Стан оваріального резерву в жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Поняття «оваріальний резерв» останніми роками досить широко обговорюється в літературі. Це функціональний резерв яєчників, який відображає величину фолікулярного пулу яєчників і якість ооцитів в них, тобто визначає здатність яєчників до розвитку здорового фолікула з повноцінною яйцеклітиною. Визначення оваріального резерву дозволяє більш точно оцінити репродуктивний потенціал жінки і попередити патологічні стани і хвороби, що знижують фертильність.
Мета дослідження: за даними лабораторних та інструментальних методів дослідження надати комплексну оцінку стану оваріального резерву в жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді.
Матеріали та методи. Основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції в пубертатному періоді, за характером порушень було розподілено на три підгрупи (n=30): перша – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, друга – з пізнім віком менархе, третя – з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті. Віковий діапазон обстежуваних – від 19 до 32 років. Досліджувались біохімічні й ехографічні маркери оваріального резерву.
Результати. У ході клінічного дослідження встановлено, що в жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді, концентрація антимюллерового гормону (АМГ) у сироватці крові і розміри яєчників (сумарний обсяг) більше за рахунок більшої кількості мілких фолікулів порівняно з жінками контрольної групи. Пряма кореляційна залежність між показниками АМГ і кількості фолікулів та зворотна між АМГ і діаметром фолікулів свідчать про нормальний оваріальний резерв. Ця закономірність простежувалась у жінок з первинною олігоменореєю в анамнезі і пізнім віком менархе. У жінок з пубертатними кровотечами концентрація АМГ у крові достовірно не відрізнялась від групи контролю, сумарний обсяг обох яєчників був більшим, ніж у жінок з нормальним ритмом менструацій (р<0,05), але загальна кількість фолікулів не мала достовірних відмінностей. Кореляційну залежність між сумарним обсягом обох яєчників і загальною кількістю фолікулів було втрачено, що може свідчити про збільшення обсягу яєчників за рахунок стромального компонента.
Заключення. Комплексний аналіз рівня АМГ у сироватці крові, сумарного обсягу яєчників і кількості фолікулів у преовуляторний період дозволяє оцінити овуляторний резерв у жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді. І хоча зазначені параметри у досліджуваних достовірно вищі, ніж у жінок з правильним ритмом менструацій (р<0,05), але залишаються в межах референтних значень, що свідчить про збереження їхнього оваріального резерву. На сьогодні для скринінгу оваріального резерву визначення концентрації АМГ у сироватці крові має декілька значних переваг над іншими методами, адже цей гормон є маркером, який з віком починає змінюватись раніше, ніж інші показники, що має важливе прогностичне значення при лікуванні різних порушень репродуктивної системи, передчасному згасанні її функції та при безплідності.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Пирогова В.І., Ференц М.Т. 2018. Фертильність і оваріальний резерв (Клінічна лекція). Здоровье женщины. 8(134):10–3.
Гнатко О.П. 2010. Стресові фактори урбанізації і стан репродуктивної системи жінки. Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. 1:123–5.
Квашенко В.П., Вустенко В.В. 2014. Аналіз сучасних підходів до оцінки оваріального резерву у світі. Медико-соціальні проблеми сім’ї. 19(1):104–8.
Дубоссарская З.М. [редактор]. 2010. Теория и практика эндокринной эндокринологии: Учебно-методическое пособие (изд. доп. и перераб.). Днепропетровск: Лира, 460.
Макарчук О.М., Дзьомбак В.Б. 2017. Характеристика репродуктивного потенциала у женщин с нарушением становления менструальной функции в пубертате, методы профилактики и коррекции. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 7(4):522–9.
Дубініна В.Г., Носенко О.М., Чужик О.І., Гриценко Г.С. 2016. Оваріальний резерв у безплідних жінок репродуктивного віку з неоперованими ендометріомами яєчників. Здоровье женщины. 6(112):165–8.
Захаренко О.С., Юзько О.М., Захаренко Л.В. 2012. Роль антимюллерового гормону в оцінці оваріального резерву при безплідді, асоційованому з малими формами генітального ендометріозу. Здоровье женщины. 5(71):152–4.
Lico D. [et al.]. 2014. A new algorithm to predict ovarian age combining clinical, biochemical and 3D-ultrasonographic parameters. Ultrasound Obstet. Gynecol. 44(1): 2.
Макарчук О.М., Дзьомбак В.Б. 2017. Порушення становлення менструальної функції та його вплив на репродуктивний потенціал жінки. Галицький лікарський вісник. 3:36–8.
Гаспаров А.С. [и др.]. Клиническое значение овариального резерва в реализации репродуктивной функции. Акушерство и гинекология. 4:11–6.
Song T., Lee S.H, Kim W.Y. 2014. Additional benefit of hemostatic sealant in preservation of ovarian reserve during laparoscopic ovarian cystectomy: a multi-center, randomized controlled trial. Hum. Reprod. 29(8):1659–65.
Muzii L. [et al.]. 2014.The effect of surgery for endometrioma on ovarian reserve evaluated by antral follicle count: a systematic review and metaanalysis. Hum. Reprod. 29(10):2190–8.
