Ендотеліальна дисфункція при артеріальній гіпертензії

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: тра 20, 2016
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.2(64).2016.102387
Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, телмісартан, бісопролол,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

В. І. Кошля
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти, Україна
Бен-Абід Муна
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти, Україна

Анотація

У 36-ти хворих на артеріальну гіпертензію II ступеня досліджено стан вазоактивної функції плечової артерії та вміст молекул клітинної адгезії, L-селектину, матриксної металопротеїнази-9 (ММП-9) та нітрогену. Проведені дослідження показали, що 6-місячна терапія телмісартаном і бісопрололом у більшості пацієнтів (22 хворих) супроводжувалася досягнешіям цільових рівнів артеріального тиску (АТ), у 14-ти хворих відзначали резистентність до проведеної терапії. Додаткове включення в комплекс лікування аліскірену 150 - 300 мг на добу також сприяло нормалізації АТ. У процесі лікування у разі включення у комплекс антигіпертензивної терапії прямого агоністу реніну аліскірену спостерігалося як досягнення цільового АТ, так і нормалізація вмісту sICAM-1, L-селектину та ММП-9 на тлі зростання нітрогену та відновлення вазоактивної функції плечової артерії.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Кошля, В. І., & Муна, Б.-А. (2016). Ендотеліальна дисфункція при артеріальній гіпертензії. Сімейна Медицина, (2(64), 93–94. https://doi.org/10.30841/2307-5112.2(64).2016.102387
Номер
№ 2(64) (2016)
Розділ
Кардіологія
Авторське право (c) 2020 В. І. Кошля, Бен-Абід Муна

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

В. І. Кошля, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти

V.I. Koshlya

Бен-Абід Муна, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти

Ben Abid Moona

Посилання

Серкова В.К., Вознюк Л.А. Прогностическая значимость определения уровня маркеров воспалительной реакции при оценке риска неблагоприятного течения ишемической болезни сердца. // Вісник проблем біології і медицини / В.К.Серкова, – 2009. – Вип.2. – С. 91 94.

Сєркова В.К. Інструментальні і біохімічні показники функції судинного ендотелію у пацієнтів з різними клінічними варіантами перебігу ішемічної хвороби серця / В.К. Сєркова, Г.В. Побережна. // Кровообіг та гемостаз. – 2010. – No 3. – С. 42–47.

Бондарь Т.Н. Система L аргинин, оксид азота и иммунитет / Т.Н. Бондарь // Теоретична і експериментальна медицина. – 2009. – No 3. – С. 4–8.

Прощаев К.И. Изменения эндотелия при сердечно сосудистых заболеваниях у пожилых. Часть 2. Сигнальные молекулы и патогенез атеросклероза / К.И. Прощаев, А.Н. Ильницкий, И.М. Кветной [и др.]. // Клиническая медицина. – 2007. – No 12. – С. 4–7.

Серкова В.К., Вознюк Л.А. Прогностическая значимость определения уровня маркеров воспалительной реакции при оценке риска неблагоприятного течения ишемической болезни сердца. // Вісник проблем біології і медицини / В.К. Серкова. – 2009. – Вип. 2. – С. 91–94.

Сєркова В.К. Інструментальні і біохімічні показники функції судинного ендотелію у пацієнтів з різними клінічними варіантами перебігу ішемічної хвороби серця / В.К. Сєркова, Г.В. Побережна. // Кровообіг та гемостаз. – 2010. – No 3. – С. 42–47.

Widlansky M.E. The clinical implications of endothelial dysfunction / M.E. Widlansky, N. Gokce, J.F. Keaney [et al.] // J. Am Coll. Cardiol. – 2003. – V. 42. – P. 1149–1160.