Особливості метаболізму сполучної тканини у хворих на нестабільну стенокардію
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сполучна тканина (СТ) відіграє важливу роль у формуванні судинної системи та бере участь в атерогенезі.
Мета дослідження: аналіз метаболізму СТ у хворих на нестабільну стенокардію (НС).
Матеріали та методи. Були обстежені 140 осіб, зіставних за віком: 90 хворих на НС, 20 хворих на стабільну стенокардію (СС) і 30 практично здорових осіб. Під час дослідження стану метаболізму СТ проводили оцінювання зовнішніх ознак дисплазії СТ та стигм дисебріогенезу.
Результати. Виявлено, що за наявності НС суттєво знижується концентрація ТФР-β1 – 27,83±1,01 нг/мл порівняно з показниками хворих на СС (р<0,01) і практично здорових осіб (р<0,01), що супроводжується зменшенням синтезу колагену, позаклітинного матриксу гладком’язових клітин, створює передумови для дестабілізації атеросклеротичної бляшки у хворих на НС.
Заключення. Під час обстеження серцево-судинної системи хворих на нестабільну стенокардію найбільш частою знахідкою є аномальні хорди у порожнинах шлуночків серця та аневризма висхідного відділу аорти.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Поливода С.М. Дисфункція сполучної тканини та патофізіологічний механізм ремоделювання артерій еластичного типу у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / С.М. Поливода, О.О. Черепок, Р.О. Сичов // Укр. кардіологічний журн. – 2004. – No 4. – С. 134–137.
Метаболическая терапия в клинике внутренних болезней: методические рекомендации / сост.: В.К. Серкова, Т.Н. Липницкий, С.В. Зайков, В.А. Козловский. – Винница, 2003. – 20 с.
Метаболическая терапия как перспективное направление лечения пациентов с ишемической болезнью сердца / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, Ю.Т. Ярошенко [та ін.] // Кровообіг і гемостаз. – 2008. – No 2. – С. 5–8.
Земцовский Э.В. Диагностика и лечение дисплазии соединительной ткани / Э.В. Земцовский // Медицинский вестник. – 2006. – No 11. – С. 13.
Методы лабораторного исследования показателей обмена коллагена в биологических жидкостях: Информационное письмо для врачей клинической лабораторной диагностики / П.Н. Шараев, В.Г. Иванов, А.Л. Гаврилов [и др.]. – Ижевск, 2003. – 3 с.
Дмитрачков В.В. Синдром недифференцированной дисплазии соединительной ткани / В.В. Дмитрачков // Белорусский медицинский журнал. – 2006. – No 3. – С. 20–23.
Кадурина Т.И. Наследственные коллагенопатии (клиника, диагностика, лечение и диспансеризация). – СПб.: «Невский диалект», 2000. – 271 с.
Кадурина Т.И. Поражение сердечно-сосудистой системы у детей с различными вариантами наследственных болезней соединительной ткани // Вестник аритмологии. – 2000. – No 18. – С. 87–92.
Заремба Є.Х. Ендотеліальна дисфункція у хворих на ревматизм із недиференційованою дисплазією сполучної тканини / Є.Х. Заремба, О.О. Зімба // Український ревматологічний журнал. – 2009. – No 4. – С. 32–34.
Заремба Є. Х. Динаміка показників оксипроліну в хворих із нестабільною стенокардією при застосуванні ліпофлавону / Є.Х. Заремба, О.О. Капустинський // Практична медицина. – 2010. – No 5. – С. 21–5.
Attenuation of TGF-β1 Stimulated Collagen Production in Fibroblasts by Quercetin Induced HO 1 / T. Nakamura, M. Matsushima, Y. Hayashi, [et al.] // American journal of respiratory cell and molecular biology. – 2010. – No 44. – P. 614–620.
Chen C. Сholesterol suppresses cellular TGF-β1 responsiveness: implications in atherogenesis / C. Chen, I. Liu., S. Fliesler, [et at]// Journal of cell science. – 2007. – No 120. – P. 3509–3521.
Grainger D.J. TGF-β1 and atherosclerosis in man /D.J. Grainger // Cardiovascular Research. – 2007. – No 2. – P. 213–222.
