Особливості перебігу COVID-19 у пацієнтів із псоріатичним артритом

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Світлана Сміян
Анастасія Білуха
Богдан Кошак
Олег Грималюк
Вікторія Сміян

Анотація

Пандемія COVID-19 чинить негативний вплив на всі аспекти життя людини та може призводити до розвитку загострення хронічних захворювань. Водночас відомо, що вищий ризик інфікування та більш тяжкий перебіг коронавірусної інфекції фіксують у людей похилого віку, а також в осіб із серйозними супутніми захворюваннями.


Псоріатичний артрит (ПсА) є одним із видів запальних артритів, який часто діагностують у пацієнтів із псоріазом. Специфічна терапія, яку приймають пацієнти з хронічним запальним захворюванням суглобів, включає нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди, хворобомодифікуючі протиревматичні препарати, новітні біологічні агенти, зокрема моноклональні антитіла до ІЛ-6, ІЛ-1, блокатори фактора некрозу пухлин-α, таргетні базисні протизапальні препарати. Терапія хворих на ПсА потенційно може справляти як негативний, так і позитивний вплив на перебіг COVID-19.


Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу COVID-19 у пацієнтів із ПсА та вивчення коморбідної патології після перенесеної коронавірусної інфекції.


Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 174 особи з верифікованим діагнозом ПсА. Пацієнти були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 112 (64,4%) особи, які перехворіли на COVID-19, до ІІ групи – 62 (35,6%), що до моменту огляду не хворіли на коронавірусну інфекцію.


Хворі І групи достовірно відрізнялись за віком (р<0,001) та тривалістю захворювання (р<0,001), демонстрували значно вищий ступінь шкірного ураження псоріатичним процесом та активність основного захворювання (р=0,001) порівняно з пацієнтами ІІ групи.


Учасникам дослідження були проведені обстеження, що характеризують перебіг захворювання та ураження шкіри, ризик розвитку серцево-судинних захворювань.


Результати. На сьогодні немає чітких наукових даних, які розкривають особливості перебігу інфекції COVID-19 і вплив терапії протиревматичними препаратами на розвиток небезпечних ускладнень, пов’язаних з коронавірусною інфекцією, у пацієнтів з ПсА.


Під час аналізу коморбідної патології у 67 (59,8%) пацієнтів виявлено серцево-судинну патологію, зокрема артеріальну гіпертензію – у 58 (51,8%) осіб, метаболічний синдром – у 34 (30,4%), захворювання травної системи – у 32 (28,6%) і дихальної системи – у 24 (21,4%) особи.


Висновки. Пацієнти з вищою активністю та тривалістю основного захворювання достовірно частіше хворіли на COVID-19 та демонстрували вищі рівні загального серцево судинного ризику протягом наступних 10 років.


Для вивчення впливу конкретних базисних ревматологічних препаратів на результати COVID-19 та аналізу більш широких наслідків пандемії на перебіг псоріатичного артриту необхідно проводити подальші дослідження.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Сміян, С., Білуха, А., Кошак, Б., Грималюк, О., & Сміян, В. (2022). Особливості перебігу COVID-19 у пацієнтів із псоріатичним артритом. Сімейна Медицина, (1-2), 43–47. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2022.260503
Номер
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Біографії авторів

Світлана Сміян, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Сміян Світлана Іванівна,

кафедра внутрішньої медицини № 2

Анастасія Білуха, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Білуха Анастасія Вікторівна,

кафедра внутрішньої медицини № 2

Богдан Кошак, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Кошак Богдан Олександрович,

кафедра внутрішньої медицини № 2

Олег Грималюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Грималюк Олег Ігорович,

кафедра гістології та ембріології

Вікторія Сміян, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Сміян Вікторія Олексіївна

Посилання

Singh JA, Guyatt G, Ogdie A, Gladman DD, Deal C, Deodhar A. 2018 American College of Rheumatology/National Psoriasis Foundation Guideline for the Treatment of Psoriatic Arthritis. Arthritis Care Res (Hoboken). 2019;71(1):5–32. doi: 10.1002/art.40726.

D Vanessa O, Gladman D. Psoriatic arthritis. F1000Res. 2019;8:F1000 Faculty Rev-1665. doi: 10.12688/f1000research.19144.1.

Singh JA, Guyatt G, Ogdie A, Gladman DD, Deal C, Deodhar A, et al. Special article: 2018 American College of Rheumatology/National psoriasis Foundation guideline for the treatment of psoriatic arthritis. Arthritis Rheumatol. 2019;71(1):5–32. doi: 10.1002/art.40726.

Mease PJ. Psoriatic Arthritis: update on pathophysiology, assessement and management. Ann Rheum Dis. 2011;70(suppl 1):77–84. doi: 10.1136/ard.2010.140582.

Au K, Reed G, Curtis JR. High disease activity is associated with an increased risk of infection in patients with rheumatoid arthritis. Ann Rheum Dis. 2011;70(5):785–91. doi: 10.1136/ard.2010.128637.

