Нові можливості корекції залізодефіцитних станів у практиці сімейного лікаря

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: тра 21, 2020
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2020.204547
Ключові слова:
залізо, залізодефіцит, залізодефіцитна анемія, гемове залізо, Ріхтер ФерроБіо,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Л. Ф. Матюха
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Україна

Анотація

У статті розглянуто основні причини розвитку залізодефіциту та залізодефіцитної анемії (ЗДА) у практиці сімейного лікаря, зокрема стани, що супроводжуються значним збільшенням фізіологічної потреби у залізі. Особливу увагу приділено клінічним аспектам залізодефіциту та ЗДА у жінок репродуктивного віку. Описані відмінності у всмоктуванні гемового та негемового заліза. Розкриті переваги профілактики та дієтичної корекції залізодефіцитних станів за допомогою комбінації гемового заліза та сульфату заліза (Ріхтер ФерроБіо) з огляду на значущість для пацієнтів питань переносимості та безпеки.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Матюха, Л. Ф. (2020). Нові можливості корекції залізодефіцитних станів у практиці сімейного лікаря. Сімейна Медицина, (1-2), 99–102. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2020.204547
Номер
№ 1-2 (2020)
Розділ
Загальна медицина
Авторське право (c) 2020 Л. Ф. Матюха

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографія автора

Л. Ф. Матюха, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Матюха Лариса Федорівна,

завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги

Посилання

Колосова Н.Г., Баяндина Г.Н., Машукова Н.Г., Геппе Н.А.. Обмен железа в организме и пути коррекции его нарушений // Трудный пациент». – 2011. – Т. 9. – № 8–9. – С. 54–58.

Романова А.Ф., Выговская Я.И., Логинский В.Е., Дягиль И.С., Абраменко И.В. Справочник по гематологии. – К.: Здоров’я, 1997. – 324 с.

Camaschella C. Iron deficiency. Blood. 2019;133(1):30-39.

Kassebaum NJ, Jasrasaria R, Naghavi M, et al. A systematic analysis of global anemia burden from 1990 to 2010. Blood. 2014; 123(5):615-624.

Kiss JE, Vassallo RR. How do we manage iron deficiency after blood donation? Br J Haematol. 2018;181(5):590-603.

Васильева Т.М., Захарова И.Н., Заплатников А.Л., Лазарева С.И., Мачнева Е.Б. Алгоритм диагностики и лечения железодефицитных состояний у детей // РМЖ. – 2018. – № 9. – С. 2–7.

Thurnham D.I., McCabe L.D., Haldar S. et al. Adjusting plasma ferritin concentrations to remove the effects of subclinical inflammation in the assessment of iron deficiency: a metaanalysis. Am J Clin Nutr 2010; 92: 3: 546–555.

Cappellini M.D., Comin‐Colet J., de Francisco A., Dignass A., Doehner W. et al. Iron deficiency across chronic inflammatory conditions: International expert opinion on definition, diagnosis, and management. Am J Hematol. 2017 Oct; 92(10): 1068–1078.

Anderson G.J., McLaren G.D. Iron Physiology and Pathophysiology in Humans; Humana Press / Springer:New York, NY, USA, 2012.

Mann J., Truswell S. Essentials of Human Nutrition, 4th ed.; Oxford University Press: Oxford, UK, 2012.

Hallberg L. Iron requirements and bioavailability of dietary iron. In Nutritional Adequacy, Nutrient Availability and Needs; Springer: New York, NY, USA, 1983; pp. 223–24.

Young I., Parker H.M., Rangan A. et al. Association between Haem and Non-Haem IronIntake and Serum Ferritin in Healthy Young Women. Nutrients. 2018 Jan 12;10(1). pii: E81.

Hallberg L., Björn-Rasmussen E., Howard L., Rossander L. Dietary heme iron absorption: A discussion of possible mechanisms for the absorption promoting effect of meat and for the regulation of iron absorption.Scand. J. Gastroenterol.1979,14, 769–779.

Lombardi-Boccia G., Martinez-Dominguez B., Aguzzi A. Total heme and non-heme iron in raw and cooked meats. J. Food Sci.2002,67, 1738–1741.

Rangan A.M., Ho R.W.L., Blight G.D., Binns C.W. Haem iron content of Australian meats and fish. Food Aust.1997, 49, 508–511.

Bjornrasmussen E., Hallberg L., Isaksson B., Arvidsson B. Food ironabsorption in man – Applications of2-pool extrinsic tag method to measure heme and non-heme iron absorption from whole diet. J. Clin. Investig.1974,53, 247–255.

Skolmowska D., Głąbska D. Analysis of Heme and Non-Heme Iron Intake and Iron Dietary Sources in Adolescent Menstruating Females in a National Polish Sample. Nutrients 2019, 11(5), 1049.

Beck K.L., Conlon C.A., Kruger R., Coad J. Dietary determinants of and possible solutions to iron deficiency for young women living in industrialized countries: A review. Nutrients 2014, 6, 3747–3776.

Rangan A., Aitkin I., Blight G., Binns C. Factors affecting iron status in 15–30 year old female students. Asia Pac. J. Clin. Nutr.1997,6, 291–295.

Tolkien Z., Stecher L., Mander A.P., Pereira D.I., Powell J.J. Ferrous sulfate supplementation causes significant gastrointestinal side effects in adults: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015;10(2): e0117383.

Girelli D., Ugolini S., Busti F., Marchi G., Castagna A. Modern iron replacement therapy: clinical and pathophysiological insights. Int J Hematol. 2018;107(1):16-30.

Narayanan V., Bhargava A. Realworld efficacy and tolerability of heme iron polypeptide in non-pregnant and pregnant women with iron deficiency anemia. International Journal of Medical Research & Health Sciences, 2018, 7(6): 50-56.

Danko J. et al. Observation of the efficacy and tolerability of iron supplementation using fixed combination of heme iron and iron sulphate (Globifer®), Clinical Nutrition, submitted. ClinicalTrials.gov Identifier: NCT03055559.

Elmahaishi W.M., Zwawa A.A., Elmahaishi A.M., Elmahaishi M.S. The effectiveness and tolerability of Globifer Forte (Haem Iron) tablets on iron deficiency anemia in pregnancy. J Ginecol Reprod Med. 2017; 1(4):1-4.