Фактори ризику виникнення та прогресування автоімунних захворювань щитоподібної залози: систематичний аналіз даних за останнє 10-річчя
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Щитоподібна залоза (ЩЗ) є найсприйнятливішим до автоімунних процесів органом внаслідок негативного впливу екзо- та ендогенних чинників на тлі генетичної схильності. Різнобічне вивчення факторів ризику виникнення та прогресування автоімунних захворювань ЩЗ (АІЗ ЩЗ) дасть можливість попередити швидку маніфестацію даної патології у пацієнтів з обтяженою спадковістю.
Мета дослідження: аналіз доступних літературних джерел щодо вивчення факторів ризику виникнення та прогресування АІЗ ЩЗ.
Матеріали та методи. Результати клінічних досліджень знаходили у базах даних JAMA, Scholar, NCBI, Cochrane Library та PubMed за 2007–2017 рр. за ключовими словами, які мають відношення до факторів ризику АІЗ ЩЗ, незалежно від їхнього дизайну.
Результати. Проаналізовано 83 статті, в яких проводилося вивчення факторів ризику виникнення АІЗ ЩЗ, такі, як генетичні фактори, дефіцит мікроелементів та вітамінів, а також асоціації з вірусними та системними автоімунними захворюваннями та їхнє лікування. Частота та поширеність окремих факторів ризику АІЗ ЩЗ коливається у достатньо широких межах залежно від дизайну дослідження та кількості обстежених. Найчастіше випадки АІЗ ЩЗ були асоційовані зі спадковістю, особливо у двох наступних поколіннях (>77%), дефіцитом вітаміну D (>70% хворих), атрофічним гастритом (>75% випадків), зі зміною мікробіоцинозу кишечнику (>60%). Менше значення мали такі фактори, як недостатність йоду (14,5%), селену (3,4%), куріння (15,4%), іонізуюче випромінювання (від 8,2% у І поколінні до 45,5% у ІІІ поколінні), вірусні захворювання та їхнє лікування.
Заключення. Незважаючи на велику кількість досліджень, питання впливу факторів ризику на виникнення та прогресування автоімунних захворювань щитоподібної залози все ще залишається недостатньо вивченим.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Маринкин И.О. и др. Влияние гормональной контрацепции у женщин на течение аутоимунного тиреоидита // Клиническая медицина. – 2015. – No 3. – С. 8.
Пашковська Н.В. Селен та автоімунні захворювання щитоподібної залози // Практикуючому ендокринологу. – 2017. – 13, No 1. – С. 33–38.
Kawashima A., Tanigawa K., Akama T. et al. Innate immune activation and thyroid autoimmunity. J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2011. – No 96. – Р. 3661–71.
Luo Y., Kawashima A., Ishido Y. et al. Iodine Excess as an Environmental Risk Factor for Autoimmune Thyroid Disease // Int J Mol Sci. – 2014. – No 15 (7). – Р. 12895–912.
Кравченко В.І., Постол С.В. Динаміка захворюваності на патологію щитоподібної залози в Україні // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2011. – 35, – No 3. – С. 26–31.
Чекаліна Н.І., Казаков Ю.М., Петров Є.Є. Сучасні уявлення про автоімунний тиреоїдит: етіологія та патогенез // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2012. – 12, No 4. – С. 229–232.
Абатуров А.Е., Петренко Л.Л., Герасименко О.Н. Хронический аутоиммунный тиреоидит у детей // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2009. – 16, No1. – С. 34–38.
Власенко М.В. Аутоиммунный тиреоидит у подростков. В кн.: 100 избранных лекций по эндокринологии. – Харьков, 2009. – С. 372–378.
Рымар О.Д., Мустафина С.В., Симонова Г.И. Эпидемиологические исследования йодного дефицита и тиреоидной патологии в крупном центре Западной Сибири 1995–2010 гг. (на примере г. Новосибирска) // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. – 2012. – 8, No 2. – С. 50–54.
Харченко В.П., Котляров П.М., Могутов М.С. Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы. – М., 2007. – С. 232.
Вагапова Г.Р. Разработка и внедрение в клиническую практику новых алгоритмов диагностики аутоиммунного тиреоидита: Автореф. дисс. ... д ра мед. наук. – Казань, 2007. – С. 29.
