Postgraduate training of general practitioners: pressing problems expertise permanent disability
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Abstract
The article is devoted to topical issues of post1diploma training of General practitioner–family doctor, what to provide highly qualified expertise in the new conditions of organizational changes of the health care system of Ukraine towards the European choice.
Objective: based on the current state of normative1legal documents to propose to the General practitioner–family doctor poshagovyi algorithm of action, about the direction of the patient (disabled) on medical-social expert Commission (msec) to address health and social issues.
Materials and methods. To address this goal the study used a number of orders of the Ministry of health of Ukraine No 378 from 10.06.2007, No 110 dated 14.02.2012 and No 72 dated 23.02.2001, governing the conduct and direction on MSEK patients with signs of disability and disabled people to resolve health and social issues, including the definition of disability, prolongation of a leaf of invalidity and recommendations on medical, social, vocational and labour rehabilitation.
Results. According to the modern requirements of medical-sanitary aid to the population, the family doctor should be prepared to face a number of expert, medical1social and rehabilitation issues. Use by General practitioner–family physician of the proposed algorithm of action will lead to a more rapid solution of tasks, to ensure timely direction of patient (disabled) MSEK.
Conclusions. Medico1social assessment is an integral part of the work of the General practitioner–family doctor. She has extensive clinical, socio-economic and legal significance. Knowledge of the ways of addressing medico1social problems of the sick and disabled, is bringing the specialist in the field of family medicine to a higher level of integrated multidisciplinary care to patients, invalids and members of their families. Poshagovyi the algorithm presented in this paper is based and comply with the existing legal state documents. The use of this algorithm in practice of the General practitioner–family physician will contribute to solving problems of modern medicine is to ensure the universality, shirokopolosnoi and comprehensive solutions to problems related to health of Ukrainians concerning the provision of highly qualified expert medical assistance.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors retain the copyright and grant the journal the first publication of original scientific articles under the Creative Commons Attribution 4.0 International License, which allows others to distribute work with acknowledgment of authorship and first publication in this journal.
References
Комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоровʼя: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. No 989.
Концепція Державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 р.: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2006 р. No 421.
Питання медико-соціальної експертизи: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. No 1317.
Поживілова О.В. Запроваджено нову спеціальність 14.01.38 – загальна практика–сімейна медицина. [Електронний ресурс] – Доступ у мережі http://www.confcontact.com/20101224/5_pozhivil.php.
Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини: Наказ МОЗ України: від 23.02.2001 р. No 72 // Зб. нормативно-директивних документів з охорони здоров’я України. – 2012. – No 7. – С. 24–74.
Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров’я та інструкції щодо їх заповнення: Наказ МОЗ України: від 10.06.2007 р. No 378 // Зб. нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. – 2007. – No 10. – С. 12–14.
Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування: Наказ МОЗ України: від 14.02.2012 р. No 110 //Зб. нормативно-директивних документів з охорони здоров’я України. – 2012. – No 7. – С. 40–44.