Післятравматичний остеоартроз. Ефективна комбінація нестероїдних протизапальних препаратів та SYSADOA

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олександр Бур’янов
Тарас Омельченко
Юрій Соболевський

Анотація

Остеоартроз (ОА) – найпоширеніше захворювання суглобів, що є провідною причиною втрати функціональної активності та інвалідності серед пацієнтів старшої вікової категорії. Гетерогенність ОА визначає відсутність 100% ефективної терапевтичної стратегії для всіх пацієнтів. Крім того, ця неоднорідність може бути головною причиною невдачі клінічних випробувань терапевтичних засобів, призначених для відновлення структури хряща або полегшення симптомів при ОА.


Препарати групи SYSADOA, зокрема сполуки глюкозаміну та хондроїтину, є одними з найбільш вивчених, мають високий профіль безпеки та проявляють доведену ефективність на ранніх стадіях ОА. Застосування цих препаратів у комбінації з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) широко розповсюджено у світі та включено в рекомендації Європейського товариства з клінічних і економічних аспектів остеопорозу та остеоартрозу (ESCEO).


Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності і безпеки застосування комбінації калію диклофенаку 50 мг, хондроїтину сульфату натрію 400 мг і глюкозаміну сульфату 500 мг та хондроітину сульфату натрію 400 мг і глюкозаміну сульфату 500 мг при лікуванні пацієнтів з післятравматичним ОА колінного та надп’ятково-гомілкового суглобів на ранніх стадіях (І–ІІ за Келгрен та Лоуренс).


Матеріали та методи. Проведене клінічне дослідження за дизайном є рандомізованим порівняльним проспективним плацебо-контрольованим у паралельних групах. Рівень доказовості даного дослідження відповідає категорії ІІ-В. Пацієнти основної групи N1 були прооперовані з приводу травми та мали рентгенологічно та клінічно підтверджений діагноз післятравматичного остеоартрозу І–ІІ стадії (за Келгрен та Лоуренс) надп’ятково-гомілкового (N1.1=15) та колінного (N1.2=15) суглобів. Давність травми та операції становила 14,3±2,3 міс.


З метою медикаментозного лікування хворим призначали комбінований препарат калію диклофенаку 50 мг, хондроїтину сульфату натрію 400 мг і глюкозаміну сульфату 500 мг протягом 10 діб та надалі комбінований препарат хондроїтину сульфату натрію 400 мг і глюкозаміну сульфату 500 мг протягом 3 міс. У групу порівняння увійшли пацієнти, зіставні за кількістю, статтю, віком та характером патології суглоба з хворими основної групи (N2.1=15; N2.2=15), яким було призначено диклофенак калію 50 мг 2 рази на добу (перші 10 діб) та препарат плацебо (3 міс). Крім того, всім пацієнтам основної та порівняльної груп призначали комплексне немедикаментозне лікування, що включало нормалізацію маси тіла, фізіотерапію, навчання, механотерапію, ЛФК, застосування ортопедичних засобів розвантаження та стабілізації уражених суглобів.


Результати лікування оцінювали клінічно через 3 та 6 міс від початку терапії за динамікою зменшення больового синдрому за VAS, функціональним станом надп’ятково-гомілкового (шкала AOFAS) і колінного суглобів (шкала LYSHOLM) та шляхом обліку частоти небажаних проявів та побічних реакцій у групах спостереження.


Результати. Через 3 міс інтенсивність больового синдрому за шкалою VAS у підгрупі N1.1 становила 24,8±2,1 бала, у підгрупі N2.1 – 29,2±3,2 (p<0,05). Через 6 міс співвідношення між підгрупами N1.1/N2.1 було 15,1±3,4 проти 26,7±0,9 (p<0,01). Функціональний стан надп’ятково-гомілкового суглоба за шкалою AOFAS через 3 міс у підгрупі N1.1 становив 81,7±4,3 проти 68,4±5,6 бала у підгрупі N2.1 (p<0,01). Через 6 міс оцінка за шкалою AOFAS між підгрупами N1.1/N2.1 становила 93,9±3,8 проти 79,4±4,1 (p<0,05). Результати оцінювання болю за шкалою VAS у пацієнтів з ранніми стадіями гонартрозу (N1.2 та N2.2) засвідчили, що через 3 міс лікування рівень больового синдрому в підгрупі N1.2 становив 21,2±1,9 проти 28,3±3,1 (p<0,05) у підгрупі N2.2. Через 6 міс співвідношення між підгрупами N1.2 та N2.2 було 14,7±1,4 проти 23,9±2,8 (p<0,01). Через 3 міс лікування рівень функціональної активності за шкалою LYSHOLM у пацієнтів підгрупи N1.2 становив 86,8±2,9 проти 68,4±5,6 бала (p<0,05) у підгрупі N2.2, а через 6 міс – 97,4±1,2 проти 86,2±2,9 відповідно (p<0,01).


