімейна Медицина, (6), 108–111. https://doi.org/10.30841/2307-5112.6.2016.249560
Номер
№ 6 (2016)
Розділ
Неврологія. Психіатрія
Авторське право (c) 2016 Наталія Свиридова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографія автора

Наталія Свиридова, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Свиридова Наталя Костянтинівна,

завідувач кафедри неврології і рефлексотерапії

Посилання

Johanna M. Jarcho, Emeran A. Mayer, Karen Jiang et al / Pain, Affective Symptoms and Cognitive Deficits in Patients with Cerebral Dopamine Dysfunction // Pain. 2012 Apr; 153(4): 345-351.

Gureje O, Simon GE, Von Korff M. A cross-national study of the course of persistent pain in primary care. Pain. 2001;92:195-200.

Dworkin RH, Gitlin MJ. Clinical Aspects of Depression in Chronic Pain Patients. Clin J Pain. 1991:7.

Crombez G, Vlaeyen JW, Heuts PH, Lysens R. Pain-related fear is more disabling than pain itself: evidence on the role of pain-related fear in chronic back pain disability. Pain. 1999;80:329-339.

Bair MJ, Robinson RL, Katon W, Kroenke K. Depression and pain comorbidity: a literature review. Arch Intern Med. 2003;163:2433-2445.

Magni G, Moreschi C, Rigatti-Luchini S, Merskey H. Prospective study on the relationship between depressive symptoms and chronic musculoskeletal pain. Pain. 1994;56:289-297.

Rhudy JL, Meagher MW. Fear and anxiety: divergent effects on human pain thresholds. Pain. 2000;84:65-75.

Tang NKY, Salkovskis PM, Hodges A, Wright KJ, Hanna M, Hester J. Effects of mood on pain responses and pain tolerance: an experimental study in chronic back pain patients. Pain. 2008;138:392-401.

Meyer-Lindenberg A, Weinberger DR. Intermediate phenotypes and genetic mechanisms of psychiatric disorders. Nat Rev Neurosci. 2006;7:818-827.

Rico-Villademoros F, Hidalgo J, Dominguez I, Garcнa-Leiva JM, Calandre EP. Atypical antipsychotics in the treatment of fibromyalgia: a case series with olanzapine. Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. 2005;29:161-164.

Kernbaum S, Hauchecorne J. Administration of levodopa for relief of herpes zoster pain. JAMA: the journal of the American Medical Association. 1981;246:132-134.

Ertas M, Sagduyu A, Arac N, Uludag B, Ertekin C. Use of levodopa to relieve pain from painful symmetrical diabetic polyneuropathy. Pain. 1998;75:257-259.

Dickey RP, Minton JP. Levodopa relief of bone pain from breast cancer. The New England Journal of Medicine. 1972;286:843.

Garcia C, Lynn R, Breitbart W. Psychotropic medications in palliative care. Prim Psychiatry. 2009;16:25-32.

Grace AA, Bunney BS, Moore H, Todd CL. Dopamine-cell depolarization block as a model for the therapeutic actions of antipsychotic drugs. Trends Neurosci. 1997;20:31-37.

Moore H, Todd CL, Grace AA. Striatal extracellular dopamine levels in rats with haloperidol-induced depolarization block of substantia nigra dopamine neurons. J Neurosci. 1998;18:5068-5077.

Perrault G, Depoortere R, Morel E, Sanger DJ, Scatton B. Psychopharmacological profile of amisulpride: an antipsychotic drug with presynaptic D2/D3 dopamine receptor antagonist activity and limbic selectivity. J Pharmacol Exp Ther. 1997;280:73-82.

Maina G, Vitalucci A, Gandolfo S, Bogetto F. Comparative efficacy of SSRIs and amisulpride in burning mouth syndrome: a single-blind study. The Journal of Clinical Psychiatry. 2002;63:38-43.

Вельтищев Д.Ю. Многоликий Эглонил / Вельтищев Д.Ю // РМЖ. – 2001. – № 25. – С. 1197.

O’Connor SE. The pharmacology of sulpiride – a dopamine receptor antagonist / Brown RA // Gen. Pharmacol. – 1982. – 13. – Р. 185-193.

Mauri MC. A risk–benefit assessment of sulpiride in the treatment of schizophrenia / Bravin S, Bitetto A // Drug Saf. – 1996. – 5. – 14. – 288-298.

Ferreri M. Sulpiride: study of 669 patient presenting with pain psychological origin / Florent C, Gerard D // Encephale. – 2000. – 26. – 58-66.

Drago F. Effects of acute or chronic administration of substituted benzamides in experimental models of depression in rats / Arezzi A, Virzi A // Eur. Neuropsychopharmacology. – 2000. – 10. – 437-442.

Maier W. Treatment of chronic depression with sulpiride: evidence of efficacy in placebo-controlled single case studies / Benkert O // Psychopharmacology (Berl). – 1994. – 8. – 115. 495-501.

Ruter E. Antidepressant action of sulpiride. Results of a placebo-controlled double-blind trial / Degner D, Munzel U // Pharmacopsychiatry. – 999. – 32. – 127-135.

Altamura AC.Sulpiride in the treatment of somatoform disturbances: a double-blind study with racemic sulpiride / Mauri MC, Regazzetti GL // Minerva Psichiatr. – 2000. – 32. – 25-29.

Данилов Д.С. Нейролептики-бензамиды в практике психиатра, невролога и интерниста на современном этапе развития психофармакологии (на примере сульпирида) / Д.С. Данилов // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. – Выпуск № 3. – 2012. – С. 77-84.

Ho C.S. Short-term sulpiride treatment of children and adolescents with Tourette syndrome or chronic tic disorder / Chen H.J., Chiu N.C // J Form Med Assoc. – 2009. – 108 (10). – 788-93.

Vilyanov VB. The efficacy of sulpiride in patients with anxiety disorders depending on the serum serotonin concentrations / Kremenitskaya SA, Soloveva NV // Zh Nevrol Psikhiatr Im S S Korsacova. 2015. – 115 (10). – 62-5.

Viviane Muniz da Silva Fragoso. Binding of Sulpiride to Seric Albumins / Carla Patrícia de Morais Coura, Luanda Yanaan Hoppe, Marília Amável Gomes Soares, Dilson Silva, Celia Martins Cortezl // Int J Mol Sci. – 2016 Jan. – 17 (1). – 59.