URL: http://apps.who.int/gho/data/node.home
Dittmar M., Libich C., Brenzel T. Increased familial clustering of autoimmune thyroid diseases // Hormone and Metabolic Research. – 2011. – No 43. – Р. 200–204.
Рымар О.Д., Пьянкова А.К., Максимов В.Н. Семейные случаи аутоиммунных заболеваний щитовидной железы // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. – 2013. – 9, No 3. – С. 39–45.
Пьянкова А.К., Максимов В.Н., Рымар О.Д. Полиморфизм с(-1)т гена
cd40, связь с семейными случаями аутоиммунных заболеваний щитовидной железы. Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2013. 9, No3. С. 45-50.
Yin X. et al. X Chromosome Inactivation in Patients with Autoimmune Thyroid Disease. Autoimmunity, Part B Novel Applications of Basic Research. – 2007. – No 1110. – P. 193–200.
Pastuszak Lewandoska D., Sewerynek E., Domanska D. et al. CTLA-4 gene polymorphisms and their influence on predisposition to autoimmune thyroid diseases (Graves’ disease and Hashimoto’s thyroiditis) // Arch. Med. Sci. – 2012. – 8, No 3. – Р. 415–421.
Lee Y.H, Choi S.J., Ji J.D., Song G.G. CTLA-4 and TNF-α promoter-308 A/G polymorphisms and ANCA associated vasculitis susceptibility: a meta-analysis // Mol. Biol. Rep. – 2012. – 39, No 1. – Р. 319–326.
Qiu H., Tang W., Yin P. et al. Cytotoxic T-lymphocyte associated antigen 4 polymorphism and Hashimoto’s thyroiditis susceptibility: a meta-analysis // Endocrine. – 2014. – 45, No 2. – Р. 198–205.
Zhang M., Ni J., Xu W.D. Association of CTLA-4 variants with susceptibility to inflammatory bowel disease: a meta-analysis // Hum. Immunol. – 2014. – 75, No 3. – Р. 227–233.
Tomer Y. Genetic susceptibility to autoimmune thyroid disease: past, present, and future // Thyroid. – 2010. – No 20 (7). – Р. 715 725. doi: http://10.1089/thy.2010.1644.
Ban Y. Genetic factors of autoimmune thyroid diseases in Japanese. Autoimmune Dis. 2012. 2012:236981. doi: http://10.1155/ 2012/236981.
Мкртумян А.М., Зербалиева С., Носиков В.В. Ассоциация полиморфных маркеров ALA(9)VAL гена SOD2 и C(262)T гена CAT с аутоиммунным тиреоидитом и гипитореозом // Клиническая и эксперементальная тиреоидология. – 2008. – 4, No 1. – С. 53–58.
Никитин Ю.П., Рымар О.Д., Максимов В.Н. Полиморфизм A49G гена цитотоксического Т-лимфоцитсвязанного иммуноглобулина 4 (CTLA4), связь с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы в популяции Новосибирска // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. – 2008. – 4, No 4. – С. 41–45 doi: http://10.14341/ket 20084441-45.
Strieder TGA, Tijssen JGP, Wenzel BE et al. Wiersinga WM. Prediction of progression to overt hypothyroidism or hyperthyroidism in female relatives of patients with autoimmune thyroid disease using the thyroid events Amsterdam (THEA) score // Arch Intern Med. – 2008. – No 168. – Р. 1657–1663.
Рымар О.Д. и соавт. Анализ ассоциаций полиморфизма генов-кандидатов аутоиммунных заболеваний у лиц с семейными случаями диффузного токсического зоба и аутоиммунного тиреоидита // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. – 2016. – 12, No 2.
Brent G.A. Environmental exposures and autoimmune thyroid disease // Thyroid. – 2010. – No 20 (7). – P. 755–761.
Шовкун Т., Мирон І. Географічні аспекти захворюваності ендокринної системи населення в Чернігівській та Житомирській областях // Економічна та соціальна географія. – 2016. – No 76. – С. 49.
Дударева Ю.А., Гурьева В.А. Оценка состояния щитовидной железы у женщин, находившихся в зоне радиационного воздействия, и их потомков в двух поколениях // Экология человека. – 2015. – No 10. – С. 9–13.
