Роль урсодезоксихолевої кислоти у профілактиці уражень печінки на фоні хіміотерапії гострої лімфобластної лейкемії із супутнім ожирінням

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Г. С. Маслова
І. М. Скрипник
О. В. Щербак

Анотація

У хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) проведення хіміотерапії (ХТ) асоціюється з ризиком розвитку гепатотоксичних реакцій, особливо за умови додаткових факторів ризику.

Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) у профілактиці розвитку гепатотоксичних реакцій на фоні ХТ у хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням.

Матеріали та методи. Обстежено 26 пацієнтів – 9 (34,6%) жінок і 17 (65,4%) чоловіків – з уперше діагностованою ГЛЛ, що мали супутню надмірну масу тіла і ожиріння. Обстеження пацієнтів проводили двічі: перед ХТ і на 28-й день терапії. Визначали показники біохімічної панелі: аланінову (АЛТ) та аспарагінову амінотрансферази, загальний білок, загальний білірубін, лужну фосфатазу, гамаглутамілтранспептидазу (ГГТП), сечовину. Пацієнти були розподілені на дві групи: І група – 12 хворих на ГЛЛ із ожирінням, яким призначали виключно ХТ; II група – 14 пацієнтів із ГЛЛ з ожирінням, яким призначали УДХК у дозі 15 мг/кг на добу з 1-го по 28-й день на фоні ХТ.

Результати. Після проведення ХТ відхилення у печінкових біохімічних тестах виявлено у 10 (83,3%) із 12 хворих І групи і у 2 (14,3%) із 14 пацієнтів ІІ групи. У хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням на фоні ХТ виявлено наявність ризику розвитку гепатотоксичних реакцій (RR=5,00; 95% СІ=1,37–18,17; р<0,05), які характеризуються зростанням у сироватці крові активності АЛТ у 2,05 разу, ГГТП – у 2,4 разу, вмісту загального білірубіну – у 2,08 разу за одночасного зниження вмісту загального білка в 1,4 разу (р<0,05). Призначення УДХК на фоні ХТ у хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням супроводжується зниженням ризику розвитку цитостатик-індукованих уражень печінки (RR=0,17; 95% СІ=0,046–0,63; р<0,05).

Заключення. На фоні хіміотерапії у пацієнтів із ГЛЛ у поєднанні з ожирінням розвиваються гепатотоксичні реакції змішаного типу, ефективним методом профілактики яких є призначення урсодезоксихолевої кислоти.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Маслова, Г. С., Скрипник, І. М., & Щербак, О. В. (2020). Роль урсодезоксихолевої кислоти у профілактиці уражень печінки на фоні хіміотерапії гострої лімфобластної лейкемії із супутнім ожирінням. Сімейна Медицина, (1-2), 77–80. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2020.204518
Номер
Розділ
На допомогу практикуючому лікарю
Біографії авторів

Г. С. Маслова, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Маслова Ганна Сергіївна,

кафедра внутрішньої медицини № 1

І. М. Скрипник, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Скрипник Ігор Миколайович,

кафедра внутрішньої медицини № 1

О. В. Щербак, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Щербак Ольга Василівна,

кафедра внутрішньої медицини № 1

Посилання

Домникова НП, Непомнящих ГИ, Тетерина НВ. Клинические особенности поражения печени у больных гемобластозами. Бюллетень СО РАМН. 2008;6(134):41-6.

Непомнящих ГИ, Постникова ОА, Домникова НП, Бакарев МА. Морфологический анализ патологии печени при острых лейкозах и лимфопролиферативных заболеваниях. Сибирский онкологический журнал. 2012;1(49):26-30.

Скрипник ІМ, Маслова ГС. Оцінка частоти розвитку і характеру гепатотоксичних реакцій у хворих на гострі лейкемії в динаміці індукції ремісії. Сучасна гастроентерологія. 2018; 2(100):16-22.

Щербак ОВ, Маслова ГС. Оптимізація лікування хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом. Сучасна гастроентерологія. 2016;5(91):76-83.

Bonkovsky HL, Jones DP, Russo MW et al. Drug-induced liver injury. 6th edn. Ch 25 W.B. Saunders: Philadelphia, PA, 2011, p. 417-61.

Chalasani NP, Hayashi PH, Bonkovsky HL et al. ACG Clinical Guideline: The Diagnosis and management of idiosyncratic drug-induced liver injury. Am J Gastroenterol. 2014 Jul;109(7):950-66; quiz 967. doi: 10.1038/ajg.2014.131.

Chiaretti S, Zini G, Bassan R. Diagnosis and subclassification of acute lymphoblastic leukemia. Mediterr J Hematol Infect Dis. 2014;6:e2014073.

Dhakal P, Lyden E, Lee A, Michalski J, Al-Kadhimi ZS, Maness LJ, et al. Effects of Obesity on Overall Survival of adults with acute Myeloid Leukemia. Clin Lymphoma Myeloma Leuk. 2020;20(3):e131-6. doi: 10.1016/j.clml.2019.11.001.

Fob R, Guarini A, Vitale A. Approach to the patient with a suspect of ALL. In Goekbuget N, Bassan R, Dombret H et al. (eds), Reccommendations of the European Working Group for adult ALL. Bremen-London-Boston: UNI-MED Verlag AG, 2011;24-31.

Hoelzer D, Bassan R, Dombret H et al. Acute lymphoblastic leukaemia in adult patients: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncol. 2016 Sep;27 (suppl 5):v69-v82.

Inaba H, Greaves M, Mullighan CG. Acute lymhoblastic leukaemia. Lancet. 2013;381:1943-55.

Orgel E, Sea JL, Mittelman SD. Mechanisms by Which Obesity Impacts Survival from Acute Lymphoblastic Leukemia. J Natl Cancer Inst Monogr. 2019;2019(54):152-6. doi: 10.1093/jncimonographs/lgz020.

Paumgartner G, Beuers U. Ursodeoxycholic acid in cholestatic liver disease: mechanisms of action and therapeutic use revisited. Hepatology. 2002;36(3):525-31.

Sheng X, Mittelman SD. The role of adipose tissue and obesity in causing treatment resistance of acute lymphoblastic leukemia. Front Pediatr. 2014;2:53. doi: 10.3389/fped.2014.00053

Skrypnyk I, Maslova G. Drug-induced liver injury. 10-th International Symposium of gastroenterology: Abstr. (Czech Republic, Prague, June 12–14 2014). Prague, 2014, P.44.

Skrypnyk I, Maslova G. Rational approach to the choice of the treatment of antracycline-induced liver injury. Highlights from Hepatology 2015: from chronic hepatitis to hepatocellular carcinoma: Abstr. Falk Symposium 199 (October 14–15, 2015). Freiburg, 2015, P.75.

Stine JG, Lewis JH. Current and future directions in the treatment and prevention of drug-induced liver injury: a systematic review. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2016;10(4):517-36. doi: 10.1586/17474124.2016.1127756.

Wree A, Dechлne A, Herzer K, Hilgard P, Syn WK, Gerken G, et al. Steroid and ursodesoxycholic аcid combination therapy in severe drug-induced liver injury. Digestion. 2011;84(1):54-9. doi: 10.1159/000322298.

Yoon S, Lee H, Ji SC, Yoon SH, Cho JY, Chung JY. Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Ursodeoxycholic Acid in an Overweight Population With Abnormal Liver Function. Clin Pharmacol Drug Dev. 2020; Available from: https://accp1.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/cpdd.790. doi: 10.1002/cpdd.790.