Роль дексмедетомідину у структурі анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: кві 29, 2022
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2022.260504
Ключові слова:
ендопротезування кульшового суглоба, ендопротезування колінного суглоба, цукровий діабет, ускладнення, дексмедетомідин,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олександр Галушко
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
http://orcid.org/0000-0001-7027-8110
Лариса Зенкіна
ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», Україна

Анотація

Ендопротезування кульшового та колінного суглобів (ЕККС) – це хірургічна операція, під час якої зруйновані хворобою частини суглоба замінюються штучними, що повторюють форму нормального суглоба і відтворюють його функцію.


Щорічно у світі проводять понад 1,5 млн операцій з ендопротезування. Заміна пошкодженого суглоба дозволяє повернутися до повноцінного способу життя, звільнившись від болю та обмеженої рухливості. Проте одним із поширених захворювань, які негативно впливають на результати цих операцій, є цукровий діабет (ЦД).


Мета дослідження: визначення ефективності і безпечності комбінованої мультимодальної малоопіоїдної анестезії із седацією дексмедетомідином у хворих на ЦД, яким проводяться операції ЕККС.


Матеріали та методи. У дослідження увійшли 45 хворих, яким проведено операцію ЕККС. Пацієнтів розподілили на три групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У хворих 1-ї групи (n=15) проводили багатокомпонентну низькопотокову анестезію зі штучною вентиляцією легень, у пацієнтів 2-ї групи (n=15) для знеболювання використовували спінальну анестезію, 3-ї групи (n=15) – комбіновану спінально епідуральну анестезію із седацією дексмедетомідином.


Групи хворих були ідентичні за антропометричними та гендерними показниками, тривалістю оперативного втручання та анестезії, вихідним соматичним статусом.


Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета статистичних програм IBM SPSS Statistics (SPSS v.16.0).


Результати. Перебіг анестезії у хворих в усіх групах був задовільним, проте у хворих 3-ї групи рідше спостерігалися гіпердинамічні реакції (тахикардія і гіпотензія), післяопераційні нудота і блювання (ПОНБ). Лише один пацієнт з 3-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 3 і 2 пацієнтів з 1-ї і 2-ї груп відповідно (р<0,05).


Висновки. Для анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового та колінного суглобів може бути використана будь-яка із запропонованих методик, протее найкращі результати були отримані при використанні комбінованої спінально-епідуральної анестезії із седацією дексмедетомідином. Крім того, застосування дексмедетомідину дозволяє значно зменшити використання опіоїдів в інтраопераційний і післяопераційний період.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Галушко, О., & Зенкіна, Л. (2022). Роль дексмедетомідину у структурі анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет. Сімейна Медицина, (1-2), 48–53. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2022.260504
Номер
№ 1-2 (2022)
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Авторське право (c) 2022 Олександр Галушко, Лариса Зенкіна

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Олександр Галушко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Галушко Олександр Анатолійович,

кафедра сімейної медицини і амбулаторно-поліклінічної допомоги

Лариса Зенкіна, ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»

Зенкіна Лариса Миколаївна,

відділення анестезіології

Посилання

Filipenko V, Tankut V, Mezentsev V. Causes of dislocation of the endoprosthesis head after primary hip arthroplasty. Trauma. 2018;18(1):27–33. doi:10.22141/1608-1706.1.18.2017.95587.

Weber M, Völlner F, Benditz A, Schwarz T, Wörner M, Craiovan B, et al. Kniegelenkersatz des älteren Menschen [Total knee arthroplasty in the elderly]. Orthopade. 2017;46(1):34–9. doi: 10.1007/s00132-016-3363-5.

Claßen T, Scheid C, Landgraeber S, Jäger M. Besonderheiten beim elektiven Hüftgelenkersatz des älteren Menschen [Characteristics of elective hip replacement in the elderly]. Orthopade. 2017;46(1):25–33. doi: 10.1007/s00132-016-3364-4.

Kong L, Cao J, Zhang Y, Ding W, Shen Y. Risk factors for periprosthetic joint infection following primary total hip or knee arthroplasty: a meta-analysis. Int Wound J. 2017;14(3):529–36. doi: 10.1111/iwj.12640.

Sloan M, Sheth N, Lee GC. Is Obesity Associated With Increased Risk of Deep Vein Thrombosis or Pulmonary Embolism After Hip and Knee Arthroplasty? A Large Database Study. Clin Orthop Relat Res. 2019;477(3):523–32. doi: 10.1097/CORR.0000000000000615.

Roger C, Debuyzer E, Dehl M, Bulaїd Y, Lamrani A, Havet E, et al. Factors associated with hospital stay length, discharge destination, and 30-day readmission rate after primary hip or knee arthroplasty: Retrospective Cohort Study. Orthop Traumatol Surg Res. 2019;105(5):949–55. doi: 10.1016/j.otsr.2019.04.012.

Wu KT, Chen CY, Chen B, Wang JW, Lin PC, Yen SH. The Incidence and Risk Factors of Acute Kidney Disease after Total Knee Arthroplasty with Early Postoperative Volume Supplement. Biomed Res Int. 2018;2018:8718545. doi: 10.1155/2018/8718545.

