Analysis of postoperative complications in patients with diabetes mellitus, after minor invasive interventions for ureterolithiasis
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Abstract
The objective: to evaluate the effectiveness, objectivity, logic and use fulness of the unified classification of postoperative complications of Clavien–Dindo, in a slightly adapted form, for various types of minimally invasive interventions.
Patients and methods. The study involved 204 people: 130 (63,7%) men and 74 (36,3%) women, the average age of women was 30,1±2,9 years, and men – 37,6±3,1 years. The study groups were divided into VI clinical groups: I – individuals with diabetes and ureterolithiasis, who underwent TUCL and cytrate per os (n=57); II – persons with DM and ureterolithiasis, who were TUCL (n=44); III – persons with DM and , who were administered by the ESWL (n=32); IV – persons with ureterolithiasis without DM, who underwent TUCL (n=41); V – (control 1) of the person with diabetes, who had an independent passage of stones from the ureter (n=18); VI – (control 2) healthy volunteers, with no signs of pathology (n=12).
Results. The diagnosis of the ureterolithiasis was verified using clinico-anamnestic, laboratory and instrumental research methods according to the methabolic homeostasis protocols, before and after the disintegration of the stones by the method of transurethral contact lithotripsy (TUСL) and ESWL.It has been established that the presence of diabetes mellitus may be a risk factor for the development of postoperative complications in the conduct of minimally invasive surgical procedures for ureterolithiasis. In addition, the very technique of intervention can have the risks of developing such complications, especially with the destruction of stomach extracorporeal, with a different prediction of migration of stones and the emergence of acute calculous obstasction.
Conclusion. Low invasive surgical treatment of ureterolithiasis in diabetes mellitus is characterized by a high risk of development of postoperative complications, as opposed to patients without a diabetic anamnesis. Depending on the choice of lithotripsy technique, the level of postoperative complications varies: when it is extracorporeal shock wave lithotripsy, it is more than double with TULC.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors retain the copyright and grant the journal the first publication of original scientific articles under the Creative Commons Attribution 4.0 International License, which allows others to distribute work with acknowledgment of authorship and first publication in this journal.
References
Авдошин В.П., Андрюхин М.И., Исрафилов М.Н. и соавт. Лечение и метафилактика уратного и смешанного уролитиаза // Урология. – 2012. – No 3. – С. 7–10.
Аляев Ю.Г., Григорян В.А., Руденко В.И. и соавт. Современные технологии в диагностике и лечении мочекаменной болезни. – М.: Из-во «Литера», 2007. – 139 с.
Аляев Ю.Г., Григорян В.А., Руденко В.И. и соавт. Соврем. технологии в диагностике и лечении мочекаменной болезни: монография. – Тверь: Триада, 2007. – 140 с.
Аляев Ю.Г., Рапопорт Л.М., Руденко В.И., Винаров А.З. Осложнения ударно волновой дистанционной литотрипсии. Профил. и лечение. – М.: «Мультипринт», 2001. – 112 с.
Рассоловский А.Н., Березинец О.Л. Эволюция оперативного лечения нефролитиаза // Урология. – 2012. – No 3. – С. 62–66.
Tiselius H., Alken P., Buck C. et al. EAU guidelines on urolithiasis // ARN HEM. – 2008. – V. 5. – P. 126–33.
Fink H.A., Wilt T.J., Eidman K.E. et al. Medical management to prevent recurrent nephrolithiasis in adults: a systematic review for American college of physicians clinical guideline // Ann. Intern. Med. – 2013. – No 158 (7). – Р. 535–543.
Serrano P.A., Fernandez F.E., Burgos R.J. et al. Therap. advantages of rigid transureteral ureteroscopy in ureteral lithiasis pathology: retrospective study of 735 cases // Arch. Esp. Urol. – 2002. – V. 55 (4). – P. 405–421.
Сайдакова Н.О., Баранник С.І. Динаміка захворюваності населення України на сечокам’яну хворобу (за даними звертань) // Труды. наук.-практ. конфер. урол. и нефрол.. Киев, 1997. – С. 140–149.
Боржиєвський А.Ц. Оптимізація ендоскопічних методів лікування і реабілітації хворих з каменями нирок та сечоводів: клінічно-експериментальне дослідження: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.16 / А.Ц. Боржиєвський. – К., 2004. – 32 с.
Боржиєвський А.Ц., Боржиєвський Ц.К., Борис Ю.Б., Шеремета Р.З та ін. Черезшкіряна нефролітотрипсія (ЧШНЛ) в лікуванні хворих коралоподібним і великим нефролітіазом// Урологія. – 2010. – No 3 (т. 41). – С. 46–52.
Черненко В.В. Фітотерапія рецидиву нефролітіазу // Medical Nature. – 2010. – No 4. – С. 32–33.
Штільвасер Л.М. Шляхи підвищення ефективності ранньої метафілактики з метою зниження частоти рецидивного каменеутворення у хворих на сечокам’яну хворобу: Автореф. дис.. ... канд. мед. наук: 14.01.06 – урологія // Л.М. Штільвасер. – К., 2004. – 22 с.
Яненко Э.К., Румянцев Э.Б., Сафаров Р.М., Ступак Н.В. Окклюзия мочевыводящих путей – основная причина развития ряда осложнений мочекаменной болезни // Урология. – 2003. – No 1. – С. 17–20.
Черненко В.В. Мочекаменная болезнь: пути усовершенствования противорецидивного лечения // Здоров’я України. – 2007. – No 18. – С. 62–63.
Черненко В.В., Черненко Д.В. Функциональное состояние почек после проведенной эндоскопической реканализации стриктур верхних мочевыводящих путей // Здоровье мужчины. – 2009. – No 3. – С. 111–114.
Шило В.М. Обґрунтування раціональної тактики лікування та профілактики ускладнень у хворих після видалення каменів верхніх сечовивідних шляхів ендоскопічними методами: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.06 – урологія // В.М. Шило. – К., 2012. – 21 с.
Naber K.G., Bishop M.C., Bjerklund Johansen T.E. et al. Реком. Европ. уролог. ассоц. по ведению больных с инфекциями почек, мочевыв. путей и инфекциями муж. пол. органов. Совр. клин. рекоменд. по антимикроб. терапии. (Под ред. Р. Козлова и А. Дехнича). Смоленск: МАКМАХ. – 2007. – C. 352–566.
Покас О.В. Моніторинг етіологічної структури та антибіотико-резистентності основних збудників інфекції області хірургічного втручання // Лаб. діагност. – 2011. – No 1 (55). – С. 21–27.
Саркулова М.Н. Характер и этиологическая структура внутрибольничной инфекции у урологических больных // Урология. – 2006. – No 1. – С. 19–22.
Hooton T., Besser R., Foxman B., Fritsche T. Acute uncomplicated cystitis in an area of increasing antibiotic-resistance: a proposed apporoach to empirical treatment // Clin. Infect. Dis. – 2004. – V. 39 (1). – P. 74–80.
Мамедов Э.Ф., Беженар В.А. и соавт. Сравнительная клиническая эффективность дистанционной и контактной уретеролитотрипсии у больных МКБ: Автореф.: дис. ... д-ра мед. наук. – М., 2012. – 21 с.
