Клініко-інструментальне оцінювання стану кишечнику у дітей з респіраторною патологією та корекція виявлених порушень
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Необхідність частого і тривалого застосування антибіотикотерапії при респіраторній патології бактеріального походження нерідко призводить до розвитку порушень складу мікрофлори кишечнику і потребує включення до схеми лікування пробіотиків. Пробіотики, що містять Bacillus clausii, добре зарекомендували себе при лікуванні антибіотик-асоційованої діареї.
Мета дослідження: оцінювання стану кишечнику за клінічними даними та результатами водневого дихального тесту з лактулозою у дітей з гострими респіраторними захворюваннями і ефективності корекції виявлених порушень додаванням до комплексної терапії пробіотику, що містить B. Clausii.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 38 дітей 4–10 років, яким у процесі проведення антибіотикотерапії гострих респіраторних захворювань додавали пробіотик, що містить B. Clausii (Пробіз kids). У І групі дослідження (20 дітей) пробіотик застосовували одночасно з антибіотикотерапією курсом 7–10 днів. Пацієнти ІІ групи (18 дітей) протягом 7–10 днів отримували Пробіз kids після закінчення курсу антибіотиків. На початку лікування, на 10–12-й та на 25–30-й день від початку терапії оцінювали наявність кишкових проявів та проводили водневий дихальний тест з навантаженням лактулозою (ВДТНЛ).
Результати. У І групі на 10–12-й день від початку дослідження синдром надлишкового бактеріального росту зник у половини дітей. Натомість серед дітей ІІ групи нормалізації показників при повторному дослідженні ВДТНЛ не відбувалося у жодної дитини. На 25–30-й день від початку лікування відсутність надлишкового бактеріального росту виявлено у 80% дітей І групи і 50% дітей ІІ групи.
Заключення. Результати дослідження свідчать, що пробіотик Пробіз kids позитивно впливає на стан кишечнику у дітей на тлі антибактеріальної терапії.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Марушко ЮВ, Асонов АО. Клінічні можливості застосування комплексного пробіотика «Пробіз» з метою профілактики та лікування антибіотико-асоційованої діареї та інших запальних уражень кишечника (огляд літератури) // Современная педиатрия. 2016.8(80):123–128. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.123
McFarland L.V. Antibiotic associated diarrhea: epidemiology, trends and treatment. Future Microbiol. 2008;3(5):563–78. https://doi.org/10.2217/17460913.3.5.563
Hayes SR, Vargas AJ. Probiotics for the Prevention of Pediatric Antibiotic-Associated Diarrhea. Explore (NY). 2016;12(6):463–6. https://doi.org/10.1016/j.explore.2016.08.015
Майданник ВГ. Антибиотик-ассоциированная диарея у детей / В.Г. Майданник. – К., 2011. – 250 c.
Іванько ОГ. Клінічні аспекти антибіотикоасоційованої діареї у дітей // Современная педиатрия. 2014;2(58):101–106. https://doi.org/10.15574/SP.2014.58.101
Марушко ЮВ, Горянська МГ. Оцінка дихального тесту з навантаженням лактулозою в дітей з патологією верхніх відділів травного каналу та корекція виявлених порушень Лактіалє // Здоровье ребенка. 2015;5:34–8. Full text
Закордонец ЛВ, Крамарев СА, Береговая ТВ, Толстанова АН. Антибиотик- ассоциированая диарея: механизмы развития и возможности коррекции // Здоровье ребенка. 2013;7(50):69–73. Full text
Захарова ИН, Бережная ИВ, Дмитриева ЮА, Сугян НГ. Антибиотик-ассоциированные диареи у детей: что нового? РМЖ. 2015;3:128. Full text
Papatheodorou P, Song S, López-Ureña D et al. Cytotoxicity of Clostridium difficile toxins A and B requires an active and functional SREBP-2 pathway. FASEB J. 2019 Apr;33(4):4883–4892. https://doi.org/10.1096/fj.201801440R
Ледоховскі М, Ледоховскі Е, Азенман А. Водородные дыхательные тесты // Інсбрук. «Академія». 2008. 59 с.