Buckley C, Cavill C, Taylor G, Kay H, Waldron N, Korendowych E, et al. Mortality in psoriatic arthritis – a singlecenter study from the UK. J Rheumatol. 2010;37(10):2141–4. doi: 10.3899/jrheum.100034.

Alinaghi F, Calov M, Kristensen LE, Gladman DD, Coates LC, Jullien D, et al. Prevalence of psoriatic arthritis in patients with psoriasis: A systematic review and meta-analysis of observational and clinical studies. J Am Acad Dermatol. 2019;80(1):251–65. doi: 10.1016/j.jaad.2018.06.027.

Kaine J, Song X, Kim G, Hur P, Palmeret JB, et al. Higher Incidence Rates of Comorbidities in Patients with Psoriatic Arthritis Compared with the General Population Using U.S. Administrative Claims Data. J Manag Care Spec Pharm. 2019;25(1):122–32. doi: 10.18553/jmcp.2018.17421.

Ferguson LD, Siebert S, McInnes IB, Sattar N. Cardiometabolic comorbidities in RA and PsA: lessons learned and future directions. Nat Rev Rheumatol. 2019;15(8):461–74. doi: 10.1038/s41584-019-0256-0.

Fragoulis GE, Bournia V-K, Sfikakis PP. Different systemic rheumatic diseases as risk factors for COVID-19-related mortality. Clin Rheumatol. 2022;41(6):1919–23. doi: 10.1007/s10067-022-06190-3.

Sharma A, Farouk IA, Lal SK. COVID-19: A Review on the Novel Coronavirus Disease Evolution, Transmission, Detection, Control and Prevention. Viruses. 2021;13(2):202. doi: 10.3390/v13020202.

Conway R, Konig MF, Graef ER. Inflammatory arthritis in patients with COVID-19. Transl Res. 2021;232:49–59. doi: 10.1016/j.trsl.2021.02.010.

Alpizar-Rodriguez D. Factors associated with mortality in patients with rheumatic diseases and COVID-19 in Mexico. Ann Rheum Dis. 2021;80:904.

Conway R, Nikiphorou E, Demetriou CA. Temporal Trends in COVID-19 outcomes in People with Rheumatic Diseases in Ireland: data from the COVID-19 Global Rheumatology Alliance registry. Rheumatol (Oxford). 2022;142. doi: 10.1093/rheumatology/keac142.

Al-Adhoubi NK. COVID-19 Mortality in Patients with Rheumatic Diseases: A Real Concern. Curr Rheumatol Rev. 2022;Online ahead of print. doi: 10.2174/1573397118666220412114514.

Piaserico S, Gisondi P, Cazzaniga S, Di Leo S, Naldi L. Assessing the Risk and Outcome of COVID-19 in Patients with Psoriasis or Psoriatic Arthritis on Biologic Treatment: A Critical Appraisal of the Quality of the Published Evidence. J Invest Dermatol. 2022;142(2):355–63. doi: 1016/j.jid.2021.04.036.

Behrangi E, Sadeghzadeh-Bazargan A, Salimi N, Shaka Z, Feyz Kazemi MH, Goodarzi A. Erythrodermic flare-up of psoriasis with COVID-19 infection: A report of two cases and a comprehensive review of literature focusing on the mutual effect of psoriasis and COVID-19 on each other along with the special challenges of the pandemic. Clinical case reports. 2022;10(4):e05722. doi: 10.1002/ccr3.5722.

Kastritis E, Kitas GD, Vassilopoulos D, Giannopoulos G, Dimopoulos MA, Sfikakis PP. Systemic autoimmune diseases, antirheumatic therapies, COVID-19 infection risk and patient outcomes. Rheumatol Int. 2020;40(9):1353–60. doi: 10.1007/s00296-020-04629-x.

Hyrich KL, Machado PM. Rheumatic disease and COVID-19: epidemiology and outcomes. Nat Rev Rheumatol. 2021;17(2):71–2. doi: 10.1038/s41584-020-00562-2.

Smiyan S, Bilukha A. Using q-risk scale for checking cardiovascular risk in patients with psoriatic arthritis. Ann Rheum Dis. 2021;80:1320.

Hippisley-Cox J, Coupland C. Development and validation of QRISK3 risk prediction algorithms to estimate future risk of cardiovascular disease: prospective cohort study. BMJ. 2017;23:357. doi: 10.1136/bmj.j2099.

Garg N, Muduli SK. Comparison of different cardiovascular risk score calculators for cardiovascular risk prediction and guideline recommended statin uses. Indian Heart J. 2017;69(4):458–63. doi: 10.1016/j.ihj.2017.01.015.

Singh JA, Strand V. Spondyloarthritis is associated with poor function and physical health-related quality of life. J Rheumatol. 2009;36(5):1012–20. doi: 10.3899/jrheum.081015.

Ritchlin CT, Colbert RA, Gladman DD. Psoriatic arthritis. N Engl J Med. 2017;376:2095–6.

Gudu T, Gossec L. Quality of life in psoriatic arthritis. Expert Rev Clin Immunol. 2018;14(5):405–17. doi: 10.1080/1744666X.2018.1468252.