Burek C.L., Talor M.V. Environmental Triggers of Autoimmune Thyroiditis // J Autoimmun. – 2009. – No 33 (3–4). – Р. 183–189. doi: http://10.1016/.jaut.2009.09.001
Nancy A. Mervish, Ashley Pajak, Susan L. Teitelbaum. Thyroid Antagonists (Perchlorate, Thiocyanate, and Nitrate) and Childhood Growth in a Longitudinal Study of U.S. Girls // Environmental Health Perspectives. – 2016. – 124 (4). – Р. 542–549.
Pearce E.N., Braverman L.E. Environmental pollutants and the thyroid // Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism. – 2009. – No 23. – Р. 801.
Below H, Zollner H, Volzke H et al. Evaluation of nitrate influence on thyroid volume of adults in a previously iodinedeficient area // International Journal of Hygiene and Environmental Health. – 2008. – No 211. – Р. 186–191.
Pedersen IB, Laurberg P, Knudsen N. et al. Smoking is negatively associated with the presence of thyroglobulin autoantibody and to a lesser degree with thyroid peroxidase autoantibody in serum: a population study // Eur J Endocrinol. – 2008 – No 158. – Р. 367–73. doi: http://10.1530/EJE-07-0595.
Effraimidis G, Strieder TG, Tijssen JG et al. Natural history of the transition from euthyroidism to overt autoimmune hypo–or hyperthyroidism: a prospective study // Eur J Endocrinol. – 2011. – No 164. – Р. 107–13. doi: http://10.1530/EJE-10-0785.
Rendina D, De Palma D, De Filippo G. et al. Prevalence of simple nodular goiter and Hashimoto’s thyroiditis in current, previous, and never smokers in a geographical area with mild iodine defciency // Horm Metab Res. – 2015. – No 47. – Р. 214–9. doi: http://10.1055/s-0034-1387702
Wilmar M. Wiersinga. Smoking and thyroid // Clinical Endocrinology. – 2013. – No 79. – Р. 145–151.
Wang D.W., Zhou R.B., Yao Y.M. et al. Stimulation of a7-nicotinic acetylcholine receptor by nicotine increases suppres sive capacity of naturally occurring CD4+CD25+ regulatory T-cells in mice in vitro // Journal of Pharmacological and Experimental Therapy. – 2010. – No 335. – Р. 553–561.
Thornton J., Kelly S.P., Harrison R.A., Edwards R. Cigarette smoking and thyroid eye disease: a systematic review // Eye. – 2007. – No 21. – Р. 1135–1145.
Zimmerman M.B. Iodine dificiency // Endocrinological Review. – 2009. – No 30 (4). – P. 376–408.
Sarne D. Effects of the environment, chemicals and drugs on thyroid function. Thyroid disease manager. 2010. Р.54. URL:http://www.thyroidmanager.org/chapter/effects-of-the-environment-chemicals-and-drugs-on-thyroid-function//.
Aghini Lombardi F., Fiore E., Tonacchera M. et al. The Effect of Voluntary Iodine Prophylaxis in a Small Rural Community: The Pescopagano Survey 15 Years Later. J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2013. – No 98 (3). – Р. 1031–1039.
Костенко Т.П. Особенности дифузного нетоксического зоба у детей с избыточной массой тела и ожирением // Ендокринологія. – 2014. – 19, No 4. – С. 310–311.
Luo Y, Kawashima A, Ishido Y. et al. Iodine excess as an environmental risk factor for autoimmune thyroid disease // Int J Mol Sci. – 2014. – No15. – Р. 12895–912. doi: http://10.3390/ijms-150712895.
Pollard K.M., Hultman P., Kono D.H. Toxicology of Autoimmune Diseases. Chem Res Toxicol // Chem Res Toxicol. – 2010. – No 23(3). – Р. 455–66.
Duntas L.H. Environmental factors and autoimmune thyroiditis // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. – 2008. –No 4. – Р. 454–60.
Goncharova ОА. Selenium and thyroid (review of literature and data of own researches) // Endocrinologia. – 2014. – No 19 (2). – Р. 149–155.
Osadtsiv OI, Kravchenko VI, Andrusyshyna IM. Selenium efficiency in prophylaxis and complex treatment of diffuse goiter // Lik Sprava. – 2014. – No 7–8. – Р. 110–116.
Wu Q., Rayman MP, Lv H. et al. Low population selenium status is associated with increased prevalence of thyroid disease // J Clin Endocrinol Metab. – 2015. – No 100. – Р. 4037–47. doi: http://10.1210/jc.2015-2222.
