Клінічна ефективність диференційованої корекції стану контактно-захисних систем при хронічних дерматозах у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: порівняльна оцінка ефективності препаратів глутаргін, ербісол та їхнього сумісного застосування у пацієнтів з псоріатичною хворобою, хронічною екземою у період між загостреннями.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 185 хворих на хронічні дерматози: 110 пацієнтів з псоріатичною хворобою та 75 пацієнтів з хронічною екземою, яким у міжрецидивний період проведено лікування. Кожна з двох групп пацієнтів булла розподілена на три підгрупи: у першій застосовано препарат глутаргін, у другій – ербісол, у третій – обидва препарати. Фармакотерапевтичну ефективність оцінювали шляхом визначення частоти реакцій окиснювального гомеостазу (функціональної компенсації, метаболічної компенсації, метаболічного дисбалансу) та реакцій системи неспецифічного імунного захисту (імунорегуляторної стимуляції, імунорегуляторної компенсації, імунорегуляторного дисбалансу). Програма дослідження була комплексною.
Результати. Сумісне застосування препаратів глутаргін та ербісол у період між загостреннями псоріатичної хвороби дозволяє досягати найбільших рівнів ефективності, оцінюваних за інтегральним індексом (ІДКТ=2,28) за рахунок формування стану функціональної та метаболічної компенсації у системі окиснювального гомеостазу, а також стану імунорегуляторної стимуляції та компенсації у системі неспецифічного імунного захисту (І=1,53÷1,59) з одночасним формуванням метаболічних резервів адаптації пацієнтів. Сумісне застосування препаратів глутаргін та ербісол у період між загостреннями хронічної екземи дозволяє досягати найбільших рівнів ефективності, що оцінюються за інтегральним індексом (І=1,71) за рахунок формування стану функціональної та метаболічної компенсації у системі окиснювального гомеостазу, а також задовільного стану імунорегуляторної стимуляції та компенсації у системи неспецифічного імунного захисту (І=1,50) з одночасним формуванням метаболічних резервів адаптації пацієнтів.
Заключення. Результати дослідження свідчать про доцільність та ефективність використання в якості антиоксидантного засобу препарату глутаргін, в якості адаптогену – препарат ербісол. Водночас забезпечення тривалого спостереження за хворими на псоріатичну хворобу та хронічну екзему лікарями загальної практики-сімейної медицини потребує динамічного контролю стану контактно-захисних систем, зокрема окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту з персоніфікацією терапії та інших лікувально-профілактичних засобів. Визначено, що вибір адаптогенних та антиоксидантних засобів має враховувати їхній комплексний вплив.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Абакумова Ю.В. Физиологическое и патологическое свободнорадикальное окисление: сущность, методика распознавания, теоретическое и практическое значение / Врачевание и его методология. – Саратов, 1996. – С. 33.
Ардаматский Н.А., Абакумова Ю.В., Корсунова Е.Н. Методика определения физиологического и патологического перекисного окисления // Экоген. – 1994. – № 4. – С. 9.
Арутюнян А.В., Дубинина Е.Е., Зыбина Н.Н. Методы оценки свободнорадикального окисления и АОС организма. – СПб, 2000. – С. 44–49.
Бєленічев І.Ф., Левицький Є.Л., Коваленко С.І. Продукти вільнорадикального перекисного окислення та методи їх ідентифікації // Совр. пробл. токсикол. – 2002. – № 4. – С. 9–18.
Гаврилов Б.В., Мишкорудная М.И. – СФ-метрическое определение содержания ГПР в плазме крови // Лабораторное дело. – 1983. – № 3. – С. 33–36.
Гаврилов Б.В., Гаврилова А.Р., Мажуль Л.М. Анализ методов определения продуктов ПОЛ в сыворотке крови по тесту с ТБК // Вопросы медицинской химии. – 1987. – Т. 33, № 1. – С. 118–123.
Галузеве нововведення № 75/32/10. Діагностика адаптаційних реакцій антиоксидантного захисту при системних ураженнях та порушеннях пігментного обміну шкіри / Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Біловол А.М. // Реєстр галузевих нововведень МОЗ та НАМН України. – 2010. – Вип. 32–33.
Горбунов Н.В. Активация образования окиси азота, опосредованная метаботропными глутаматными рецепторами в первичных культурах клеток – зёрен мозжечка // Бюлл. эксперимент. биол. и медицины. – 1995. – № 7. – С. 40–48.
Гуревич В.С., Конторидинова К.Н., Шапилина С.В. Сравнительный анализ двух методов определения активности супероксиддисмутазы // Лабораторное дело. – 1990. – № 4. – С. 44–47.
