Можливі шляхи корекції деяких показників системного запалення при лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу в умовах коморбідності
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчити та проаналізувати вплив комбінованого лікування із застосуванням комбінації донатора оксиду азоту та селенвмісного засобу на динаміку змін деяких показників системного запалення у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в умовах коморбідного перебігу із пептичною виразкою (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК).
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 40 чоловіків та 29 жінок, хворих на ГХ ІІ стадії та коморбідну ПВ ДПК (середній вік – 44,5±2,8 року), з яких 32 особи отримували загальноприйняте лікування, а 37 пацієнтам додатково призначали комбінацію тівортіну аспартату та селен-активу. До початку та через місяць лікування вивчали вміст цитокінів (Цк) сироватки крові (TNFα, IL-1β, IL-10) (імуноферментний метод), методом спектрофотометрії визначали рівень дієнових кон’югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), сумарний вміст метаболітів нітроксиду (NOХ) у плазмі крові та ристоміцин-індуковану агрегацію тромбоцитів (РІАТ).
Результати. Аналізом показників системного запалення у вихідному дослідженні було знайдено підвищення прозапальної цитокінової активності сироватки крові, обумовленої високим вмістом переважно прозапальних ЦК (TNFα, IL-1β) в умовах оксидативного стресу (підвищення ДК, МДА), порушення функції ендотелію (зниження NOХ) та підвищення маркера тромбогенного ризику (РИАТ). Знайдено негативні кореляційні зв’язки між прозапальними Цк і NOХ, NOХ і РІАТ та позитивні – між РІАТ і прозапальними Цк, що свідчило про їхню схожість у механізмах формування знайдених порушень. Зіставлення отриманих результатів після проведеного лікування продемонструвало суттєве зниження вираженості дисбалансу Цк (TNFα/IL-10, IL-1β/IL-10) переважно за рахунок зниження TNFα та IL-1β, зниження ліпоперекисної активності, підвищення метаболізму нітроксиду та зниження индукованої агрегації тромбоцитів. При цьому у хворих, які отримували комбіноване лікування, позитивна динаміка змін показників хронічного системного запалення була вірогідно вищою.
Заключення. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що у хворих на ГХ і коморбідну ПВ ДПК відзначають суттєве підвищення маркерів хронічного системного запалення. При цьому вірогідно висока динаміка їхнього зниження спостерігається за умови включення до лікувальної програми комбінації донатора оксиду азоту та селенвмісного засобу.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Амбросова Т.М. Роль фактора некрозу пухлин-А при коморбідності артеріальної гіпертензії та ожиріння/ Т.М. Амбросова// Світ медицини та біології. – 2013. – № 4. – С. 121–125.
Амосова К.М., Руденко Ю.В. Уніфікований алгоритм антигіпертензивної терапії та контроль домашнього артеріального тиску у хворих з ймовірною резистентною артеріальною гіпертензією / К.М. Амосова, Ю.В. Руденко // Український кардіологічний журнал. – 2015. – № 4. – С. 25–33.
Беспалова И.Д. Качество жизни больных гипертонической болезнью с метаболическим синдромом: взаимосвязь с маркерами системного воспаления/ И.Д. Беспалова, В.А. Бычков, В.В. Калюжин и др. // Бюллетень сибирской медицины. – 2013. – № 12 (6). – С. 5–11.
Беспалова И.Д. Лептин как индуктор воспаления и окислительного стресса при метаболическом синдроме/ И.Д. Беспалова// Бюллетень сибирской медицины. – 2014. – № 1 (13). – С. 20-26.
Власенко Е.М. Взаимосвязь профилей суточного артериального давления и маркеров первичного системного воспаления, и маркеров хронического системного воспаления и у пациентов с гипертонической болезнью II стадии и микроальбуминурией/ Е.М. Власенко // Международный медицинский журнал. – 2015. – № 2. – С. 29–33.
Вознюк Л.А. Фактор Віллебранда як критерій запалення і дисфункції ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця / Л.А. Вознюк, К.В. Півторак, С.І. Семененко // Вісник проблем біології і медицини. – 2012. – Т. 1 (92), № 2. – С. 39–42.
Гомелля М.В. Исследование ристоцетин-индуцированной агрегации тромбоцитов, параметров фактора Виллебранда и коагуляционного фактора VIII при эссенциальной артериальной гипертензии у детей/ М.В. Гомелля // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. – 2014. – № 1 (95). – С. 14–17.
Ена Л.М. Артеріальна гіпертензія в старості та асоційовані з нею гіпер- та гіпотензивні стани / Л.М. Ена, В.О. Артеменко, В.А. Ярош// Кровообіг та гемостаз. – 2013. – № 3–4. – С. 112–121.
Іпатов А.В. Хвороби системи кровообігу: провідні тенденції динаміки інвалідності / А.В. Іпатов, Ю.І. Коробкін, І.В. Дроздова та ін. // Український кардіологічний журнал. – 2012. – № 1. – С. 36–41.
Коваленко В.М. Роль системных метаболических нарушений в патогенезе гипертонической болезни и ее исходов / В.М. Коваленко, Т.В. Талаева, В.А. Шумаков и др. // Український кардіологічний журнал. – 2011. – № 2. – С. 15–31.
Корнацький В.М. Методологія профілактики і ранньої діагностики хвороб системи кровообігу в сучасних умовах / В.М. Корнацький, А.П. Дорогой, Д.М. Мороз // Український кардіологічний журнал. – 2015. – № 1. – С. 75–80.