Wichman J, Winther KH, Bonnema SJ et al. Selenium Supplementation Significantly Reduces Thyroid Autoantibody Levels in Patients with Chronic Autoimmune Thyroiditis: A Systematic Review and Meta Analysis // Thyroid. – 2016. – No 26 (12). – Р. 1681–1692.
van Zuuren EJ, Albusta AY, Fedorowicz Z, et al. Selenium supplementation for Hashimoto’s thyroiditis. Cochrane Database Syst Rev. 2013. No6. CD010223. doi: http://10.1002/14651858.CD010223.pub2.
Winther KH, Bonnema SJ, Cold F. Does selenium supplementation affect thyroid function? Results from a random ized, controlled, double blinded trial in a Danish population // Eur J Endocrinol. – 2015. – No172(6). – Р. 657–667.
Calissendorff J, Mikulski E, Larsen EH, Moller M. A prospective investigation of Graves disease and selenium: thyroid hormones, auto antibodies and self rated symptoms // Eur Thyroid J. – 2015. – No4(2). – Р. 93–98. doi: http://10.1159/000381768.
Leo M, Bartalena L, Rotondo Dottore G, et al. Effects of selenium on short term control of hyperthyroidism due to Graves’ disease treated with methimazole: results of a randomized clinical trial // J Endocrinol Invest. – 2017. – No 40 (3). – Р. 281–287. doi: http://10.1007/s40618-016-0559-9.
Шабалина Е.А., Фадеев В.В. Эффекты селена в составе консервативной терапии болезни Грейвса // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. – 2016. – 12, No 4. – С. 2–16.
Wang J, Lv S, Chen G. et al. Metaanalysis of the association between vitamin D and autoimmune thyroid disease // Nutrients. – 2015. – No 7. – Р. 2485–98. doi: http://10.3390/nu7042485/.
Baeke F., Takiishi T., Korf H. et al. Vitamin D: modulator of the immune system // Curr. Opin. Pharmacol. – 2010. – No 10 (4). – P. 482–496.
Kivity S., Agmon Levin N., Zisappl M., et al. Vitamin D and autoimmune thyroid disease // Cell. Mol. Immunol. – 2011. – No 8 (3). – P. 243–247.
Tamer G., Arik S., Tamer I., Coksert D. Relative vitamin D insufciency in Hashimoto`s thyroiditis // Tyroid. – 2011. – No 160. – P. 661–666.
Krassas G.E., Tziomalos K., Pontikides N., et al. Seasonality of month of birth of patients with Graves` and Hashimoto`s diseases dier from that in the general population // Eur.J.Endocrinol. – 2007. – No 156. – P. 631–636.
Бурдо І.С., Комісаренко І.В. Тиреопатії, індуковані аміодароном та інтерферонами // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2010. – No 4 (33). – С. 60–62.
Гайсенок О. Особенности применения амиодарона в клинической практике: к вопросу о побочных эффектах препарата // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. – 2010. – No 6 (6). – С. 824–827.
Мазур Л.П. Вірусасоційоване ураження ЩЗ при вірусному гепатиті С (огляд літератури та власні дані) // Международный эндокринологический журнал. – 2014. – No 6 (62). – С. 101–107.
Bogazzi F., Tomisti L., Bartalena L. et al. Amiodarone and the thyroid: A 2012 update // Journal of Endocrinological Investigation. – 2012. – No 35 (3). – Р. 340–348
Никитин И.Г. Поражения щитовидной железы на фоне противовирусной терапии хронических вирусных гепатитов // Лечебное дело. – 2007. – No 1. – С. 69–74.
Давитадзе М.З. Аутоиммунный тиреоидит, развившийся вследствие лечения рассеяного склероза β-интерферонами-1В // Проблемы эндокринологии. – 2016. – No 5. – С. 82.
Боброва І.А. Динаміка змін щитовидної залози при лікуванні хронічного гепатиту С // Сучасна гастроентерологія. – 2010. – No 2 (52). – С. 61–64.
Krupinska J., Wawrzynowicz Syczewska M., Urbanowicz W. et al. The influence of interferon alpha on the induction of autoimmune thyroiditis in patients treated for chronic viral hepatitis type C. Pol J Endocrinol. – 2011. – No 62 (6). – Р. 517–522.
