Показники артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням при офісному вимірюванні та добовому моніторуванні
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Артеріальна гіпертензія (АГ) – одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. Понад 1,5 млрд осіб хворіють на гіпертонію. За даними офіційної статистики, в Україні у 2021 році зареєстровано понад 13 млн хворих на АГ, а щорічно цю хворобу виявляють в 1 млн українців.
Мета дослідження: визначення рівня артеріального тиску (АТ) у хворих на АГ з надмірною масою тіла або ожирінням на тлі застосування антигіпертензивних лікарських засобів під час офісного вимірювання та при проведенні добового моніторування АТ.
Матеріали та методи. У дослідженні проаналізовано результати терапії 395 пацієнтів (139 жінок та 236 чоловіків) з первинною АГ та надмірно масою тіла або різним ступенем ожиріння. Усі пацієнти отримували антигіпертензивну терапію принаймні 3 міс на момент обстеження. Хворих було розподілено на п’ять груп залежно від рівня АТ. До контрольної групи увійшли 33 співставних за віком особи.
Офісне вимірювання АТ з використанням механічного тонометра з плечовою манжетою та добове моніторування АТ під час дослідження проводили всім пацієнтам.
Результати. Проаналізовано результати офісного вимірювання АТ та добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Контрольований АТ зафіксовано у 34,7% пацієнтів з АГ та високим ІМТ. У 10,9% пацієнтів систолічний артеріальний тиск (САТ) залишається вище за 139 мм рт.ст., у 16,3% діагностовано АГ 1 ступеня, у 23,2% – АГ 2 ступеня, у 14,9% – АГ 3 ступеня при офісному вимірюванні АТ. Виявлено, що у чоловіків в 1,7 раза частіше за жінок діагностують АГ.
При порівнянні показників систолічного, діастолічного та пульсового АТ за результатом офісного вимірювання та добового моніторингу було виявлено, що результати офісного вимірювання частіше вказують на високі показники. Цільовий рівень АТ виявлено у 87% пацієнтів за даними ДМАТ, хоча при офісному вимірюванні цей показник становив 54%.
Визначено, що частота серцевих скорочень у пацієнтів з АГ не мала вірогідної різниці при різних методах обстеження. Крім того, 5% пацієнтів не змогли витримати вимірювання АТ протягом доби за допомогою автоматичного приладу внаслідок больового синдрому.
Висновки. У хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з підвищеним індексом маси тіла у 35% випадків при офісному вимірюванні виявляють недостатнє зниження артеріального тиску (АТ) при застосуванні антигіпертензивних лікарських засобів. В той же час цільовий рівень АТ виявляються у 87% пацієнтів при проведенні добового моніторингу АТ. Таким чином, пацієнтам із АГ та високим ІМТ слід проводити добовий моніторинг АТ перед прийняттям рішення щодо посилення антигіпертензивної терапії, щоб уникнути небажаного надмірного зниження АТ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Wijkman MO, Malachias MVB, Claggett BL, Cheng S, Matsushita K, Shah AM, et al. Resistance to antihypertensive treatment and long-term risk: The Atherosclerosis Risk in Communities study. J Clin Hypertens (Greenwich). 2021;23(10):1887–96. doi: 10.1111/jch.14269.
Velarde GP, Sherazi S, Kraemer DF, Bravo-Jaimes K, Butterfield R, Amico T. et al. Clinical and Biochemical Markers of Cardiovascular Structure and Function in Women With the Metabolic Syndrome. Am J Cardiol. 2015;116(11):1705–10. doi: 10.1016/j.amjcard.2015.09.010
Tsentr hromadskoho zdorovya MOZ Ukrayiny. Doslidzhennya STEPS – poetapnyy pidkhid do nahlyadu za faktoramy ryzyku neinfektsiynykh zakhvoryuvan v Ukrayini. STEPS Poshyrenist faktoriv ryzyku neinfektsiynykh zakhvoryuvan Ukrayina 2019 [Internet]. Kopenhahen: Vsesvitnya orhanizatsiya okhorony zdorovya, Yevropeyske rehionalne byuro. Available at: https://phc.org.ua/naukova-diyalnist/doslidzhennya/doslidzhennya-z-neinfekciynikh-zakhvoryuvan/nacionalne-doslidzhennya-steps-v-ukraini.
Pickering TG, Hall JE, Appel LJ, Falkner BE, Graves J, Hill MN, et al. Recommendations for blood pressure measurement in humans and experimental animals. Part 1: Blood pressure measurement in humans. Circulation. 2005;111(5):697–715. doi.org/10.1159/000351004.
Takami Y, Yamamoto K, Arima H, Sakima A. Target blood pressure level for the treatment of elderly hypertensive patients: a systematic review and metaanalysis of randomized trials. Hypertens Res. 2019;42(5):660–8. doi: 10.1038/s41440-019-0227-5.
Thomopoulos C, Parati G, Zanchetti A. Effects of blood pressure-lowering treatment on cardiovascular outcomes and mortality: 13 – benefits and adverse events in older and younger patients with hypertension: overview, metaanalyses and meta-regression analyses of randomized trials. J Hypertens. 2018;36(8):1622–36. doi: 10.1097/HJH.0000000000001787.
Boytsov SA, Balanova YuA, Shalnova SA, et al. Arterial hypertension among individuals of 25–64 years old: prevalence, awareness, treatment and control. By the data from ECCD. Cardiovasc Therapy Prevent. 2014;13(4):4–14. doi: 10.15829/1728-8800-2014-4-4-14.
