Роль домашнього моніторування артеріального тиску в оцінюванні чутливості до антигіпертензивних препаратів
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз інформативності домашнього моніторування артеріального тиску (АТ) порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів.
Матеріали та методи. Було проведено відкрите проспективне порівняльне дослідження за участю 120 пацієнтів віком 45–74 років з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) ІІ стадії 2-го ступеня. У більшості пацієнтів виявлено високий ризик серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Середня тривалість АГ становила 8,3±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ – 162,4±5,5 мм рт.ст., діастолічного АТ – 103,3±4,8 мм рт.ст. Усі пацієнти були обстежені згідно з Уніфікованим протоколом з визначенням ризиків серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень.
Результати. У статті було визначено інформативність домашнього моніторування АТ порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів.
Заключення. Проведений аналіз свідчить, що домашнє моніторування артеріального тиску (АТ) за інформативністю не поступається комплексному моніторуванню АТ, проте завдає пацієнтові менше незручностей при використанні. У зв’язку з певними обмеженнями використання добового моніторування АТ або комплексного моніторування АТ, домашнє моніторування АТ можна рекомендувати як не менш інформативний метод у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів у практиці сімейного лікаря.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Амосова К.М. Медико-соціальне значення відсутності ефективного контролю артеріального тиску у хворих із неускладненою артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці / К.М. Амосова, Ю.В. Руденко // Серце і судини. – 2016. – № 1. – С. 53–62.
Амосова К.М., Руденко Ю.В., Рокита О.І. та ін. Ефективність уніфікованого покрокового алгоритму лікування для забезпечення контролю артеріального тиску у хворих з артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини. – 2014. – № 1. – С. 34–46.
Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – МОЗ України, 2012. – № 384. – 64 с. – Режим доступу: https://www.apteka.ua/article/151151
Воронков Л.Г. Терапевтический потенциал ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента: 25-летняя история с продолжением // Укр. тер. журнал. – 2002. – № 2. – С. 5–9.
Горбунов В.М. Использование СМАД для оценки эффективности гипотензивной терапии. Нижний Новгород: ДЕКОМ; 2006.
Додаткові методи оцінки ефективності та адекватності антигіпертензивної терапії / Ю.М. Сіренко // Артериальная гипертензия. – 2010. – № 2 (10). – С. 10–12.
Волошина О.Б., Дукова О.Р. та ін. Інформативність домашнього моніторування артеріального тиску у пацієнтів із гіпертонічною хворобою в практиці сімейного лікаря // Сімейна медицина. – 2013. – № 1. – С. 43–44.
Волошина О.Б., Саморукова В.В., Бусел С.В. Комплексне моніторування артеріального тиску для визначення чутливості до антигіпертензивної терапії // Сімейна медицина. – 2015. – № 3 (59). – С. 153–155.
Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Поліщук С.А. Домашнє самомоніторування артеріального тиску: співвідношення з офісним вимірюванням та добовим моніторуванням артеріального тиску // Артериальная гипертензия. – 2008. – № 1 (1). – С. 10–12.
Сіренко Ю.М., Рековець В.М., Гур’єва О.С. Артеріальна гіпертензія: сучасні аспекти контролю антигіпертензивної терапії (Частина 1) // Український кардіологічний журнал – 2002. – № 5. – С. 92–97.
Патент № 89581 Україна, МПК (2014.01) А61В 10/00 Спосіб діагностики чутливості пацієнтів до антигіпертензивних препаратів / Волошина О.Б., Саморукова В.В., Бусел С.В., Лисий І.С., Дукова О.Р., Збітнева А.А., Філіпова О.А.,Чайка А.О. Заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет (Україна). – № u201313845; заявл. 29.11.2013; опубл. 25.04.2014, Бюл. № 8. – 5 с.
Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz, J. Redon, A. Zanchetti, M. Bohm et. al. // Journal of Hypertension. – 2013. – Vol. 31, Issue 7. – P. 1281–1357. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc
O’Brien E, Asmar R, Beilin L, Imai Y, Mancia G, Mengden T, et al. Practice guidelines of the European Society of Hypertension for clinic, ambulatory and self blood pressure measurement. J Hypertens 2005; 23:697–701. O’Brien E, Parati G, Stergiou G, Asmar R, Beilin L, Bilo G, et al., on behalf of the European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring. European Society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring. J Hypertens 2013; in press. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000163132.84890.c4
Sega R, Facchetti R, Bombelli M, Cesana G, Corrao G, Grassi G, Mancia G. Prognostic value of ambulatory and home blood pressure compared with office blood pressure in the general population: follow-up results from the PAMELA study. Circulation 2005;111:1777–1783. OS https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000160923.04524.5B
