Correction of neurogumoral and psycho-emotional disorders in patients with stable coronary artery disease and arterial hypertension: adaptation possibilities of Noofen®
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Abstract
The objective: study the efficacy and tolerability of Noofen® in the standard treatment of patients with stable forms of coronary artery disease (CAD) in combination with arterial hypertension (AH) based on the analysis of the dynamics of their clinical course, daily blood pressure (BP) monitoring (DBPM) and daily cortisol levels.
Materials and methods. The study involved 58 patients with stable CAD and AH with a mean age of 59,4±2,05 years. Group І – patients received standard therapy AH + CAD, II – patients, who received Noofen® (Olainfarm, Latvia) on the background of standard treatment at 250 mg three times a day. At the beginning of the study and after 12 weeks, all patients were followed by DBPM; assessed the psychoemotional status of the HADS screening scales of anxiety and depression and the Spielberg-Hanin test; determined the presence of cognitive disorders using the Luria, MMSE and FAB tests; determined the level of daily cortisol and the main indicators of lipid and carbohydrate metabolism.
Results. Most patients with stable forms of CAD and AH, in which anxiety-depressive disorders (ADD) were detected, generally did not achieve optimal control of the basic parameters of BP. The use of Noofen® in the complex treatment of patients with stable CAD and AH with detectable ADD for 12 weeks is accompanied by a significant reduction in their manifestations of anxiety and depression, improvement of level of daily cortisol and control of the average levels of daily, day and night BP, correction of circadian rhythm BP and decrease in the variability of BP associated with the manifestations of ADD.
Conclusions. The use of Noofen® in the complex of CAD and AH therapy will increase the adaptive properties of the body and reduce the development of undesirable cardiovascular events in patients with concomitant ADD.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors retain the copyright and grant the journal the first publication of original scientific articles under the Creative Commons Attribution 4.0 International License, which allows others to distribute work with acknowledgment of authorship and first publication in this journal.
References
Долженко М.Н. Депрессивные и тревожные расстройства в кардиологии: возможности комбинированной терапии антидепрессантом и антигипоксантом // Международный неврологический журнал. – 2013. – № 5. – С. 152–160.
Фуштей І.М., Філімонова І.В., Сідь Є.В. Оптимізація лікування стрес-індукованої ішемії міокарда у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями // Кровообіг та гемостаз. – 2014. – № 3–4. – С. 41–46.
Погосова Г.В. Сучасні підходи до діагностики та лікування депресивних розладів в загально медичній практиці // Серцево-судинна терапія та профілактика. – 2007. – № 1. – С. 1–24.
Pajqk A., Jankowski P., Kotseva K. Depression, anxiety, and risk factor control in patients after hospitalization for coronary heart disease: the EUROASPIRE III Study //Eur. J. Prevent. Cardiol. – 2013. – Vol. 20. – P. 2331–2340. https://doi.org/10.1177/2047487312441724
Blumenthal J.A. Depression as a risk factor for mortality after coronary artery bypass surgery // Lancet. – 2003. – Vol. 352. – P. 604–609. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(03)14190-6
Sheps D.S., Sheffield D. Depression Anxiety, and the Cardiovascular System: The Cardiologist’s Perspective // J. Clin. Psychiatry. – 2001. – № 62, suppl. 8. – P. 12–16.
Hanssen T.A. Anxiety and depression after acute myocardial infarction: an 18-month follow-up study with repeated measures and comparison with a reference population // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. – 2009. – Vol. 16 (6). – P. 651–659. https://doi.org/10.1097/HJR.0b013e32832e4206
Time rate of blood pressure variation is associated with impaired renal function in hypertensive patients / E. Manios, G. Tsagalis, G. Tsivgoulis et al. // J. Hypertens. – 2009. – Vol. 27, № 11. – P. 2244–2248. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328330a94f
Qiu C., Winblad B., Fratiglioni L. The age-dependent relation of blood pressure to cognitive function and dementia // Lancet Neurol. – 2005. – Vol. 4, № 8. – P. 487–499. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(05)70141-1
Корнацький В.М., Мороз Д.М. Вплив тривоги та депресії на якість життя пацієнтів із серцево-судинною патологією // Буковинський медичний вісник. – 2015. – Т. 19, № 4. – C. 84–88.
Bambauer K.Z. Using the Hospital Anxiety and Depression Scale to screen for depression in cardiac patients // Gen.Hosp.Psychiatry. – 2005. – Vol. 27 (4). – P. 275–284. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2005.03.002
ESC Clinical Practice Guidelines: CVD Prevention in Clinical Practice (European Guidelines on). Published in 2016. EHJ (2016);37:2315–2381. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106
Васюк Ю.А., Довженко Т.В., Школьник О.Л. Особливості патогенетичних відносин між депресією і серцево-судинними захворюваннями // Психічні розлади в загальній медицині. – 2007. – Т. 2, № 1. – С. 8–12.
Воробьева О.В. Вегетативная дистония – что скрывается за диагнозом? // Трудный пациент. – 2011. – № 10. – С. 45–47.
