Clinical Efficacy of Differentiated Correction of the Status of Contact-protective Systems in Chronic Dermatoses in the Practice of a Family Physician
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Abstract
The objective: comparative evaluation of the efficacy of Glutargine, Erbisol and their co-aplication in patients with psoriatic disease, chronic eczema in the period between exacerbations.
Materials and methods. The study involved 185 patients with chronic dermatoses: 110 patients with psoriatic disease and 75 patients with chronic eczema who were treated during the inter-relapsing period. Each of the two patient groups was divided into three subgroups: the first one used Glutargine, the second one Erbisol, and the third one used both. Pharmacotherapeutic efficacy was evaluated by determining the frequency of reactions of oxidative homeostasis (functional compensation, metabolic compensation, and metabolic imbalance) and reactions of non-specific immune protection (immunoregulatory stimulation, immunoregulatory compensation, immunoregulatory misbalance. The research program was comprehensive.
Results. The combined use of Glutargine and Erbisol in the period between exacerbations of psoriatic disease allows to achieve the highest levels of effectiveness, estimated by the integral index (IDCT = 2,28) due to the formation of functional and metabolic compensation in the system of oxidative homoestimulatory state and also the emotional state system of nonspecific immune protection (I = 1.53 ÷ 1.59) with the simultaneous formation of metabolic reserves of patient adaptation. The combined use of Glutargine and Erbisol in the period between exacerbations of chronic eczema allows to achieve the highest levels of efficiency, which are estimated by the integral index (I = 1,71) due to the formation of functional and metabolic compensation in the system of oxidative homeostasis and imunoregulatory stimulation as well as the compensation in non-specific immune protection systems (I = 1.50) with the simultaneous formation of metabolic reserves of patient adaptation.
Conclusion. The results of the study indicate the feasibility and effectiveness of using as an antioxidant the drug Glutargine and as an adaptogen - the drug Erbisol. At the same time, ensuring long-term follow-up of patients with psoriatic disease and chronic eczema by GPs-family medicine requires dynamic monitoring of the status of contact-protective systems, in particular oxidative homeostasis and a system of nonspecific immune protection with personification therapy and other therapeutic remedies. It has been determined that while choosing the adaptogenic and antioxidant remedies should be taken into consideration their complex effects.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors retain the copyright and grant the journal the first publication of original scientific articles under the Creative Commons Attribution 4.0 International License, which allows others to distribute work with acknowledgment of authorship and first publication in this journal.
References
Абакумова Ю.В. Физиологическое и патологическое свободнорадикальное окисление: сущность, методика распознавания, теоретическое и практическое значение / Врачевание и его методология. – Саратов, 1996. – С. 33.
Ардаматский Н.А., Абакумова Ю.В., Корсунова Е.Н. Методика определения физиологического и патологического перекисного окисления // Экоген. – 1994. – № 4. – С. 9.
Арутюнян А.В., Дубинина Е.Е., Зыбина Н.Н. Методы оценки свободнорадикального окисления и АОС организма. – СПб, 2000. – С. 44–49.
Бєленічев І.Ф., Левицький Є.Л., Коваленко С.І. Продукти вільнорадикального перекисного окислення та методи їх ідентифікації // Совр. пробл. токсикол. – 2002. – № 4. – С. 9–18.
Гаврилов Б.В., Мишкорудная М.И. – СФ-метрическое определение содержания ГПР в плазме крови // Лабораторное дело. – 1983. – № 3. – С. 33–36.
Гаврилов Б.В., Гаврилова А.Р., Мажуль Л.М. Анализ методов определения продуктов ПОЛ в сыворотке крови по тесту с ТБК // Вопросы медицинской химии. – 1987. – Т. 33, № 1. – С. 118–123.
Галузеве нововведення № 75/32/10. Діагностика адаптаційних реакцій антиоксидантного захисту при системних ураженнях та порушеннях пігментного обміну шкіри / Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Біловол А.М. // Реєстр галузевих нововведень МОЗ та НАМН України. – 2010. – Вип. 32–33.
Горбунов Н.В. Активация образования окиси азота, опосредованная метаботропными глутаматными рецепторами в первичных культурах клеток – зёрен мозжечка // Бюлл. эксперимент. биол. и медицины. – 1995. – № 7. – С. 40–48.
Гуревич В.С., Конторидинова К.Н., Шапилина С.В. Сравнительный анализ двух методов определения активности супероксиддисмутазы // Лабораторное дело. – 1990. – № 4. – С. 44–47.
