Рання оцінка розвитку кардіоваскулярної патології у безсимптомних пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сьогодні дуже активно обговорюється питання впливу субклінічного гіпотиреозу (СГ) на розвиток і прогресування кардіоваскулярної патології. Важливість цієї патології зумовлена ще й тим, що протягом першого року від 5% до 15% випадків СГ переходять у маніфестну форму з розвитком кардіоваскулярних ускладнень у 70–80% хворих. За даними різних авторів, кардіоваскулярні ураження спостерігаються у більшості (у 70–82%) хворих на гіпотиреоз і часто є першим проявом захворювання. А клінічні прояви кардіоваскулярної патології виникають у 25–50% пацієнтів із СГ. У наукових дослідженнях, що присвячені СГ, виявлені ознаки порушення метаболізму глюкози, що теж є фактором кардіоваскулярного ризику.
Мета дослідження: оцінювання методів індивідуального прогнозування та цілеспрямованого раннього виявлення кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із СГ.
Матеріали та методи. Проведено аналітичний огляд наукових публікацій з використанням пошукової системи JAMA, Scholar та PubMed за останні 10 років.
Результати. Шкала SCORE дозволяє швидко й легко оцінити загальний ризик кардіоваскулярної смертності для кожної людини, а також спрогнозувати його динаміку в майбутньому й визначити конкретні шляхи його зниження. Шкала PROCAM – це метод розрахунку глобального десятирічного ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) у жінок і чоловіків. Шкала ASSIGN оцінює 10-річний ризик розвитку кардіоваскулярної патології, включаючи летальність від кардіоваскулярних захворювань, діагноз ІХС, цереброваскулярної хвороби під час виписки зі стаціонару або втручання на коронарній артерії. Шкала ризику Рейнольдса оцінює 10-річний сумарний ризик кардіоваскулярних подій (ІМ, ішемічного інсульту, реваскуляризації коронарних артерій і летальності від кардіоваскулярних захворювань). Фрамінгемська шкала дозволяє оцінити десятирічний ризик розвитку кардіоваскулярних подій в осіб, які не мають клінічних проявів кардіоваскулярної патології.
Заключення. Використання шкал у пацієнтів із СГ без симптомів кардіоваскулярних уражень дозволить лікарям покращити профілактичні заходи в осіб з високим рівнем ризику розвитку кардіоваскулярної патології.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Михайловська Н.С. Олійник Т.В. Особливості ремоделювання міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від функціонального стану щитовидної залози / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник // Патологія. – 2015. – № 2 (34). – С. 17–21. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2015.2.48619
Зелінська Н.Б. Діагностика патології серцево-судинної системи у хворих на гіпотиреоз / Н.Б. Зелінська // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2010. – № 1 (30). – С. 58–60.
Горбась І.М. Шкала SCORE в клінічній практиці: переваги та обмеження / І.М. Горбась // Артериальная гипертензия. – 2009. – № 2 (4). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/8568
Цукровий діабет 2-го типу та ішемічна хвороба серця / Караченцев Ю.І., Дунаєва І.П.: – Х.: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017. – 124 с.
Berger J.S., Jordan C.O. Скрининг сердечно-сосудистого риска у бессимптомных пациентов / J.S. Berger, C.O. Jordan // Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии. – 2010. – № 6 (3). – C. 381–390. https://doi.org/10.20996/1819-6446-2010-6-3-381-390
Чубірко K.I. Вивчення кардіоваскулярного ризику у хворих з ожирінням на тлі предіабету та цукрового діабету 2-го типу / K.I. Чубірко // Медичні перспективи. Клінічні статті. – 2017. – Том XXII, 2 ч. 1. – С. 84–88.
Сіренко Ю.М. Оцінка ризику у хворого на АГ / Ю.М. Сіренко // Гіпертонічна хвороба і артеріальні гіпертензії. Режим доступу: http://www.mif-ua.com/media/uploads/reading_books_pdf/k01160.pdf
Приходько В.Ю., Кононенко О.А. Вплив функціонального стану щитоподібної залози на фактори кардіоваскулярного ризику у хворих з артеріальною гіпертензією / В.Ю. Приходько, О.А. Кононенко // Сімейна медицина. – 2015. – № 1 (57). – С. 103–112.
Кононенко О.А. Фактори ризику та особливості системної гемодинаміки і функціонального стану серця у літніх пацієнтів з артеріальною гіпертензією при субклінічному гіпотиреозі та різному рівні тиреотропного гормону / О.А. Кононенко // Пробл. старения и долголетия. – 2015. – Т. 24, № 1 (37). – С. 32–44.
Керівництво по кардіології. Частина 1 // під редакцією В.Н. Коваленко. – К.: «МОРИОН». 2008. – 1424 с.
Empana J.P., Ducimetiere P., Arveiler D. et al. Are the Framingham and PROCAM coronary heart disease risk function applicable to different European populations? // Eur. Heart. J. – 2009. – 24. – Р. 1903–1911 https://doi.org/10.1016/j.ehj.2003.09.002
Thomsen T.F., Davidsen M., Ibsen H. et al. A new method for coronary heart disease prediction and prevention based on regional risk scores and randomized clinical trials; PRECARD and Copenhagen Risk Score // J. Cardiovasc. Risk. – 2011. – 8. – Р. 291–297.
Campbell N.R., Khan N.A., Grover S.A. Barriers and remaining questions on assessment of absolute cardiovascular risk as a starting point for interventions to reduce cardiovascular risk // J. Hypertension. – 2006. – 24 (9). – Р. 1683–1685. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000242387.92225.c8
Суммарный сердечно-сосудистый риск: от теории к практике // Под редакцией академика РАМН Р.Г. Оганова. – М., 2007. – 40 с.
