Корекція нейрогуморальних та психоемоційних розладів у хворих із стабільною ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією: адаптаційні можливості препарату Ноофен®
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення ефективності та переносимості Ноофену® в комплексі стандартного лікування пацієнтів із стабільними формами ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) на підставі аналізу динаміки їхнього клінічного перебігу, показників добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) та рівня добового кортизолу.
Матеріали та методи. Обстежені 58 пацієнтів із встановленою стабільною ІХС та АГ, середній вік – 59,4±2,05 року. У І групу увійшли пацієнти, які отримували стандартну терапію АГ+ІХС, у ІІ групу – пацієнти, які на фоні стандартного лікування отримували Ноофен® («Олайнфарм», Латвія) 250 мг три рази на добу. На початку дослідження та через 12 тиж усім пацієнтам проводили ДМАТ; оцінювали психоемоційний статус за скринінговою шкалою тривоги і депресії HADS і тестом Спілберга–Ханіна; визначали наявність когнітивних розладів за допомогою тестів Лурії, MMSE та FAB; визначали рівень добового кортизолу у плазмі та основні показники ліпідного та вуглеводного обміну.
Результати. Більшість хворих на стабільні форми ІХС та АГ, у яких виявлені тривожно-депресивні розлади (ТДР), переважно не досягали оптимального контролю основних параметрів АТ. Застосування Ноофену® у комплексному лікуванні хворих на стабільну ІХС та АГ з виявленими ТДР протягом 12 тиж супроводжується достовірно кращим зниженням у них проявів тривоги і депресії, покращенням рівня добового кортизолу та контролю середніх рівнів добового, денного та нічного АТ, корекції циркадного ритму АТ та зниженню варіабельності АТ, пов’язаних з проявами ТДР.
Заключення. Застосування Ноофену® у комплексній терапії ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії дозволить підвищити адаптаційні властивості організму та зменшити розвиток небажаних серцево-судинних подій у пацієнтів із супутніми тривожно-депресивними розладами.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Долженко М.Н. Депрессивные и тревожные расстройства в кардиологии: возможности комбинированной терапии антидепрессантом и антигипоксантом // Международный неврологический журнал. – 2013. – № 5. – С. 152–160.
Фуштей І.М., Філімонова І.В., Сідь Є.В. Оптимізація лікування стрес-індукованої ішемії міокарда у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями // Кровообіг та гемостаз. – 2014. – № 3–4. – С. 41–46.
Погосова Г.В. Сучасні підходи до діагностики та лікування депресивних розладів в загально медичній практиці // Серцево-судинна терапія та профілактика. – 2007. – № 1. – С. 1–24.
Pajqk A., Jankowski P., Kotseva K. Depression, anxiety, and risk factor control in patients after hospitalization for coronary heart disease: the EUROASPIRE III Study //Eur. J. Prevent. Cardiol. – 2013. – Vol. 20. – P. 2331–2340. https://doi.org/10.1177/2047487312441724
Blumenthal J.A. Depression as a risk factor for mortality after coronary artery bypass surgery // Lancet. – 2003. – Vol. 352. – P. 604–609. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(03)14190-6
Sheps D.S., Sheffield D. Depression Anxiety, and the Cardiovascular System: The Cardiologist’s Perspective // J. Clin. Psychiatry. – 2001. – № 62, suppl. 8. – P. 12–16.
Hanssen T.A. Anxiety and depression after acute myocardial infarction: an 18-month follow-up study with repeated measures and comparison with a reference population // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. – 2009. – Vol. 16 (6). – P. 651–659. https://doi.org/10.1097/HJR.0b013e32832e4206
Time rate of blood pressure variation is associated with impaired renal function in hypertensive patients / E. Manios, G. Tsagalis, G. Tsivgoulis et al. // J. Hypertens. – 2009. – Vol. 27, № 11. – P. 2244–2248. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328330a94f
Qiu C., Winblad B., Fratiglioni L. The age-dependent relation of blood pressure to cognitive function and dementia // Lancet Neurol. – 2005. – Vol. 4, № 8. – P. 487–499. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(05)70141-1
Корнацький В.М., Мороз Д.М. Вплив тривоги та депресії на якість життя пацієнтів із серцево-судинною патологією // Буковинський медичний вісник. – 2015. – Т. 19, № 4. – C. 84–88.
Bambauer K.Z. Using the Hospital Anxiety and Depression Scale to screen for depression in cardiac patients // Gen.Hosp.Psychiatry. – 2005. – Vol. 27 (4). – P. 275–284. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2005.03.002
ESC Clinical Practice Guidelines: CVD Prevention in Clinical Practice (European Guidelines on). Published in 2016. EHJ (2016);37:2315–2381. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106
Васюк Ю.А., Довженко Т.В., Школьник О.Л. Особливості патогенетичних відносин між депресією і серцево-судинними захворюваннями // Психічні розлади в загальній медицині. – 2007. – Т. 2, № 1. – С. 8–12.
Воробьева О.В. Вегетативная дистония – что скрывается за диагнозом? // Трудный пациент. – 2011. – № 10. – С. 45–47.