Дубинина Е.Е., Бурмистров С.О., Ходов Д.А., Поротов И.С. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека. Методы ее определения // Вопр. мед. химии. – 1995. – Т. 42, № 1. – С. 24–26.
Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения супероксиддисмутазы, основанной на реакции окисления кверцетина // Вопр. мед. химии. – 1990. – № 32. – С. 88–91.
Косухин А.Б., Ахметова Б.С. Экстракция липидов смесью гептан изопропанол для определения ДК // Лаб. дело. – 1987. – № 5. – С. 335–337.
Лабораторные исследования в клинике: Справочник / Под ред. Меньшикова В.В. – М.: Медицина, 1987. – 368 с.
Лемешко В.В., Никитченко Ю.В., Евич И.В. Глутатионпероксидаза и глутатионтрансфераза // Український біохімічний журнал. – 1987. – № 8. – С. 59–57.
Лищук В.А. Информатизация клинической медицине / Клин. информатика и телемедицина. – 2004. – № 1. – С. 7–13.
Методы биохимических исследований / Под ред. М.И. Прохоровой. – Л.: ЛГУ, 1982. – 278 с.
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Заг. ред. Москаленко В.М., Вороненко Ю.В. / Підручник. – Тернопіль, 2002. – С. 50–75.
Черкашина Л.В., Козицька О.І., Пчельнікова О.Ю. Розвиток та впровадження доказових технологій оцінки клінічної ефективності комплексної терапії із застосуванням немедикаментозних засобів // Ключові питання наукових досліджень у сфері медицини у ХХІ столітті: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 15–16.04.16 р.). Одеса: «Південна фундація медицини». – 2016. – С. 102–106.
Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Біловол А.М. Вільнорадикальне окислення при системних дерматозах: стан та патогенетична корекція при псоріазі // Харків: ФОП Шлёмич С.Ф., 2007. – 184 с.
Черкашина Л.В. Дослідження факторів ризику, розробка критеріїв та обґрунтування алгоритму прогнозування псоріазу на етапі первинної медичної допомоги. Актуальні питання сучасної медицини. – 2018. – Т. 18. Випуск 3 (63). – С. 147–152.
Черкашина Л.В. Фармакотерапевтичні ефекти глутаргіну і ербісолу в міжрецидивному періоді псоріатичної хвороби: стан окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту / Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва, 2019. – № 2. – С. 94–101.
Черкашина Л.В. Фармакотерапевтичні ефекти глутаргіну і ербісолу в міжрецидивному періоді хронічної екземи: стан окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту / Хірургія Донбасу. – 2019. – № 1. – С. 67–74.
Шкляр С.П., Фролова Т.В., Шляхова Н.В., Колеснікова І.П., Біловол А.М., Охапкіна О.В. Діагностика реакцій системи неспецифічного імунного захисту у дітей та підлітків // Методичні рекомендації МОЗ України. Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2006. – 16 с.
Шкляр С.П., Черкашина Л.В., Біловол А.М., Фролова Т.В., Броше О.А. Діагностика адаптаційних реакцій антиоксидантного захисту при системних ураженнях шкіри // Методичні рекомендації МОЗ України. – К.: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2006. – 16 с.
Щербань Н.Г., Горбач Т.И., Гусева Н.Р. Лабораторные методики для изучения состояния антиоксидантной системы организма и уровня перекисного окисления липидов // Методические рекомендации для докторантов, аспирантов, магистрантов. исполнителей НИР. – Харьков: ХДМУ, 2004. – 36 с.
Якушев В.С., Лифшиц Р.И. Влияние гистидина на содержание МДА в тканях при экспериментальном инфаркте миокарда // Вопр. мед. химии. – 1979. – Т. 22, № 4. – С. 476–478.
Dillard C.J., Tappel A.L. Lipid peroxidation prodacts in biological thisues // J. Free Radic. Biol. Med. – 1989. – Vol. 7. – P. 193–196.
Dormandi T.I., Wickens D. The experimental and clinical pathology of diene conjugation // Chem. Phys. Lipids. – 1987. – Vol. 45. – P. 353–364.
Hevel S.M., White K.A. Purification of the inducible murine macrophage nitric oxide syntase // J. Biol. Chem. – 1991. – Vol. 266, № 11. – P. 789–791.
Sarsunova M., Schwarz V., Michalec C. Chromatografia na tenrych vrstvach vo farmacii a v klinicrej biochemii. – Pragha: Vydavatelstvo Osveta, 1980. – 621 p.