Desailloud R, Hober D. Viruses and thyroiditis: an update // Virol J. – 2009. – No 6. – Р. 5.doi: http://10.1186/1743-422X-6-5.
Parsa AA, Bhangoo A. HIV and thyroid dysfunction // Rev Endocr Metab Disord. – 2013. – No 14. – Р. 127–31. doi: http://10.1007/s11154-013-9248-6.
Morohoshi K, Takahashi Y, Mori K. Viral infection and innate pattern recognition receptors in induction of Hashimoto’s thyroiditis // Discov Med. – 2011. – No 12. – Р. 505–11.
Brix T.H., Hansen P.S., Hegedьs L., Wenzel B.E. Too early to dismiss Yersinia enterocolitica infection in the aetiology of Graves’ disease: evidence from a twin case–control study // Clinical Endocrinology. – 2008. – No 69 (3). – Р. 491–496 doi: 10.1111/j.1365-2265.2008.03227.x
Lehmann HW, Lutterbьse N, Plentz A. et al. Association of parvovirus B19 infection and Hashimoto’s thyroiditis in children // Viral Immunol. – 2008. – No 21. – Р. 379–83. doi: http://10.1089/vim.2008.0001.
Antonelli A. HCV infection: pathogenesis, clinical manifestations and therapy //Clin. Exp. Rheumatol. – 2008. – No 26. – Р. 39–47.
Zarebska Michaluk D.A. Extrahepatic manifestations associated with chronic hepatitis C infections in Poland // Adv. Med. Sci. – 2010. – No 55. – Р. 67–73.
Шауменова Ж.З. Внепеченочные проявления вырусных гепатитов. Поражения щитовидной железы // Научно-практический медицинский журнал. – 2013. – No 1 (27). – С. 54–56.
Mao X.R. Possible factors affecting thyroid dysfunction in hepatitis C virus infected untreated patients // Exp. Ther. Med. – 2014. – No 8 (1). – Р. 133–140.
Iordache L, Launay O, Bouchaud O, et al. Autoimmune diseases in HIV infected patients: 52 cases and literature review // Autoimmun Rev. – 2014. – No 13. – Р. 850–7.
Virili C, Centanni M. Does microbiota composition a?ect thyroid homeostasis? //Endocrine. – 2015. – No 49. – Р. 583–7. doi: http://10.1007/s12020-014-0509-2.
Киселева Е.П. и др. Возможная роль пробиотических микроорганизмов рода Bifidobacterium и Lactobacillus в патогенезе аутоиммунных заболеваний щитовидной железы // Медицинская иммунология. – 2010. – 12, No 1–2. – С. 71–80.
Cardenas Roldan J, Amaya Amaya J, Castellanos de la Hoz J, et al. Autoimmune thyroid disease in rheumatoid arthritis: a global perspective // Arthritis. – 2012: 864907. doi: http://10.1155/2012/864907.
Przygodzka M, Filipowicz Sosnowska A. Prevalence of thyroid diseases and antithyroid antibodies in women with rheumatoid arthritis // Pol Arch Med Wewn. – 2009. – No 119 (1–2). – Р. 39–43.
McCoy SS, Crowson CS, Gabriel SE, Matteson EL. Hypothyroidism as a risk factor for development of cardiovascular disease in patients with rheumatoid arthritis // J Rheumatol. – 2012. – No 39 (5). – Р. 954–8. doi: http://10.3899/jrheum.111076.
Edith Lahner, Marco Centanni, Giacoma Agnello. et al. Occurrence and Risk Factors for Autoimmune Thyroid Disease in Patients with Atrophic Body Gastritis // The American Journal of Medicine. – 2008. – No 121 (2). – Р. 136–141.
Сидоренко Л.Н. Мастопатия / Л.Н. Сидоренко. – Спб.: Гиппократ. – 2007. – С. 432.
Смоланка И.И. Современные возможности терапии последствий гиперэстрогении у женщин репродуктивного возраста // Онкология. – 2010. – 2, No 2. – С. 5–7.
Кудайбергенова М.Э. Патогенетические аспекты нейроэндокринноимунных нарушений при аутоиммунном заболевании щитовидной железы // Наука и новые технологии. – 2015. – No 1. – С. 102–104.
