Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: особливості перебігу та проявів больового синдрому

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: кві 29, 2022
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2022.260497
Ключові слова:
цукровий діабет, гострий коронарний синдром, больовий синдром,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олександр Галушко
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна
Мар’яна Болюк
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна

Анотація

Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається частою причиною госпіталізації хворих на цукровий діабет (ЦД). Через розвиток діабетичної нейропатії вважається, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу ГКС, але дані про це досить суперечливі.


Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу больового синдрому та ступеня його вираженості у пацієнтів з ГКС та супутнім ЦД.


Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 36 пацієнтів з ЦД (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44-86 років, які були госпіталізовані ургентно з приводу ГКС. Оцінку больового синдрому проводили на момент госпіталізації та одразу після реваскуляризації коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними і біохімічними маркерами.


Результати. Більша частина пацієнтів (91,67%) на момент госпіталізації скаржилися на біль у грудях, решту біль не турбував. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56%), «стискання» (30,56%), «здавлення» (25,0%), «поколювання» (5,56%). Також були скарги на важкість під час дихання (13,89%), відчуття нестачі повітря (11,1%), серцебиття (41,67%). Появу надмірного потовиділення зауважили 16,67% пацієнтів.


Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ та NRS не виявлено (p > 0,1). Середнє значення рівня глікемії на момент госпіталізації становило 8,19±3,45 ммоль/л (у чоловіків – 8,17±3,61 ммоль/л, у жінок – 8,28±3,13 ммоль/л). Глікемія більше 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22% усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5%).


Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда та цукровим діабетом переважала типова клінічна картина гострого коронарного синдрому (91,67% пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, ЧСС та глікемії (p > 0,1) у пацієнтів із сильним та помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥10,0 ммоль/л) виявлена у 22,22% хворих, серед яких переважали пацієнти із сильним больовим синдромом.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Галушко, О., & Болюк, М. (2022). Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: особливості перебігу та проявів больового синдрому. Сімейна Медицина, (1-2), 13–18. https://doi.org/10.30841/2307-5112.1-2.2022.260497
Номер
№ 1-2 (2022)
Розділ
Актуальні теми
Авторське право (c) 2022 Олександр Галушко, Мар’яна Болюк

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Олександр Галушко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Галушко Олександр Анатолійович,

кафедра сімейної медицини і амбулаторно-поліклінічної допомоги

Мар’яна Болюк, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Болюк Мар’яна Володимирівна,

кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas 2021 – 10th edition [Internet]. Brussels: IDF; 2021. 126 p. Available from: https://diabetesatlas.org/atlas/tenth-edition/

Chen L, Islam RM, Wang J, Hird TR, Pavkov ME, et al. A systematic review of trends in all-cause mortality among people with diabetes. Diabetol. 2020;63(9):1718–35. doi: 10.1007/s00125-020-05199-0

Feldman EL, Callaghan BC, Pop-Busui R, Zochodne DW, Wright DE, Bennett DL, et al. Diabetic neuropathy. Nat Rev Dis Primers. 2019;5(1):41. doi: 10.1038/s41572-019-0092-1.

Iqbal Z, Azmi S, Yadav R, Ferdousi M, Kumar M, Cuthbertson DJ, et al. Diabetic Peripheral Neuropathy: Epidemiology, Diagnosis, and Pharmacotherapy. Clin Ther. 2018;40(6):828–49. doi: 10.1016/j.clinthera.2018.04.001.

Sloan G, Selvarajah D, Tesfaye S. Pathogenesis, diagnosis and clinical management of diabetic sensorimotor peripheral neuropathy. Nat Rev Endocrinol. 2021;17(7):400–20. doi: 10.1038/s41574-021-00496-z.

Angerud KH, Thylen I, Sederholm Lawesson S, Eliasson M, Naslund U, et al. Symptoms and delay times during myocardial infarction in 694 patients with and without diabetes; an explorative cross-sectional study. BMC Cardiovasc Disord. 2016;16(1):108. doi: 10.1186/s12872-016-0282-7.

