Синдром подразненого кишечнику із закрепом: патогенетична корекція натуральними ентеросорбентами

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF (Русский)
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.3(65).2016.80031
Ключові слова:
синдром подразненого кишечнику, мікробіота, харчові волокна, Біонорм,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Т. Д. Звягінцева
Харьковская медицинская академия последипломного образования, Україна
А. І. Чернобай
Харьковская медицинская академия последипломного образования, Україна

Анотація

У статті наведені сучасні дані про синдром подразненого кишечнику із закрепом. Описано чинники ризику, патогенез, докладно висвітлено роль кишкової мікробіоти, дисбіозу і харчування в механізмах розвит1 ку зазначеної патології. Описано основні принципи лікування з використанням вітчизняного ентеросорбенту – пребіотика Біонорм.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Звягінцева, Т. Д., & Чернобай, А. І. (2016). Синдром подразненого кишечнику із закрепом: патогенетична корекція натуральними ентеросорбентами. Сімейна Медицина, (3(65), 120–126. https://doi.org/10.30841/2307-5112.3(65).2016.80031
Номер
№ 3(65) (2016)
Розділ
Гастроентерологія
Авторське право (c) 2020 Т. Д. Звягінцева, А. І. Чернобай

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Т. Д. Звягінцева, Харьковская медицинская академия последипломного образования

Звягинцева Татьяна Дмитриевна

Har'kovskaja medicinskaja akademija poslediplomnogo obrazovanija

А. І. Чернобай, Харьковская медицинская академия последипломного образования

Чернобай Алла Ильинична

Har'kovskaja medicinskaja akademija poslediplomnogo obrazovanija

Посилання

Andreev D.N., Dicheva D.T. Sovremennye nemedikamentoznye i farmakoterapevticheskie podhody k lecheniju sindroma razdrazhennogo kishechnika // Gastrojenterologija. – 2014. – № 2.

Ardatskaja M.D. Klinicheskoe primenenie pishhevyh volokon / Metodicheskoe posobie. – M., 2011. – 48 s.

Balukova E.V. Novye vozmozhnosti patogeneticheskoj terapii sindroma razdrazhennogo kishechnika // RMZh. – 2015. – № 21. – S. 1253–1257.

Ditjatkovskaja E.M., Rodkina I.A., Gribanova L.V. i soavt.

Sovremennye podhody k patogeneticheskomu lecheniju hronicheskoj krapivnicy // Astma ta alergija. – 2014. – № 4. – S. 72–77.

Duda A.K., Dubrovskij E.I. Novye vozmozhnosti korrekcii disbioza v praktike semejnogo vracha // Semejnaja medicina. – 2014. – № 1. – S. 96–100.

Zvjaginceva T.D., Gridneva S.V. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: ot patogeneza do lechenija // Zdorov’ja Ukrai'ni. – 2014. – № 22 (327). – S. 12–13.

Zvjaginceva T.D., Chernobaj A.I. Funkcional'nye zabolevanija organov pishhevarenija i ih sochetanie v svete sovremennyh predstavlenij: ot patogeneza do lechenija // Suchasna gastroenterologija. – 2015. – № 5. – S. 80–91.

Zvjaginceva T.D., Chernobaj A.I. Vospalitel'nye zabolevanija kishechnika i mikrobiota: vozmozhnosti probioticheskoj terapii // Zdorov’ ja Ukrai'ni. – 2015. – № 4 (38). – S. 36–38.

Ivashkin V.T., Shelygin Ju.A., Baranskaja E.K. i dr. Klinicheskie rekomendacii Rossijskoj gastrojenterologicheskoj associacii, Associacii koloproktologov Rossii po diagnostike i lecheniju bol'nyh s sindromom razdrazhennogo kishechnika // RZhGGK. – 2014. – № 2. – S. 92–101.

Maev I.V., Kucherjavyj Ju.A., Cheremushkin S.V. Jevoljucija predstavlenij o sindrome razdrazhennoj kishki. – M.: FortePrint, 2013. – 28 s.

Nemcov V.I. Sindrom razdrazhenogo kishechnika (SRK): novye predstavlenija ob jetiopatogeneze i lechenii // Lechashhij vrach. – 2015. – № 6.

Osadchuk M.A., Burdina V.O. Sindrom razdrazhennogo kishechnika s vnekishechnymi projavlenijami s pozicii nejrojendokrinnoj patologii // Jeksperimental'naja i klinicheskaja gastrojenterologija. – 2015. – № 2 (114). – S. 29–34.

Parfenov A.I. Sindrom razdrazhenogo kishechnika: 20 let sledovanija Rimskim kriterijam // RMZh. – 2011. – № 17. – S. 1107–1110.

Procenko T.V., Procenko O.A. Pishhevye volokna v terapii bol'nyh akne i rozacea // Semejnaja medicina. – 2014. – № 4. – S. 112–115.

Samsonov A.A., Andreev D.N., Dicheva D.T. Sindrom razdrazhennogo kishechnika s pozicij sovremennoj gastrojenterologii // Farmateka. – 2014. – № 18. – S. 7–14.

Svincickij A.S., Solov'eva G.A., Kvachenjuk E.L., Nagieva S.A. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: ot patogeneza k lecheniju // Ukr. Med. Chasopis. – 2013. – № 5.

Tkach S.M., Sizenko A.K. Modifikacija diety kak odna iz kljuchevyh strategij vedenija bol'nyhs sindrom razdrazhennoj kishki // Suchasna gastroenterologija. – 2013. – № 2 (70). – S. 119–129.

