Порівняльні аспекти перебігу вагітності та пологів при багатоплідній вагітності та різному репродуктивному анамнезі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення порівняльних клінічних аспектів перебігу вагітності і пологів при багатоплідній вагітності і різному репродуктивному анамнезі.
Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на аналізі результатів вагітності у 100 жінок з багатоплідною вагітністю, яка настала природним шляхом (50 жінок – контрольна група) і після різних методів допоміжних репродуктивних технологій (50 жінок – основна група), 50 жінок з одноплідною вагітністю, яка настала природним шляхом, склали групу порівняння.
Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що клінічний перебіг вагітності і пологів при багатоплідній вагітності залежить від репродуктивного анамнезу жінок – природним чином або з використанням допоміжних репродуктивних технологій. У останньому випадку має місце вища частота всіх акушерських ускладнень – загрози переривання, прееклампсії і плацентарної дисфункції. За нашими даними, це пов’язано з наявністю обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу у цих пацієнток, особливо з наявністю високої частоти штучного і мимовільного переривання вагітності в ранні терміни, гінекологічна захворюваність з оперативними методами лікування, соматична захворюваність ендокринного генезу.
Заключення. Отримані результати свідчать про необхідність розробки і впровадження диференційованого підходу при веденні багатоплідної вагітності з урахуванням репродуктивного анамнезу. Це дозволить, на нашу думку, знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Bryan Е.М. 2010. Support for families with multiple births. Course manual, Diploma in Fetal Medicine: 2:39–48.
Keith L. 2011. Multiple pregnancy: epidemiology, gestation and perinatal outcome. Parthenon: 1:721–730.
MacGillivray I. 2009. Epidemiology of twin pregnancy. Semin. Perinatol.: 10: 4–8.
Fux M.A. 2008. Multipara pregnancy. Kiev: Health: 243.
Hack K.E. 2013. The natural course of monochorionic and dichorionic twin pregnancies: a historical cohort. Twin Res. Hum. Genet.: 9:450–455.
Gul A. 2012. Perinatal outcomes of twin pregnancies discordant for major fetal anomalies. Fetal Diagn. Ther.: 20:244–248.
Asztalos E. 2011. Evaluating 2 year outcome in twins < or=30 weeks gestation at birth: a regional perinatal unit’s experience. Twin Res.: 4: 431–438.
Adegbite A.L. 2013. Prevalence of cranial scan abnormalities in preterm twins in relation to chorionicity and discordant birth weight. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol.: 1: 47–55.
Fitzsimmons B.P. 2008. Perinatal and neonatal outcomes in multiple gestations: assisted reproduction versus spontaneous conception. Am. J. Obstet. Gynecol.: 9: 1162–1167.
Hack K.E. 2012. The natural course of monochorionic and dichorionic twin pregnancies: a historical cohort. Twin Res. Hum. Genet.: 9: 450–455.
Ferreira I. 2005. Chorionicity and adverse perinatal outcome. Acta Med. Port: 3: 183–188.
Cordero L. 2013. Mean arterial pressure in very low birth weight (801 to 1500 g) concordant and discordant twins during the first day of life. J. Perinatal.: 7: 545–551.