Gasbarrini A, Corazza GR, Gasbarrini G, Montalto M. Methodology and indications of H2-breath testing in gastrointestinal diseases: the Rome Consensus Conference // Aliment. Pharmacol. Ther. 2009;30(1):1–49. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2009.03951.x
Gaffar SMA, Sarker SA, Mahfuz M, Donowitz JR, Ahmed T. Impact of Small Intestine Bacterial Overgrowth on Response to a Nutritional Intervention in Bangladeshi Children from an Urban Community. Am J Trop Med Hyg. 2019;100(1):222–225. https://doi.org/10.4269/ajtmh.18-0759
Petzold G, Amanzada A, Gress TM, Ellenrieder V, Neesse A, Kunsch S. High Prevalence of Pathological Hydrogen Breath Tests in Patients with Functional Dyspepsia.Digestion. 2018;14:1–6. https://doi.org/10.1159/000494718
Banik GD, De A, Som S, Jana S, Daschakraborty SB, Chaudhuri S, Pradhan M. Hydrogen sulphide in exhaled breath: a potential biomarker for small intestinal bacterial overgrowth in IBS. J Breath Res. 2016;10;10(2):026010. https://doi.org/10.1088/1752-7155/10/2/026010
Bures J, Cyrany J, Kohoutova D, et al. Small intestinal bacterial overgrowth syndrome. World J Gastroenterol. 2010;28;16(24):2978–90. https://dx.doi.org/10.3748%2Fwjg.v16.i24.2978
Yao CK, Tuck CJ. The clinical value of breath hydrogen testing. J Gastroenterol Hepatol. 2017;32(l):20–22. https://doi.org/10.1111/jgh.13689
Wang L, Yu YM, Zhang YQ, Zhang J, Lu N, Liu N. Hydrogen breath test to detect small intestinal bacterial overgrowth: a prevalence case-control study in autism. Eur Child Adolesc Psychiatry. 2018;27(2):233–240. https://doi.org/10.1007/s00787-017-1039-2
Mantegazza C, Molinari P, D’Auriа E, Sonnino M, Morelli L, Zuccotti GV. Probiotics and antibiotic-associated diarrhea in children: A review and new evidence on Lactobacillus rhamnosus GG during and after antibiotic treatment. Pharmacol Res. 2018;128:63–72. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2017.08.001
Sniffen JC, McFarland LV, Evans CT, Goldstein EJC. Choosing an appropriate probiotic product for your patient: An evidence-based practical guide. PloS One. 2018; 26;13(12):e0209205. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209205
Schultz M, Baranchi A, Thurston L, Yu YC, Wang L, Chen J, et al. Consumer demographics and expectations of probiotic therapy in New Zealand: results of a large telephone survey. N Z Med J. 2011;124:36–43.
Clarke TC, Black LI, Stussman BJ, Barnes PM, Nahin RL. Trends in the use of complementary health approaches among adults: United States, 2002–2012. National health statistics reports; no 79. Hyattsville, MD: National Center for Health Statistics. 2015. Available at: https://nccih.nih.gov/research/statistics/NHIS/2012/natural-products/biotics Accessed June 1, 2017.
Draper K, Ley C, Parsonnet J. A survey of probiotic use practices among patients at a tertiary medical centre. Benef Microbes. 2017;8(3):345–351. https://doi.org/10.3920/BM2016.0148
Yi SH, Jernigan JA, McDonald LC. Prevalence of probiotic use among inpatients: A descriptive study of 145 U.S. hospitals. Am J Infect Control 2016;44(5):548–53. https://doi.org/10.1016/j.ajic.2015.12.001
Ianiro G, Rizzatti G, Plomer M et al. Bacillus clausii for the Treatment of Acute Diarrhea in Children: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Nutrients. 2018;12;10(8). pii: E1074. https://doi.org/10.3390/nu10081074
Sudha M.R., Bhonagiri S., Kumar M.A. Efficacy of Bacillus clausii strain UBBC-07 in the treatment of patients suffering from acute diarrhoea. Benef. Microbes. 2013;4:211–216. doi: 10.3920/BM2012.0034. https://doi.org/10.3920/BM2012.0034
McFarland LV, Evans CT, Goldstein EJC. Strain-Specificity and Disease-Specificity of Probiotic Efficacy: A Systematic Review and Meta-Analysis.Front Med (Lausanne). 2018;7;5:124. https://doi.org/10.3389/fmed.2018.00124
