Застосування опитувальника PAQLQ та спірометрії для оцінювання контролю бронхіальної астми у підлітків
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз рівня контролю бронхіальної астми (БА) у підлітків з урахуванням опитувальника PAQLQ та спірометрії.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 60 підлітків віком від 12 до 18 років, хворих на БА, без клінічних і функціональних ознак загострення. З контрольованим перебігом було 26 (43,4%) підлітків, з частково контрольованим перебігом БА – 34 (56,6%) особи.
Результати. За результатами бронходилатаційних проб у 3 рази частіше виявляли позитивну відповідь при застосуванні комбінованого бронхолітика порівняно із сальбутамолом (χ2у =4,37; р=0,04). Середній приріст ОФВ1 був в 1,4 разу більшим у дітей після використання іпратропію бромід / фенотеролу – 8,9±0,8% порівняно з результатами проби з використанням сальбутамолу – 6,2±0,6% (р<0,05).
Після оцінювання результатів спірометрії частка дітей з неповним контролем БА становила 63,3%. Виявлені 38,5% пацієнтів з показником загальної якості життя PAQLQ<6 балів при контрольованій БА. Після проведення анкетування за опитувальником PAQLQ та спірометричного обстеження відсоток дітей з неповним контролем БА підвищився в 1,6 разу – з 43,3% до 73,3% (χ2=11,1; р<0,05).
Заключення. Клінічного моніторингу не завжди достатньо для правильного оцінювання рівня контролю бронхіальної астми (БА) у підлітків. Урахування декількох методів оцінювання дає можливість більш точно визначити рівень контролю БА у пацієнта.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
The Global Asthma Report 2018. URL: http://www.globalasthmareport.org.
Global Burden of Disease due to Asthma. URL: http://globalasthmareport.org/burden/burden.php.
Szefler S, Chipps B. Challenges in the treatment of asthma in children and adolescents. Ann. Allergy Asthma Immunollogy. 2018;120(4):382-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.anai.2018.01.003
Barreto V, Simões S, Fernandes B, Conceição F, Fernandes T, Varjão A, Santos S, Franco J. Pulmonary function and symptoms in asthmatics adolescents. World Allergy Organization Journal. 2015;8(1):266. https://doi.org/10.1186/1939-4551-8-S1-A266
Demoly P.et al. Repeated cross-sectional survey of patient-reported asthma control in Europe in the past 5 years. Eur. Respir. Rev. 2012;21(123):66-74. https://doi.org/10.1183/09059180.00008111
Serrano C.et al. Guidelines for severe uncontrolled asthma. Arch. Bronconeumol. 2015;51(5): 235-46. https://doi.org/10.1016/j.arbres.2014.12.007
Belay IM, Raznatovskaya EN, Gritsova NA, Reznichenko YG. Clinical pharmacology of bronchodilators: tutorial. Zaporozhye, ZDMU. 2014. 70 p.
Statistical Book 2017 (published on July 05, 2018, updated on July 11, 2018) URL: https://www.rosminzdrav.ru/ministry/61/22/stranitsa-979/statisticheskiei-informatsionnye-materialy/statisticheskiy-sbornik-2017-god
Follenweider L., Lambertino A. Epidemiology of asthma in the United States. Nurs Clin. North Am. 2013;48(1):1-10. https://doi.org/10.1016/j.cnur.2012.12.008
O’Byrne P., Jenkins C., Bateman E. The paradoxes of asthma management: time for a new approach? Eur. Respir. J. 2017;50(3):1-8. https://doi.org/10.1183/13993003.01103-2017
Cooper B. G.et al. The Global Lung Function Initiative (GLI) Network: bringing the world’s respiratory reference values together. Breathe (Sheff). 2017;13(3):56-64. https://doi.org/10.1183/20734735.012717
Alferov VP, Aleksandrovich IV, Aleksandrovich Yu. S. Quality of life and social adaptation of children with bronchial asthma. Russian Family Doctor. 2005;9(2):41-46.
Shakhova OO., Sichkar IB. Assessment of the control of bronchial asthma in the period of clinical well-being in children who have fallen asleep due to the variability of bronchial inflammation. Bukovynskyi Medical Visitor. 2014;18(2):120-3.
Drakina SA., Perevoshchikova NK., Chernykh NS., Torochkina GP. Restoration of control over the course of bronchial asthma, taking into account the personality traits of adolescents’ bones. Mother and Child. 2019;1:31-36.
Okhotnikova OM., Besh LV., Umanets TR. Bronchial asthma in pediatric practice: a glance of provincial specialties. Health of Ukraine. Pediatrics. 2017;2:20-21.
Guidelines for the Diagnosis and Management of Asthma (EPR-3). (Update 2019) URL : https://www.nhlbi.nih.gov/health-pro/guidelines/current/asthma-guidelines
Wilson SR. et al. Asthma Outcomes: Quality of Life. J. Allergy Clin. Immunol. 2012;129(3):88-123. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2011.12.988
Kuzina EN., Spivak EM. Quality of life in mild bronchial asthma in children. Medical psychology in Russia: Electron. Scientific. Zhurn. 2017;T.9,6(47). URL: http://mprj.ru (date of the date: 09.09.2020).
PAQLQ(S) – Standardised Paediatric Asthma Quality Of Life Questionnaire [cited 2020 Sep 9]. URL: https://www.qoltech.co.uk/paqlq_s.html
Juniper EF. Health-related quality of life in asthma. Curr. Opin. Pulm. Med. 1999;5(2):105-110. https://doi.org/10.1097/00063198-199903000-00005
O’Byrne PM. et al. Measuring asthma control: a comparison of three classification systems. European Respiratory Journal. 2010;36(2):269-76.
Brian L. et al. Standardization of Spirometry 2019 Update. An Official American Thoracic Society and European Respiratory Society Technical Statement. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2019;200(8):70-88. https://doi.org/10.1164/rccm.201908-1590ST