Костенко В.А. Элементы системного воспалительного ответа и клинические параллели у пациентов с декомпенсированной сердечной недостаточностью / В.А. Костенко, О.Б. Арискина, И.В. Осипова и др. // Сибирский медицинский журнал (Томск). – 2014. – Т. 29, № 3. – С. 37–40.
Кудря І.П. Низькоінтенсивне системне запалення як базис добових коливань артеріального тиску у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою / І.П. Кудря, Т.І. Шевченко, О.А. Шапошник // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2016. – Т. 16, вип. 2 (54). – С. 113–116.
Міщенко Л.А. Роль нетрадиційних чинників серцево-судинного ризику в патогенезі гіпертонічної хвороби / Л.А. Міщенко // Український кардіологічний журнал. – 2012. – № 3. – С. 3–21.
Міщенко Л.А. Предиктори прогресування гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / Л.А. Міщенко // Український кардіологічний журнал. – 2012. – № 6. – С. 110–117.
Радченко Т.Д. Чинники, які впливають на контроль артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку / Т.Д. Радченко, Т.Г. Слащева, Ю.М. Сіренко та ін. // Український кардіологічний журнал. – 2015. – № 5. – С. 19–30.
Сіренко Ю.М. Медико-соціальні проблеми кардіологічної допомоги в Україні: шляхи вирішення / Ю.М. Сіренко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. – 2014. – № 2. – С. 6–10.
Уклистая Т.А. Анализ взаимосвязи показателей суточного мониторирования артериального давления с маркерами воспаления и оксидативного стресса при сочетанной кардиореспираторной патологии / Т.А. Уклистая, О.С. Полунина, Е.А. Полунина, И.В. Севостьянова // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». – 2017. – № 4. – С. 12–18.
Фуштей І.М. Стан імунозапальної відповіді та ендотеліальної функції у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії у процесі розвитку ішемічної хвороби серця / І.М. Фуштей, В.О. Мочоний, Є.В. Сідь та ін. // Запорожский медицинский журнал. – 2015. – № 4 (91). – С. 40–43.
Хлынова О.В. Проблема коморбидности с учетом состояния сердечно-сосудистой системы у пациентов с артериальной гипертензией и кислотозависимыми заболеваниями / О.В. Хлынова, А.В. Туев, Л.Н. Береснева и др. // Казанский медицинский журнал. – 2013. – Т. 94, № 1. – С. 80–85.
Шарабичев Ю.Т. Коморбидность – актуальная научная и научно-практическая проблема медицины XXI века / Ю.Т. Шарабичев, В.В. Антипов, С.И. Антипова // Медицинские новости. – 2014. – № 8. – С. 6–11.
Ширинский В.С. Коморбидные заболевания – актуальная проблема клинической медицины / В.С. Ширинский, И.В. Ширинский // Сибирский медицинский журнал (Иркутск). – 2014. – Т. 29, № 1. – С. 7–12.
Agarwal B.K. Study of Oxidative Stress in Essential Hypertension/ B.K. Agarwal, T. Saxena, S. Naz // Biomedical & Pharmacology Journal. – 2015. – Vol. 8 (1). – P. 463–466.
Beg M. Role of Antioxidants in Hupertension. Journal / M. Beg, V. Sharma, N. Akhtar et al. // Indian Academy of Clinical Medicine. – 2011. – 12 (2). – P. 122–127.
Boyd C.M. Clinical practice guidelines and quality of care for older patients with multiple comorbid diseases: implication for performance / Boyd C.M. // JAMA. – 2005. – Vol. 294, № 6. – P. 716–724.
Burmak Yu.G. Changes of some immune and metabolic indices as burdening criterion of chronic systemic inflammation in essential hypertension comorbidity / Yu.G. Burmak, Yu.M. Kazakov, S.I. Treumova et al. // The New Armenian Medical Journal. – 2017. – Vol. 11, № 2. – P. 20–26.
Davila E.P. Comorbidites with Hypertension Admitted to Emergency Departments in Florida Hospitals / E.P. Davila, W.W.M. Hlaing // Florida Public Health Review. – 2008. – 5. – P. 84–92.
Frostegård J. Immunity, atherosclerosis and cardiovascular disease / J. Frostegård // BMC Medicine. – 2013. – 11. – P. 117.
Idris-Khodja N. Dual opposing roles of adaptive immunity in hypertension/ N. Idris-Khodja, M.O.R. Mian, P. Paradis et al. // Europian Heart Journal. – 2014. – 35. – P. 1238–1244.
Montecucco F. Inflammation in the pathophysiology of essential hypertension // F. Montecucco, O. Pende, A. Quercioli, F. Mach // Journal of Neurology. – 2011. – 24 (1). – P. 23–24.
Puenpatom R.A. Increased prevalence of metabolic syndrome in individual with osteoarthritis: an analyses of NHANES 111 data / R.A. Puenpatom, T.W. Victor// 2009. – Vol. 121. – P. 9–20.
Rajendran P. The Vascular Endothelium and Human Diseases/ P.Rajendran, T. Rengarajan, J. Thangarel et al. // International Journal of Biological Sciences. – 2013. – 9 (10). – P. 1057–1069.
Roach H.I. DNA methylation in osteoarthritic chondrocytes: a new molecular target / H.I. Roach, T. Aigner // Osteoarthritis Cartilage. – 2007. – Vol. 15. – P. 128–137.
Trott D.W. The immune system in hypertension / D.W. Trott, D.G. Harrison // Advances in Physiology Education. – 2014. – 38. – P. 20–24.
Zafar F. Prevalence of comorbide Hypertension in Different age group / F. Zafar, S. Naveed // Pharmaceutical Biology. – 2012. – 2 (1). – P. 12–15.
