Чи реальна ренопротекція для пацієнтів із гіперурикемією?
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Кількість пацієнтів із прогресуючою хронічною хворобою нирок (ХХН) зростає щорічно в усьому світі. Одним із факторів ризику розвитку прогресування ХХН є підвищений рівень сечової кислоти (СК). Можливо, що досягнення контролю над гіперурикемією за допомогою препаратів уратзнижуючої дії може уповільнити прогресування втрати швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
Мета дослідження: визначення ефективності і безпеки застосування фебуксостату та алопуринолу у пацієнтів із ХХН і гіперурикемією для зниження рівня СК та аналіз впливу такого лікування на ШКФ.
Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 45 пацієнтів із ХХН (стадії 3б-5) без наявних інших важких/декомпенсованих захворювань та протипоказань до застування алопуринолу/фебуксостату. Усі пацієнти після повного клінічного і лабораторного обстеження були розподілені у групи. До І групи увійшли 28 пацієнтів віком 61,3±3,2 року (ХХН 3б стадії – 12 осіб, ХХН 4 стадії – 10, на лікуванні гемодіалізом – 6 пацієнтів), які одержували фебуксостат. До ІІ групи включено 24 пацієнти віком 60,7±4,1 року (ХХН 3б стадії – 9 осіб, ХХН 4 стадії – 10, на гемодіалізі – 5 пацієнтів), яким було призначено алопуринол.
Результати. Досягнення цільового рівня СК істотно частіше відбувалось у І групі: після 1 міс лікування у 45,5% пацієнтів (у ІІ групі – у 15,9%; р<0,001); після 3 міс – у 67,5% (у ІІ групі – у 21,2%; р<0,01); після 6 міс – у 90% пацієнтів І групи і у 37,1% пацієнтів ІІ групи (р<0,01).
Досягнення стабільного рівня СК <300 мкмоль/л супроводжувалось істотними позитивними змінами ШКФ у пацієнтів І групи. Водночас у 31,8% пацієнтів ІІ групи фіксували поступове зниження ШКФ.
Висновки. У пацієнтів з додіалізними стадіями ХХН фебуксостат продемонстрував ренопротективні властивості. Використання фебуксостату у пацієнтів із ХХН 3б-4 стадії та пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, є безпечним та більш ефективним для досягнення цільових рівнів СК, ніж використання алопуринолу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Centers for Disease Control and Prevention. Chronic kidney disease in US [Internet]. US: Department of Health & Human Services; 2021. Available from: https://www.cdc.gov/kidneydisease/basics.html
Kuma A, Mafune K, Uchino B, Ochiai Y, Enta K, Kato A. Alteration of normal level of serum urate may contribute to decrease in estimated glomerular filtration rate decline in healthy Japanese men. Ren Fail. 2021;43(1):1408–15. doi:10.1080/0886022X.2021.1988969.
Capuano V, Marchese F, Capuano R, Torre S, Iannone AG, Capuano E, et al. Hyperuricemia as an independent risk factor for major cardiovascular events: a 10-year cohort study from Southern Italy. J Cardiovasc Med. 2017;18(3):159–64. doi: 10.2459/JCM.0000000000000347.
Siqueira JH, Mill JG, Velasquez-Melendez G, Moreira AD, Barreto SM, Benseсor IM, et al. Sugar-Sweetened Soft Drinks and Fructose Consumption Are Associated with Hyperuricemia: Cross-Sectional Analysis from the Brazilian Longitudinal Study of Adult Health (ELSA-Brasil). Nutr. 2018;10 (8):981. doi: 10.3390/nu10080981.
Li L, Yang C, Zhao Y, Liu F, Fu P. Is hyperuricemia an independent risk factor for new-onset chronic kidney disease? A systematic review and meta-analyse based on observational cohort studies. BMC Nephrol. 2014;15:122. doi: 10.1186/1471-2369-15-122.
Sharma G, Dubey A, Nolkha N, Singh JA. Hyperuricemia, urate-lowering therapy, and kidney outcomes; a systematic review and meta-analysis. Ther Adv Musculoscelet Dis. 2021;13:1–21. doi: 10.1177/1759720X211016661.
Yu P, Huang Li, Wang Z, Meng X, Yu X. The association of serum uric acid with beta-cell function and insulin resistance in non-diabetic individuals: a cross-sectional study. Diabetes Metab Syndr Obes. 2021;14:2673–82. doi: 10.2147/DMSO.S312489.
