Оцінювання панкреатотропної і суглобової ефективності внутрішньоклітинного системного ензиму при остеоартрозі
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Не дивлячись на успіхи сучасної доказової медицини, лікування остеоартрозу (ОА) залишається складною і невирішеною проблемою. Безумовно, модифікація способу життя дещо покращує стан пацієнта з ОА, проте ведення пацієнта з ОА без медикаментозної терапії, яка є загалом симптоматичною, практично неможливе.
Мета дослідження: аналіз ефективності використання препарату внутрішньоклітинного ситемного ензиму у комплексній терапії хворих на первинний ОА у коморбідності із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози (ЗСН ПЗ) для корекції патологічних процесів, що розвиваються у пацієнтів.
Матеріали та методи. Обстежено 69 пацієнтів з первинним ОА у коморбідності із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ. Діагноз ОА встановлювали на основі діагностичних критеріїв Американської колегії ревматологів (АСR, 2018), Європейської асоціації ревматологів (European League Against Rheumatism, EULAR, 2018), Американської академії хірургів-ортопедів (ААOS, 2018), Міжнародного товариства з вивчення ОА (OARSI, 2019). Дослідження суглобів включало огляд, пальпацію, об’єктивну оцінку болю. Симптоми ОА оцінювали також за індексами Лекена і тестом Харріса. Для оцінювання стану ЗСН ПЗ визначали вміст фекальної α-еластази та проводили аналіз копрограми. Пацієнтів було розподілено на дві групи: хворі 1-ї групи отримували лікування первинного ОА згідно з міжнародними рекомендаціями, хворі 2-ї групи додатково отримували внутрішньоклітинний системний ензимний препарат.
Результати. Після проведеного лікування у пацієнтів 1-ї групи спостерігалася статистично значуща тенденція до погіршення показників фекальної α-еластази та копрограми (р<0,05), у 2-й групі спостерігалося статистично значуще покращення даних показників (р<0,05). Також було виявлено статистично значуще покращення показників перебігу первинного ОА в обох досліджуваних групах (р<0,05), проте у 2-й групі лікувальний ефект був статистично значущо вагоміший (р<0,05).
Заключення. Спостерігали статистично значущу позитивну динаміку показників ЗСН ПЗ та перебігу первинного ОА у 2-й групі щодо таких у 1-й групі після проведенного лікування (р<0,05). Це свідчить про доцільність використання внутрішньоклітинного системного ензимного препарату при лікуванні пацієнтів з первинним ОА у коморбідності із захворюваннями, що супроводжуються ЗСН ПЗ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Babinets L.S., Halabitska I.M. Chronic inflammatory process and bone tissue changes in patients with osteoarthritis and exocrine pancreatic insufficiency. Lekarsky Obzor. 2020;69(1): 7–10.
DeFrate L.E., Kim-Wang S.Y., Englander Z.A., McNulty A.L. Osteoarthritis year in review 2018: mechanics. Osteoarthritis and Cartilageю 2019;27(3): 392–400. Available from: https://doi.org/10.1016/j.joca.2018.12.011
Loeser R.F., Goldring S.R., Scanzello C.R., Goldring M.B. Osteoarthritis: A disease of the joint as an organ. Arthritis and Rheumatism. 2012;64(6): 1697–1707.
Geurts J., Nasi S., Distel P., Müller-Gerbl M., Prolla T.A., Kujoth G.C. et al. Prematurely aging mitochondrial DNA mutator mice display subchondral osteopenia and chondrocyte hypertrophy without further osteoarthritis features. Scientific Reports. 2020;10(1): 1296. Available from: https://doi.org/10.1038/s41598-020-58385-w
Altman R.D., Bedi A., Karlsson J., Sancheti P., Schemitsch E. Product Differences in Intra-articular Hyaluronic Acids for Osteoarthritis of the Knee. American Journal of Sports Medicine. 2016;44(8): 2158–65. Available from: https://doi.org/10.1177/0363546515609599.