Bagheri P, Khalili D, Seif M, Rezaianzadeh A. Dynamic behavior of metabolic syndrome progression: a comprehensive systematic review on recent discoveries. BMC Endocr Disord. 2021;21(1):54. doi: 10.1186/s12902-021-00716-7.
Benetos A, Safar M, Rudnichi A, Richard JL, Ducimetieere P, Guize L. Pulse pressure: a predictor of long-term cardiovascular mortality in a French male population. Hypertension. 1997;30(6):1410–5. doi: 10.1161/01.hyp.30.6.1410.
Brunstrom M, Carlberg B. Association of Blood Pressure Lowering With Mortality and Cardiovascular Disease Across Blood Pressure Levels: A Systematic Review and Meta-analysis. Meta-Analysis. JAMA Intern Med. 2018;178(1):28–36. doi: 10.1001/jamainternmed.2017.6015.
Gerry S, Bonnici T, Birks J, Irtley Sh, Virdee PS, Virdee PS et al. Early warning scores for detecting deterioration in adult hospital patients: systematic review and critical appraisal of methodology. BMJ. 2020;369:m1501. doi: 10.1136/bmj.m1501.
Xiang H, Xue Y, Wang J, Weng Y, Rong F, Peng Y, et al. Cardiovascular Alterations and Management of Patients With White Coat Hypertension: A Meta-Analysis. Front Pharmacol. 2020;11:570101. doi: 10.3389/fphar.2020.570101.
Antza Ch, Vazakidis P, Doundoulakis I, Bouras E, Haidich A.-B, Stabouli S, et al. Masked and white coat hypertension, the double trouble of large arteries: A systematic review and meta-analysis. J Clin Hypertens (Greenwich). 2020;22(5):802–811. doi: 10.1111/jch.13876.
Cohen JB, Lotito MJ, Trivedi UK, Denker MG, Cohen DL, Raymond RT. Cardiovascular Events and Mortality in White Coat Hypertension: A Systematic Review and Meta-analysis. Ann Intern Med. 2019;170(12):853–62. doi: 10.7326/M19-0223.
Van der Wel MC, Buunk IE, van Weel C,. Thien ThABM, Bakx JC. A novel approach to office blood pressure measurement: 30-minute office blood pressure vs daytime ambulatory blood pressure. Ann Fam Med. 2011;9(2):128–35. doi: 10.1370/afm.1211.
Mancia G, Facchetti R, Bombelli M, Grassi G, Sega R. Long-term risk of mortality associated with selective and combined elevation in office, home, and ambulatory blood pressure. Hypertension. 2006;47(5):846–53. doi: 10.1161/01.HYP.0000215363.69793.bb.
Hansen TW, Jeppesen J, Rasmussen S, Ibsen H, Torp-Pedersen C. Ambulatory blood pressure monitoring and risk of cardiovascular disease: a population based study. Am J Hypertens. 2006;19(3):243–50. doi: 10.1016/j.amjhyper.2005.09.018.
Hodgkinson J, Mant J, Martin U, Guo B, Hobbs FDR, Deeks JJ, et al. Relative effectiveness of clinic and home blood pressure monitoring compared with ambulatory blood pressure monitoring in diagnosis of hypertension: systematic review. BMJ. 2011;342:d3621. doi: 10.1136/bmj.d3621.
Villeneuve F, Rosenbaum D, Gury C, Girerd X. Influence of blood pressure variability during office visit on the estimation of blood pressure control in treated hypertensive patients. Ann Cardiol Angeiol (Paris). 2012;61(3):198–202. doi: 10.1016/j.ancard.2012.04.022.
Dieterle Th. Blood pressure measurement – an overview. Swiss Med Wkly. 2012;142:w13517. doi: 10.4414/smw.2012.13517.
Trenkwalder P. Automated blood pressure measurement (ABPM) in the elderly. Z Kardiol. 1996;85(Suppl 3):85–91.
National Institute for Health and Care Excellence. Hypertension in adults: diagnosis and management (NG136) [Internet]. NICE guideline. London: NICE; 2019. 43 p. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng136/resources/hypertension-in-adults-diagnosis-andmanagement-pdf-66141722710213.
Johansson JK, Niiranen TJ, Puukka PJ, Jula AM. Optimal schedule for home blood pressure monitoring based on a clinical approach. J Hypertens. 2010;28(2):259–64. doi: 10.1097/HJH.0b013e328332fa5e.
Niiranen TJ, Johannson JK, Reunanen A, Jula AM. Optimal schedule for home blood pressurer measurement based on prognostic data. The Finn-Home study. Hypertension. 2011;57(6):1081–6. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.162123.
Tucker KL, Sheppard JP, Stevens R, Bosworth HB, Bove A, Bray EP, et al. Self-monitoring of blood pressure in hypertension: A systematic review and individual patient data meta-analysis. PLoS Med. 2017;14(9):e1002389. doi: 10.1371/journal.pmed.1002389.
Noone C, Dwyer CP, Murphy J, Newell J, Molloy GJ. Comparative effectiveness of physical activity interventions and anti-hypertensive pharmacological interventions in reducing blood pressure in people with hypertension: protocol for a systematic review and network metaanalysis. Syst Rev. 2018;7(1):128. doi: 10.1186/s13643-018-0791-9.
Saiz LC, Gorricho J, Garjon J, Celaya MC, Erviti J, Leache L. Blood pressure targets for the treatment of people with hypertension and cardiovascular disease. Cochrane Database Syst Rev. 2018;7(7):CD010315. doi: 10.1002/14651858.CD010315.pub3.