Usama AA, Sharaf ED, Salem MM. Uric acid in the pathogenesis of metabolic, renal and cardiovascular diseases; a review. J of Adv Res. 2017;8(5):537–48. doi: 10.1016/j.jare.2016.11.004.
Li M, Hou W, Zhang X, Hu L, Tang Z. Hyperuricemia and risk of stroke: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Atherosclerosis. 2014;232(2):265–70. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2013.11.051.
Obermayr RP, Temml C, Gutjahr G, Knechtelsdorfer M, Oberbauer R, Klauser-Braun R. Elevated uric acid increases the risk for kidney disease. JASN. 2008;19(12):2407–13. doi: 10.1681/ASN.2008010080.
Weiner DE, Tighiouart H, Elsayed EF, Griffith JL, Salem DN, Levey AS, et al. Uric acid and incident of kidney disease in community. JASN. 2008;19(6):1204–11. doi: 10.1681/ASN.2007101075.
Skoczynska M, Chowaniec M, Szymczak A, Langner-Hetmanczuk A, Maciążek-Chyra B, Wiland P. Pathophysiology of hyperuricemia and its clinical significance – a narrative review. 2020;58(5):312–23. doi: 10.5114/reum.2020.100140.
Stack A, Manolis AJ, Ritz E. Detrimental role of hyperuricemia on the cardio-reno-vascular system. Curr Med Res Opin. 2015;31(Suppl 2):21–6. doi: 10.1185/03007995.2015.1087984.
Badve SV, Pascoe EM, Biostat M, Boudville N, Brown FG, Casset A, et al. Effects of allopurinol on the Progression of Chronic Kidney Disease. N Eng J Med. 2020;382(26):2504–13. doi: 10.1056/NEJMoa1915833.
Liu X, Liu K, Sun Q, Wang Y, Meng J, Xu Z, et al. Efficacy and safety of febuxostat for treating hyperuricemia in patients with CKD and renal transplant recipients: a systemic review and meta-analysis. Exp Ther Med. 2018;16(3):1859–65. doi:10.3892/etm.2018.6367.
Lin TC, Hung LY, Chen Y-C, Wei-Cheng Lo, Lin CH, Tam K-W, et al. Effects of febuxostat on renal function in patients with chronic kidney disease. A systematic review and meta-analysis. Medicine. 2019;98(29):29(e16311). doi: 10.1097/MD.0000000000016311.
Keilstein JT, Pontremoli R, Burnier M. Management of Hyperuricemia in Patients with Chronic Kidney Disease: a Focus on Renal Protection. Curr Hypertens Rep. 2020;22(12):102. doi: 10.1007/s11906-020-01116-3.
Yang AY. Comparison of long-term efficacy and renal safety of febuxostat and allopurinol in patients with chronic kidney diseases . Int J Clin Pharmacol Ther. 2020;58(1):21–8. doi: 10.5414/CP203466.
Liu X, Wang H, Ma R, Shao L, Zhang W, Jiang W, et al. The urate-lowering efficacy and safety of febuxostat versus allopurinol in Chinese patients with asymptomatic hyperuricemia and with chronic kidney disease stages 3-5. Clin Exp Nephrol. 2019;23(3):362–70. doi: 10.1007/s10157-018-1652-5.
Lee JW, Lee KH. Comparison of renoprotective effects of febuxostat and allopurinol in hyperuricemic patients with chronic kidney disease. Int Urol Nephrol. 2019;51(3):467–73. doi: 10.1007/s11255-018-2051-2.
FitzGerald JD, Dalbeth N, Mikuls T, Brignardello-Petersen R, Guyatt G, Abeles AM, et al. 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Gout. Arthritis Care Res (Hoboken). 2020;72(6):744–60. doi: 10.1002/acr.24180.
Hui M, Carr A, Cameron S, Davenport G, Doherty M, Forrester H, et al. The British Society for Rheumatology Guideline for the Management of Gout. Rheumatol. 2017;56(7):1–20. doi: 10.1093/rheumatology/kex156.
Anderson IJ, Davis AM, Jan RH. Management of Gout. JAMA. 2021;326(24):2519–20.
Li Q, Li X, Wang J, Liu H, Kwong JS-W, Chen H, et al. Diagnosis and treatment for hyperuricemia and gout: a systematic review of clinical practice guidelines and consensus statements. BMJ Open. 2019;9(8):e026677. doi: 10.1136/bmjopen-2018-026677.
Richette P, Doherty M, Pascual E, Barskova V, Becce F, Castañeda-Sanabria J, et al. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Ann Rheum Dis. 2017;76(1):29–42. doi: 10.1136/annrheumdis-2016-209707.
