Навчання пацієнтів як невід’ємна складова комплексного підходу у лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу

Анотація

Мета дослідження: вивчення 3-місячної динаміки показників перебігу цукрового діабету (ЦД) 2-го типу (глікозильований гемоглобін, ліпідограма) на тлі медикаментозної терапії із застосуванням групового методу навчання основ самоконтролю захворювання.

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базах амбулаторій у сільській та міській місцевості Київської агломерації. Відповідно до критеріїв включення (верифікований ендокринологом діагноз ЦД 2-го типу без потреби в інсулінотерапії, з тривалістю захворювання понад 2 роки, без ознак гострих чи загострення хронічних ускладнень ЦД чи супутніх захворювань, з безперешкодним доступом до інтернету та необтяженим анамнезом щодо психічних розладів) було сформовано вибірку (117 осіб), здійснено сліпий розподіл у групи аудиторного (на базі амбулаторій), дистанційного (із застосуванням Skype-технології, синхронна інтерактивна форма) навчання та контрольну групу (яка не передбачала додатково навчального навантаження), проведено відповідне навчання. Контрольний огляд (анкетування, огляд пацієнтів, забір лабораторного матеріалу) було проведено через 3 міс від моменту включення у дослідження.

Результати. За результатами розподілу якісний склад досліджуваних груп був схожим за якісними характеристиками. Різниця показників рівня глікозильованого гемоглобіну (до та після навчання) у групах аудиторного та дистанційного навчання становила -1,04±0,06 (р=0,001) та -0,62±0,04 (р=0,001). У групі контролю вона була в межах статистичної похибки на рівні +0,05±0,03 (р=0,201). Зниження показника ІМТ до та після навчання в групах аудиторного та дистанційного навчання становило -2,05±0,24 (р=0,001) та  1,83±0,26 (р=0,001) відповідно та було статистично достовірним. У групі контролю (без додаткового навчального навантаження) показник ІМТ достовірно зріс, різниця становила +0,63±0,16 (p=0,002). Динаміка показників ліпідограми та ІМТ корелює у відповідних групах порівняння та відображає загальну тенденцію ефективності застосування групового навчання (з перевагою ефективності аудиторної форми) на тлі комплексного лікування.

Заключення. У групах аудиторного та дистанційного навчання зафіксовано статистично достовірні позитивні зміни динаміки показників компенсації вуглеводного та ліпідного обмінів. Водночас зміни у групі аудиторного навчання більш виражені, ніж у групі дистанційного навчання. Така різниця може бути обумовлена різницею прихильності пацієнтів до різних форм навчання, відвідуваністю відповідного курсу та факторами, які на неї впливають, що потребує подальшого вивчення.