Аналіз небажаних побічних реакцій після застосування комбінації НПЗП та SYSADOA продемонстрував, що статистичної різниці у групах спостереження не було (р>0,5).


Заключення. При ранніх стадіях післятравматичного остеоартрозу колінного та надп’ятково-гомілкового суглобів (І–ІІ за Келгрен та Лоуренс) тримісячний курс лікування із застосуванням комбінованих препаратів, що містять НПЗП (калію диклофенак) та SYSADOA (диклофенак, хондроїтину сульфат, глюкозаміну сульфат) і SYSADOA (хондроїтину сульфат і глюкозаміну сульфат) забезпечує ефективне зменшення больового синдрому та відновлення функції, що переважає над плацебо. Аналіз щодо побічних реакцій на дані препарати засвідчив безпеку застосування та відсутність статистичної різниці з контрольною групою плацебо.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Бур’янов, О., Омельченко, Т., & Соболевський, Ю. (2021). Післятравматичний остеоартроз. Ефективна комбінація нестероїдних протизапальних препаратів та SYSADOA. Сімейна Медицина, (4), 68–78. https://doi.org/10.30841/2307-5112.4.2021.249423
Номер
Розділ
Ревматологія
Біографії авторів

Олександр Бур’янов, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Бур’янов Олександр Анатолійович,

завідувач кафедри травматології та ортопедії

Тарас Омельченко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Омельченко Тарас Миколайович,

кафедра травматології та ортопедії

Юрій Соболевський, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Соболевський Юрій Леонтійович,

кафедра травматології та ортопедії

Посилання

Arden NK, Perry TA, Bannuru RR, Bruyere O, Cooper C, Haugen IK, et al. Nonsurgical management of knee osteoarthritis: comparison of ESCEO and OARSI 2019 guidelines. Nat Rev Rheumatol. 2020;17:59. doi: 10.1038/s41584-020-00523-9.

Bally M, Dendukuri N, Rich B, Nadeau L, Helin-Salmivaara A, Garbe E, et al. Risk of acute myocardial infarction with NSAIDs in real world use: bayesian metaanalysis of individual patient data. BMJ. 2017;357:j1909. doi: 10.1136/bmj.j1909.

Bruyerea O, Honvo G, Veronese N, Arden NK, Branco J, Curtis EM, et al. An updated algorithm recommendation for the management of knee osteoarthritis from the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Semin Arthritis Rheum. 2019;49(3):337-50. doi: 10.1016/j.semarthrit.2019.04.008.

Carlson AK, Rawle RA, Wallace CW, Brooks EG, Adams E, Greenwood MC, et al. Characterization of synovial fluid metabolomic phenotypes of cartilage morphological changes associated with osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage. 2019;27(8):1174-84. doi:10.1016/j.joca.2019.04.007.

Chen D, Shen J, Zhao W, Wang T, Han L, Hamilton JL, et al. Osteoarthritis: toward a comprehensive understanding of pathological mechanism. Bone Res. 2017;5:16044. doi: 10.1038/boneres.2016.44.

Da Costa BR, Reichenbach S, Keller N, Nartey L, Wandel S, Jüni P, et al. Effectiveness of non-steroidal anti-inflammatory drugs for the treatment of pain in knee and hip osteoarthritis: a network meta-analysis. Lancet. 2017;390(10090):e21-e33. doi: 10.1016/S0140-6736(17)31744-0.

Deveza LA, Nelson AE, Loeser RF. Phenotypes of osteoarthritis: current state and future implications. Clin Exp Rheumatol. 2019;37 Suppl 120(5):64-72.

Felson DT. Osteoarthritis of the knee. N Engl J Med. 2006;354(8):841-8. doi: 10.1056/NEJMcp051726.

Fransen M, Agaliotis M, Nairn L, Votrubec M, Bridgett L, Steve S, et al. Glucosamine and chondroitin for knee osteoarthritis: a double-blind randomized placebo-controlled clinical trial evaluating single and combination regimens. Ann Rheum Dis. 2015;74(5):851-8. doi: 10.1136/annrheumdis-2013-203954.