Дубинина Е.Е., Бурмистров С.О., Ходов Д.А., Поротов И.С. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека. Методы ее определения // Вопр. мед. химии. – 1995. – Т. 42, № 1. – С. 24–26.
Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения супероксиддисмутазы, основанной на реакции окисления кверцетина // Вопр. мед. химии. – 1990. – № 32. – С. 88–91.
Косухин А.Б., Ахметова Б.С. Экстракция липидов смесью гептан изопропанол для определения ДК // Лаб. дело. – 1987. – № 5. – С. 335–337.
Лабораторные исследования в клинике: Справочник / Под ред. Меньшикова В.В. – М.: Медицина, 1987. – 368 с.
Лемешко В.В., Никитченко Ю.В., Евич И.В. Глутатионпероксидаза и глутатионтрансфераза // Український біохімічний журнал. – 1987. – № 8. – С. 59–57.
Лищук В.А. Информатизация клинической медицине / Клин. информатика и телемедицина. – 2004. – № 1. – С. 7–13.
Методы биохимических исследований / Под ред. М.И. Прохоровой. – Л.: ЛГУ, 1982. – 278 с.
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Заг. ред. Москаленко В.М., Вороненко Ю.В. / Підручник. – Тернопіль, 2002. – С. 50–75.
Черкашина Л.В., Козицька О.І., Пчельнікова О.Ю. Розвиток та впровадження доказових технологій оцінки клінічної ефективності комплексної терапії із застосуванням немедикаментозних засобів // Ключові питання наукових досліджень у сфері медицини у ХХІ столітті: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 15–16.04.16 р.). Одеса: «Південна фундація медицини». – 2016. – С. 102–106.
Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Біловол А.М. Вільнорадикальне окислення при системних дерматозах: стан та патогенетична корекція при псоріазі // Харків: ФОП Шлёмич С.Ф., 2007. – 184 с.
Черкашина Л.В. Дослідження факторів ризику, розробка критеріїв та обґрунтування алгоритму прогнозування псоріазу на етапі первинної медичної допомоги. Актуальні питання сучасної медицини. – 2018. – Т. 18. Випуск 3 (63). – С. 147–152.
Черкашина Л.В. Фармакотерапевтичні ефекти глутаргіну і ербісолу в міжрецидивному періоді псоріатичної хвороби: стан окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту / Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва, 2019. – № 2. – С. 94–101.
Черкашина Л.В. Фармакотерапевтичні ефекти глутаргіну і ербісолу в міжрецидивному періоді хронічної екземи: стан окиснювального гомеостазу та системи неспецифічного імунного захисту / Хірургія Донбасу. – 2019. – № 1. – С. 67–74.
Шкляр С.П., Фролова Т.В., Шляхова Н.В., Колеснікова І.П., Біловол А.М., Охапкіна О.В. Діагностика реакцій системи неспецифічного імунного захисту у дітей та підлітків // Методичні рекомендації МОЗ України. Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2006. – 16 с.
Шкляр С.П., Черкашина Л.В., Біловол А.М., Фролова Т.В., Броше О.А. Діагностика адаптаційних реакцій антиоксидантного захисту при системних ураженнях шкіри // Методичні рекомендації МОЗ України. – К.: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2006. – 16 с.
Щербань Н.Г., Горбач Т.И., Гусева Н.Р. Лабораторные методики для изучения состояния антиоксидантной системы организма и уровня перекисного окисления липидов // Методические рекомендации для докторантов, аспирантов, магистрантов. исполнителей НИР. – Харьков: ХДМУ, 2004. – 36 с.
Якушев В.С., Лифшиц Р.И. Влияние гистидина на содержание МДА в тканях при экспериментальном инфаркте миокарда // Вопр. мед. химии. – 1979. – Т. 22, № 4. – С. 476–478.
Dillard C.J., Tappel A.L. Lipid peroxidation prodacts in biological thisues // J. Free Radic. Biol. Med. – 1989. – Vol. 7. – P. 193–196.
Dormandi T.I., Wickens D. The experimental and clinical pathology of diene conjugation // Chem. Phys. Lipids. – 1987. – Vol. 45. – P. 353–364.
Hevel S.M., White K.A. Purification of the inducible murine macrophage nitric oxide syntase // J. Biol. Chem. – 1991. – Vol. 266, № 11. – P. 789–791.
Sarsunova M., Schwarz V., Michalec C. Chromatografia na tenrych vrstvach vo farmacii a v klinicrej biochemii. – Pragha: Vydavatelstvo Osveta, 1980. – 621 p.