Tkach S.M.. Dorofeev A.Je., Sizenko A.K., Kupchik L.M. Rol' kishechnoj mikrobioty pri sindrome razdrazhennoj kishki // Suchasna gastroenterologija. – 2016. – № 2 (88). – S. 96–105.

Uspenskij Ju.P., Zaharenko S.M., Fominyh Ju.A. Infekcionye agenty i sindrom razdrazhennogo kishechnika // Ter. arhiv. – 2011. – № 2. – S. 64–66.

Sheptulin A.A., VizeHripunova M.A. Obsuzhdenie problemy sindroma razdrazhennogo kishechnika i funkcional'nyh zaporov v dokladah 21j Ob#edinennoj Evropejskoj Gastrojenterologicheskoj Nedeli (Berlin, 2013) // RZhGGK. – 2014. – № 3. – S. 104–108.

Shul'pekova Ju.O. Znachenie faktorov pitanija pri sindrome razdrazhennogo kishechnika // RZhGGK. – 2014. – № 3. – S. 104–108.

Jakovenko Je.P., Agafonova N.A., Jakovenko A.V. i soavt. Rol' motornyh narushenij v mehanizmah formirovanija klinicheskih projavlenij sindroma razdrazhennoj kishki (SRK) i SRKpodobnyh narushenij // Voprosy terapii. Consilium Medicum. – 2011. – № 1. – S. 69–73.

Andromanakos N.P, Pinis S.I., Kostakis A.I. Chronic severe constipation: current pathophysiological aspects, new diagnostic approaches, and therapeutic options //Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. – 2015 Mar. – Vol. 27 (3). – R. 204–214.

Samilleri M. IBS ten years from now: A look into the crystal ball. 21.UEGW. Berlin, 2013. Oral presentation.

Canavan C., West J., Card T. The epidemiology of irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmaco.l Ther. – 2014. – Vol. 40 (9). – P. 1023–34.

Chang J.Y., Locke G.R.3rd, McNally M.A., et al. Impact of functional gastrointestinal disorders on survival in the community // Am. J. Gastroenterol. – 2010. – Vol. 105 (4). – P. 822–832.

Cohen E, Fuller G, Bolus R et al. Increased risk for irritable bowel syndrome after acute diverticulitis // Clin. Gastroenterol. Hepatol. – 2013. – Vol. 11. – R. 1614–1619.

Drossman D.A. The functional Gastrointestinal Disorders and the Rome III Process // Gastroenterol. – 2006. – Vol. 130 (Suppl. 5). – R. 1377–1390.

Eiji Yamada, Masahiko Inamori, Eri Uchida et al. Association Between the Location of Diverticular Disease and the Irritable Bowel Syndrome: A Multicenter Study in Japan //Am. J. Gastroenterol. – 2014. – Vol. 109. – R. 1900–1905.

Farrokhyar F., Marshall J. K., Easterbrook B. et al. Functional Gastrointestinal Disorders and Mood Disorders in Patients with Inactive Inflammatory Bowel Disease: Prevalence and Impact on Health // Inflamm. Bowel Dis. – 2006. – Vol. 12 (1). – P. 38–45.

Gasbarrini A. The Gut Microbiota. / Antonio Gasbarrini The 4th Organ of the digestive system 2013, Roma. –74 p.

Halmos E.P., Power V.A., Shepherd S.J., et al. A diet low in FODMAPs reduces symptoms of irritable bowel syndrome // Gastroenterology. – 2014. – Vol. 146. – R. 167.

Halpin SJ, Ford AC. Prevalence of symptoms meeting criteria for irritable bowel syndrome in inflammatory bowel disease: systematic review and metaanalysis // Am. J. Gastroenterol. – 2012. – Vol. 107. – R. 1474–1482.

Lee Y.J., Park K.S. Irritable bowel syndrome: emerging paradigm in pathophysiology //World J. Gastroenterol. – 2014. – Vol. 20 (10). – R. 2456–2469.

Lovell RM, Ford AC. Global prevalence of and risk factors for irritable bowel syndrome: a metaanalysis. // Clin. Gastroenterol. Hepatol. – 2012. – Vol. 10 (7). – P. 712–721.

Magdy ELSalhy. Irritable bowel syndrome: Diagnosis and pathogenesis // World. J. Gastroenterol. – 2012. – Vol. 18 (37). – R. 5151–5163.

Min Chen, Hui Zheng, Juan Li, Dequan Huang, Qin Chen, and Jianqiao Fang. Nonpharmacological treatments for adult patients with functional constipation: a systematic review protocol //BMJ Open. – 2014. – Vol. 4 (6): e004982.

Ohman L, Simren M. Pathogenesis of IBS: role of inflammation, immunity and neuroimmune interactions // Na.t Rev. Gastroentero.l Hepatol. – 2010. – Vol. 7. – R. 163–173.

Saha L. Irritable bowel syndrome: Pathogenesis, diagnosis, treatment, and evidencebased medicine. //World J. Gastroenterol. – 2014 June 14. – Vol. 20 (22). – R. 6759–6773.

Spiegel B.M., Farid M., Esrailian E., Talley J., Chang L. Is irritable bowel syndrome a diagnosis of exclusion: a survey of primary care providers, gastroenterologists, and IBS experts // Am. J. Gastroenterol. – 2010. Apr. – Vol. 105 (4). – R. 848–858.

Vieira S., Pagovich O., Kriegel M. Diet, microbiota and autoimmune diseases // Lupus. – 2014. – Vol. 23 (6). – P. 518–526.