Fuggle N, Curtis E, Shaw S, Spooner L, Bruyère O, Ntani G, et al. Safety of opioids in osteoarthritis: outcomes of a systematic review and meta-analysis. Drugs Aging. 2019;36(Suppl.1):129-43. doi: 10.1007/s40266-019-00666-9.

Hunter DJ, Bierma-Zeinstra S. Osteoarthritis. Lancet. 2019;393(10182):1745-59. doi: 10.1016/S0140-6736(19)30417-9.

Kitaoka HB, Alexander IJ, Adelaar RS, Nunley JA, Myerson MS, Sanders M. Clinical rating systems for the ankle-hindfoot,midfoot, hallux, and lesser toes. Foot Ankle Int. 1994;15:349-53. doi: 10.1177/107110079401500701.

Latourte A, Kloppenburg M, Richette P. Emerging pharmaceutical therapies for osteoarthritis. Nat Rev Rheumatol. 2020;16(12):673-88. doi: 10.1038/s41584-020-00518-6.

Leeb ВA, Montag K, Smolen JS. Metaanalisis of chondroitinsulfate in the treatment of Osteoarthritis. J Rheumatol. 2000;27(1):205-11.

Leopoldino AO, Machado GC, Ferreira PH, Pinheiro MB, Day R, McLachlan AJ, et al. Paracetamol versus placebo for knee and hip osteoarthritis. Cochrane Database Syst. Rev. 2019;2:D13273. doi: 10.1002/14651858.CD013273.

Loeser RF, Goldring SR, Scanzello CR, Goldring MB. Osteoarthritis: a disease of the joint as an organ. Arthritis Rheum. 2012;64(6):1697-707. doi:10.1002/art.34453.

Mazieres В, Combe B, Van AP, Tondut J, Grynfeltt M. Chondroitin sulfate in osteoarthritis knee: a prospective, double-blind, placebo-controlled multicenter clinical stady. J Rheumatol. 2001;28(1):173-81.

McAlindon Т, LaValley M, Gulin JP, Felson DT. Glucosamin and Chondroitin for treatment of osteoarthritis: a systematic quality assessment and metaanalysis. JAMA. 2000;283(11):1469-75. doi: 10.1001/jama.283.11.1469.

Nelson AE, Fang F, Arbeeva L, Cleveland RJ, Schwartz TA, Callahan LF, et al. A machine learning approach to knee osteoarthritis phenotyping: data from the FNIH Biomarkers Consortium. Osteoarthritis Cartilage. 2019;27(7):994-1001. doi: 10.1016/j.joca.2018.12.027.

Oo WM, Yu SP-C, Daniel MS, Hunter DJ. Disease-modifying drugs in osteoarthritis: current understanding and future therapeutics. Expert Opin Emerging Drugs. 2018;23(4):331-47. doi: 10.1080/14728214.2018.1547706.

Persiani S, Rotini R, Trisolino G, Rovati LC, Locatelli M, Paganini D, et al. Synovial and plasma glucosamine concentrations in osteoarthritic patients following oral crystalline glucosamine sulphate at therapeutic dose. Osteoarthr Cartil. 2007;15(7):764-72. doi: 10.1016/j.joca.2007.01.019.

Reginster JY, Deroisy R, Rovati LC, Lee RL, Lejeune E, Bruyere O, et al. Long-term effects of glucosamine sulfate on osteoarthritis progression: a randomised, placebo-controlled clinical trial. Lancet. 2001;357(9252):251-6. doi: 10.1016/S0140-6736(00)03610-2.

Roman-Blas JA, Mendoza-Torres LA, Largo R, Herrero-Beaumont G. Setting up distinctive outcome measures for each osteoarthritis phenotype. Ther Adv Musculoskelet. 2020;12:1759720X20937966. doi: 10.1177/1759720X20937966.

Bіlovol OM, Kniazkova ІІ, Tveretіnov OB. Suchasny aspekty vykorystannia nesteroidnykh protyzapalnykh preparativ: metod.rekomend. Kyiv; 2008. 34 p.

Bur’ianov OA, Omelchenko TM, Mіkhnevich OE, redaktor. Osteoartroz: henezys, diahnostyka, likuvannia. Кyiv: Lenvit; 2009. 203 p.

Zupanets ІA, Shebeko SK. Farmakolohichne doslidzhennia analhetychnoi aktyvnosti Terafleksu ta Terafleksu Advans. Zdorovia Ukr. 2008;21/1:70-1.

Babak OI, Bіlovola OM, Chekman ІS. Klinichna farmakolohiia. Kyiv: Medytsyna; 2008. 768 p.