Особливості морфофункціонального стану міокарда у хворих з фібриляцією передсердь та різною масою тіла
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: встановлення особливостей впливу супутнього ожиріння на геометрію та функціональний стан міокарда у хворих з фібриляцією передсердь (ФП) та різною масою тіла.
Матеріали та методи. Для визначення змін морфофункціонального стану міокарда було обстежено 111 хворих з ФП (63 чоловіка та 48 жінок) віком від 39 до 85 років. За ІМТ пацієнти були розподілені на три групи: І група (n=27) – з нормальною масою тіла (ІМТ ≤24,9 кг/м2); ІІ група (n=34) – з надмірною масою тіла (ІМТ 25–29,9 кг/м2); ІІІ група (n=50) – з ожирінням І–ІІІ ст. (ІМТ ≥30 кг/м2). Контрольну групу склали 35 практично здорових осіб. Усім обстежуваним проводили трансторакальну ехокардіографію за загальноприйнятою методикою.
Результати. У хворих з ФП збільшення маси тіла супроводжувалося змінами лінійних розмірів лівих відділів серця, при цьому надмірна маса тіла асоціювалася з меншими показниками передньозаднього розміру лівого передсердя, ніж у хворих із нормальною масою тіла, а розвиток ожиріння призводив до збільшення об’ємних показників лівого шлуночка та зниження його скоротливої здатності. Також у всіх досліджуваних групах хворих з ФП відзначали порушення діастолічної функції лівого шлуночка, більш виражене у групи хворих з ожирінням.
Заключення. Визначення асоціацій клінічних характеристик пацієнтів з ФП залежно від маси тіла та показників морфофункціонального стану міокарда можна розглядати як предиктори виникнення та прогресування ФП, що дозволить удосконалити підхід до ведення таких пацієнтів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ватутин Н.Т. Ожирение как фактор риска рецидивов фибрилляции предсердий / Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, А.Н. Шевелек // Серце і судини. – 2010. – No 1. – С. 59–64.
Влияние массы тела и применения антигипертензивной терапии на частоту развития осложнений сердечнососудистых заболеваний: результаты запланированного анализа данных об участниках рандомизированного клинического исследования ACCOMPLISH (Avoiding Cardiovascular Events through Combination Therapy in Patients Livingwith Systolic Hypertension) // Доказательная кардиология. – 2013. – No 1. – С. 35–39.
Голубовський І.А. Ожиріння як одна з найважливіших проблем сучасності в різних галузях медицини, шляхи вирішення / І.А. Голубовський, О.М. Вовчук, О.Л. Очеретна та ін. // Biomedical and biosocial anthropology. – 2014. – No 22. – С. 261–264.
Доужилов М.А. Ожирение как фактор сердечно9сосудистого риска: акцент на качество и функциональную активность жировой ткани / М.А. Доужилов, О.Ю. Дружилова, Ю.Е. Бетелева, Т.Ю. Кузнецова // Российский кардиологический журнал. – 2015. – No 4. – С. 111–117.
Зинченко Ю.В. Электрофизиологические характеристики предсердий и морфофункциональное состояние миокарда при трепетании предсердий у больных с избыточной массой тела и ожирением/ Ю.В. Зинченко // Український терапевтичний журнал. – 2010. – No 4. – С. 34–41.
Проблема ожирения в Европейском регионе Всемирной организации здравоохранения и стратегия ее решения //Ліки України. – 2010. – No 7. – С. 36–41
Онучина Е.Л. Оценка факторов риска развития фибрилляции предсердий у пациентов с метаболическим синдромом / Е.Л. Онучина, О.В. Соловьев, C.Г. Онучин, О.В. Мочалова, С.К. Кононов // Клиническая медицина. – 2012. – Т. 90, No 1. – С. 72–76.
Митрофанова Л.Б. Морфологические изменения миокарда при фибрилляции предсердий / Л.Б. Митрофанова, Г.Б. Ковальский // Архив патологии. – 2011. – Т. 73, No 6. – С. 10–14.
Руденко Т.М. Функціональний стан лівого шлуночка при артеріальній гіпертензії з ожирінням в динаміці комбінованої терапії/ Т.М. Руденко // Український медичний альманах. – 2012. – Т. 15, No 5 дод. (2). – С. 349–350.
Does chronic atrial fibrillation induce cardiacremodeling? /T. Fuchs, E. Baron, M. Leitman [etal.] // Echocardiography. – 2013. – Vol. 30.– P. 140–146.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et.al.] // J. Hypertension. – 2013. – Vol. 31. – P. 1281–1357.
Influence of left ventricular remodeling on atrial fibrillation recurrence and cardiovascular hospitalizations in patients undergoing rhythm-control therapy / N. Shah, A. Badheka, P. Grover [etal.] // Int. J. Cardiol. – 2014. – Vol. 174. – P. 288–292.
Gluttony, sloth and metabolic syndrome: a roadmap to lipotoxity / R.H. Unger, P.E. Shrerer // Trends Endocrinol. Metab. – 2010. – Vol. 21 (6). – P. 345–352.
Left ventricular diastolic function is closely associated with mechanical function of the left atrium in patients with paroxysmal atrial fibrillation / J. Lee, C. Shim, J. Wi [etal.] // Circ. J. – 2013. – Vol. 77. – P. 697–704.
Left ventricular geometry and outcomes in patients with atrial fibrillation: The AFFIRM Trial / S. Apostolakis, R. Sullivan, B. Olshansky, G. Lip // Int. J. Cardiol. – 2014. – Vol. 170. – P. 303–308.