Свиридова Н.К., Інгула Н.І. Підвищення симпатичного тонусу вегетативної нервової системи як фактор розвитку ішемічної хвороби серця // East European Journal of Neurology. – 2017. – № 3. – С. 1–8.
Increased urinary free cortisol: A potential intermediate phenotype of essential hypertension / WR Litchfield, SC Hunt, X Jeunemaitre et al. // Hypertens. – 1998. – № 31. – Р. 569–574. https://doi.org/10.1161/01.HYP.31.2.569
Depression and 24-Hour Urinary Cortisol in Medical Outpatients with Coronary Heart Disease: The Heart and Soul Study // C. Otte, C. Marmar, S. Pipkin et al. // Biol Psychiatry. – 2004. – № 56 (4). – Р. 241–247. https://dx.doi.org/10.1016%2Fj.biopsych.2004.06.003
Robert M. Depression, the autonomic nervous system, and coronary heart disease // Psychosom. Med. – 2005. – Vol. 1 (67). – P. 29–33. https://doi.org/10.1097/01.psy.0000162254.61556.d5
Shimbo A. Negative impact of depression on outcomes in patients with coronary artery disease // J. Thromb. Haemostas. – 2005. – Vol. 3. – P. 897–908. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2004.01084.x
Seldenrijk A. Depressive and anxiety disorders and risk of subclinical atherosclerosis //J. psychosom. res. – 2010. – Vol. 69. – P. 2203–2210. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2010.01.005
Бакулин В.С., Макаров В.И. О термопротекторной эффективности пирацетама, фенибута и обзидана при мышечной работе субмаксимальной мощности в условиях затрудненной теплоотдачи // Вестн. ВолгГМУ. – 2011. – Вып. 38. – № 2. – С. 23–27.
NO-зависимый механизм кардиопротекторного действия фенибута при стрессорном нарушении сократительной функции сердца / И.Н. Тюренков, В.Н. Перфилова, Н.В. Садикова, И.И. Прокофьев // Эксперим. и клин. фармакология. – 2016. – № 11. – С. 8–11. https://doi.org/10.30906/0869-2092-2015-78-11-8-11
Князькова И.И., Кузьминова Н.В., Осовская Н.Ю. Коррекция Ноофеном® вегетативной дисфункции у мужчин молодого возраста с артериальной гипертензией // «Лікарська справа. Врачебное дело». – 2015. – № 7–8. – С. 132–141.
Нагорна Н.В. Эффективность Ноофена в коррекции нарушений психоэмоционального статуса у детей с вегетососудистой дисфункцией // Современная педиатрия. – 2012. – № 7. – С. 47–51.
Корекція психоемоційних порушень та стресового стану у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами / В.В. Бережний, М.Є. Маменко, Г.В. Дрох и др. // Современная педиатрия. – 2017. – № 2. – С. 76–84. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.76
Кузьмінова Н.В. Вегетативні розлади у пацієнтів із гіпертонічною хворобою: діагностика та медикаментозна корекція // Укр. мед. часоп. – 2009. – № 2. – С. 37–42.
Краснов Л.А. Суточное мониторирование артериального давления. Технические средства электронной и компьютерной диагностики в медицине [Текст]: учеб. пособие Нац. аэрокосм. ун-т им. Н.Е. Жуковского «Харьк.авиац. ин-т». – 2014. – С. 56.
Радченко Г.Д. Пульсовий артеріальний тиск та індекс жорсткості аорти: вплив на прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які пройшли лікування у спеціалізованому відділенні (результати 5-річного ретроспективного спостереження) // Артеріальна гіпертензія. – 2009. – № 2. – С. 37–43.
Гечко М.М. Значення добового моніторування артеріального тиску у практиці сімейного лікаря // Методичні рекомендації. Ужгород. – С. 24.
Kazuomi K. Morning surge and variability in blood pressure. A new therapeutic target? // Hypertens. – 2005. – Vol. 45. – Р. 485–486. https://doi.org/10.1161/01.HYP.0000158313.57142.3f
Марушко Ю.В. Корекція астеноневротичних проявів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією на фоні прийому препарату Ноофен // Здоров`я дитини. – 2016. – № 3. – С. 33–39.
Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Ефективність застосування препарату «Ноофен»® у дітей зі стабільною первинною артеріальною гіпертензією // Современная педиатрия. – 2016. – № 8. – С. 94–102. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.94
Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study / S.Yusuf, St.Hawken, St. Ôunpuu et al. // Lancet. – 2004. – Vol. 364, No. 9438. – P. 937–952. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17018-9
Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BPCARE study / G. Grassi, R. Cifkova, St. Laurent et al. // Eur. Heart J. 2011. Volume 32, Issue 2. – P. 218–225. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq394
Cardiovascular risk as defined in the 2003 European blood pressure classification: the assessment of an additional predictive value of pulse pressure on mortality // F. Thomas, J. Blacher, A. Benetos et al. // J. Hypertens. – 2008. – Vol. 26. – P. 1072–1077. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e3282fcc22b
He J, Whelton PK. Elevated systolic blood pressure and risk of cardiovascular and renal disease: overview of evidence from observational epidemiologic studies and randomized controlled trials // Am Heart J. – 1999. – Vol. 138. – P. 211–219. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(99)70312-1