Свиридова Н.К., Інгула Н.І. Підвищення симпатичного тонусу вегетативної нервової системи як фактор розвитку ішемічної хвороби серця // East European Journal of Neurology. – 2017. – № 3. – С. 1–8.
Increased urinary free cortisol: A potential intermediate phenotype of essential hypertension / WR Litchfield, SC Hunt, X Jeunemaitre et al. // Hypertens. – 1998. – № 31. – Р. 569–574. https://doi.org/10.1161/01.HYP.31.2.569
Depression and 24-Hour Urinary Cortisol in Medical Outpatients with Coronary Heart Disease: The Heart and Soul Study // C. Otte, C. Marmar, S. Pipkin et al. // Biol Psychiatry. – 2004. – № 56 (4). – Р. 241–247. https://dx.doi.org/10.1016%2Fj.biopsych.2004.06.003
Robert M. Depression, the autonomic nervous system, and coronary heart disease // Psychosom. Med. – 2005. – Vol. 1 (67). – P. 29–33. https://doi.org/10.1097/01.psy.0000162254.61556.d5
Shimbo A. Negative impact of depression on outcomes in patients with coronary artery disease // J. Thromb. Haemostas. – 2005. – Vol. 3. – P. 897–908. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2004.01084.x
Seldenrijk A. Depressive and anxiety disorders and risk of subclinical atherosclerosis //J. psychosom. res. – 2010. – Vol. 69. – P. 2203–2210. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2010.01.005
Бакулин В.С., Макаров В.И. О термопротекторной эффективности пирацетама, фенибута и обзидана при мышечной работе субмаксимальной мощности в условиях затрудненной теплоотдачи // Вестн. ВолгГМУ. – 2011. – Вып. 38. – № 2. – С. 23–27.
NO-зависимый механизм кардиопротекторного действия фенибута при стрессорном нарушении сократительной функции сердца / И.Н. Тюренков, В.Н. Перфилова, Н.В. Садикова, И.И. Прокофьев // Эксперим. и клин. фармакология. – 2016. – № 11. – С. 8–11. https://doi.org/10.30906/0869-2092-2015-78-11-8-11
Князькова И.И., Кузьминова Н.В., Осовская Н.Ю. Коррекция Ноофеном® вегетативной дисфункции у мужчин молодого возраста с артериальной гипертензией // «Лікарська справа. Врачебное дело». – 2015. – № 7–8. – С. 132–141.
Нагорна Н.В. Эффективность Ноофена в коррекции нарушений психоэмоционального статуса у детей с вегетососудистой дисфункцией // Современная педиатрия. – 2012. – № 7. – С. 47–51.
Корекція психоемоційних порушень та стресового стану у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами / В.В. Бережний, М.Є. Маменко, Г.В. Дрох и др. // Современная педиатрия. – 2017. – № 2. – С. 76–84. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.76
Кузьмінова Н.В. Вегетативні розлади у пацієнтів із гіпертонічною хворобою: діагностика та медикаментозна корекція // Укр. мед. часоп. – 2009. – № 2. – С. 37–42.
Краснов Л.А. Суточное мониторирование артериального давления. Технические средства электронной и компьютерной диагностики в медицине [Текст]: учеб. пособие Нац. аэрокосм. ун-т им. Н.Е. Жуковского «Харьк.авиац. ин-т». – 2014. – С. 56.
Радченко Г.Д. Пульсовий артеріальний тиск та індекс жорсткості аорти: вплив на прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які пройшли лікування у спеціалізованому відділенні (результати 5-річного ретроспективного спостереження) // Артеріальна гіпертензія. – 2009. – № 2. – С. 37–43.
Гечко М.М. Значення добового моніторування артеріального тиску у практиці сімейного лікаря // Методичні рекомендації. Ужгород. – С. 24.
Kazuomi K. Morning surge and variability in blood pressure. A new therapeutic target? // Hypertens. – 2005. – Vol. 45. – Р. 485–486. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000158313.57142.3f
Марушко Ю.В. Корекція астеноневротичних проявів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією на фоні прийому препарату Ноофен // Здоров`я дитини. – 2016. – № 3. – С. 33–39.
Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Ефективність застосування препарату «Ноофен»® у дітей зі стабільною первинною артеріальною гіпертензією // Современная педиатрия. – 2016. – № 8. – С. 94–102. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.94
Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study / S.Yusuf, St.Hawken, St. Ôunpuu et al. // Lancet. – 2004. – Vol. 364, No. 9438. – P. 937–952. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17018-9
Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BPCARE study / G. Grassi, R. Cifkova, St. Laurent et al. // Eur. Heart J. 2011. Volume 32, Issue 2. – P. 218–225. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq394
Cardiovascular risk as defined in the 2003 European blood pressure classification: the assessment of an additional predictive value of pulse pressure on mortality // F. Thomas, J. Blacher, A. Benetos et al. // J. Hypertens. – 2008. – Vol. 26. – P. 1072–1077. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e3282fcc22b
He J, Whelton PK. Elevated systolic blood pressure and risk of cardiovascular and renal disease: overview of evidence from observational epidemiologic studies and randomized controlled trials // Am Heart J. – 1999. – Vol. 138. – P. 211–219. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(99)70312-1