International Diabets Federation. IDF Diabetes Atlas 2021 – 10th edition. Brussels: IDF; 2021. 141 p.

Zheng Y, Ley SH, Hu FB. Global aetiology and epidemiology of type 2 diabetes mellitus and its complications. Nat Rev Endocrinol. 2018;14(2):88–98. doi: 10.1038/nrendo.2017.151.

Qin W, Huang X, Yang H, Shen M. The Influence of Diabetes Mellitus on Patients Undergoing Primary Total Lower Extremity Arthroplasty: A Systematic Review and Meta-Analysis. Biomed Res Int. 2020;2020:6661691. doi: 10.1155/2020/6661691.

Rudy MD, Ahuja NK, Aaronson AJ. Diabetes and Hyperglycemia in Lower-Extremity Total Joint Arthroplasty: Clinical Epidemiology, Outcomes, and Management. JBJS Rev. 2018;6(5):e10. doi: 10.2106/JBJS.RVW.17.00146.

Ren X, Ling L, Qi L, Liu Z, Zhang W, Yang Z, et al. Patients’ risk factors for periprosthetic joint infection in primary total hip arthroplasty: a meta-analysis of 40 studies. BMC Musculoskelet Disord. 2021;22(1):776. doi: 10.1186/s12891-021-04647-1.

Maradit KH, Lewallen LW, Mabry TM, Berry DJ, Berbari EF, Osmon DR. Diabetes mellitus, hyperglycemia, hemoglobin A1C and the risk of prosthetic joint infections in total hip and knee arthroplasty. J Arthroplasty. 2015;30(3):439–43. doi: 10.1016/j.arth.2014.10.009.

Statz JM, Odum SM, Johnson NR, Otero JE. Failure to Medically Optimize Before Total Hip Arthroplasty: Which Modifiable Risk Factor Is the Most Dangerous? Arthroplast Today. 2021;10:18–23. doi: 10.1016/j.artd.2021.05.021.

Prensky C, Urruela A, Guss MS, Karia R, Lenzo TJ, Egol KA. Symptomatic venous thrombo-embolism in low-energy isolated fractures in hospitalised patients. Injury. 2013;44(8):1135–9. doi: 10.1016/j.injury.2013.04.018.

Deng W, Huo L, Yuan Q, Huang D, Li Q, Tian W. Risk factors for venous thromboembolism in patients with diabetes undergoing joint arthroplasty. BMC Musculoskelet Disord. 2021;22(1):608. doi: 10.1186/s12891-021-04453-9.

Blaudsun G, Lysakowski C, Elia N, Tramеr MR. Effect of perioperative systemic alfa-2 agonists on postoperative morphineconsumption and pain intensity: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Anesthesiol. 2012;116(6):1312–22. doi: 10.1097/ALN.0b013e31825681cb.

Nair AS. Benefits of using dexmedetomidine during carotid endarterectomy: A review. Saudi J Anaesth. 2014;8(2):264–7. doi: 10.4103/1658-354X.130744.

Khizhnyak A, Ievlevа V, Volkova Y, Sharlai K. Dexmedetomidine as a component of postoperative analgosedation in patients with severe traumatic brain injury. Emergency medicine. 2017;8(87):62–6. doi: 10.22141/2224-0586.8.87.2017.121325.

Barends CR, Absalom A, Van Minnen B, Vissink A, Visser A. Dexmedetomidine versus Midazolam in Procedural Sedation. A Systematic Review of Efficacy and Safety. PLoS One. 2017;12(1):e0169525. doi: 10.1371/journal.pone.0169525.

Zhang H, Wu Z, Zhao X, Qiao Y. Role of dexmedetomidine in reducing the incidence of postoperative cognitive dysfunction caused by sevoflurane inhalation anesthesia in elderly patients with esophageal carcinoma. J Cancer Res Ther. 2018;14(7):1497–502. doi: 10.4103/jcrt.JCRT_164_18.

Brown EN, Pavone KJ, Naranjo M. Multimodal General Anesthesia: Theory and Practice. Anesth Analg. 2018;127(5):1246–58. doi: 10.1213/ANE.0000000000003668.

Inagaki Y, Yamakage M, Sakamoto A, Okayama A, Oya N, Hiraoka T, et al. The Efficacy and Safety of Dexmedetomidine for Sedation During Surgery Under Epidural or Spinal Anesthesia: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Study. Yonago Acta Med. 2022;65(1):14–25. doi: 10.33160/yam.2022.02.002.

Li CJ, Wang BJ, Mu DL, Wang DX. The effect of dexmedetomidine on intraoperative blood glucose homeostasis: secondary analysis of a randomized controlled trial. BMC Anesthesiol. 2021;21(1):139. doi: 10.1186/s12871-021-01360-3.

Wang K, Wu M, Xu J, Wu C, Zhang B, Wang G, et al. Effects of dexmedetomidine on perioperative stress, inflammation, and immune function: systematic review and meta-analysis. Br J Anaesth. 2019;123(6):777–94. doi: 10.1016/j.bja.2019.07.027.