Canto JG, Shlipak MG, Rogers WJ, Malmgren JA, Frederick PD, Lambrew CT, et al. Prevalence, clinical characteristics, and mortality among patients with myocardial infarction presenting without chest pain. JAMA. 2000;283(24):3223–9. doi: 10.1001/jama.283.24.3223

Berman N, Jones MM, De Coster DA. Just like a normal pain, what do people with diabetes mellitus experience when having a myocardial infarction: a qualitative study recruited from UK hospitals. BMJ Open. 2017;7(9):e015736. doi: 10.1136/bmjopen-2016-015736.

Halushko O, Boliuk M. The risks and difficulties of diagnosing myocardial infarction in diabetic patients (review and own experience). Emergency medicine, 2020;16(2):37–41. doi:10.22141/2224-0586.16.2.2020.203139.

Johnson CAH, Pitta NC, Dessotte CAM, Dantas RAS, Rossi LA. Knowledge, attitudes, and beliefs about acute coronary syndrome among patients with type 2 diabetes. Rev Lat Am Enfermagem. 2021;29:e3503. doi: 10.1590/1518-8345.5435.3503.

Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. EuroIntervention. 2019;14(14):1435–534. doi: 10.4244/EIJY19M01_01.

Ministry of Health of Ukraine. Unifikovanyy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta kardioreabilitatsiyi «hostryy koronarnyy syndrome z elevatsiyeyu sehmenta ST [Internet]. 2021. Nakaz №1936. 2021 Sept 14. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1936282-21#Text.

Sung YT, Wu JS. The Visual Analogue Scale for Rating, Ranking and Paired-Comparison (VAS-RRP): A new technique for psychological measurement. Behav Res Methods. 2018;50(4):1694–715. doi: 10.3758/s13428-018-1041-8.

Heller GZ, Manuguerra M, Chow R. How to analyze the Visual Analogue Scale: Myths, truths and clinical relevance. Scand J Pain. 2016;13:67–75. doi: 10.1016/j.sjpain.2016.06.012.

Shafshak TS, Elnemr R. The Visual Analogue Scale Versus Numerical Rating Scale in Measuring Pain Severity and Predicting Disability in Low Back Pain. J Clin Rheumatol. 2021;27(7):282–5. doi: 10.1097/RHU.0000000000001320.

Kim YS, Park JM, Moon YS, Han SH. Assessment of pain in the elderly: A literature review. Natl Med J India. 2017;30(4):203–07. doi: 10.4103/0970-258X.218673.

Williamson A, Hoggart B. Pain: a review of three commonly used pain rating scales. J Clin Nurs. 2005;14(7):798–804. doi: 10.1111/j.1365-2702.2005.01121.x.

Fu R, Li S-D, Song C-X, Yang J-A, Xu H-Y, Gao X-J, et al. Clinical significance of diabetes on symptom and patient delay among patients with acute myocardial infarction-an analysis from China Acute Myocardial Infarction (CAMI) registry. J Geriatr Cardiol. 2019;16(5):395–400. doi: 10.11909/j.issn.1671-5411.2019.05.002.

Arnold SV, Spertus JA, Lipska KJ, Tang F, Goyal A, McGuire DK, et al. Association between diabetes mellitus and angina after acute myocardial infarction: analysis of the TRIUMPH prospective cohort study. Eur J Prev Cardiol. 2015;22(6):779–87. doi: 1177/2047487314533622.

Read SH, Fischbacher CM, Colhoun HM, Gasevic D, Kerssens JJ, McAllister DA, et al. Trends in incidence and case fatality of acute myocardial infarction, angina and coronary revascularisation in people with and without type 2 diabetes in Scotland between 2006 and 2015. Diabetol. 2019;62(3):418–25. doi: 10.1007/s00125-018-4796-7.

Draman MS, Thabit H, Kiernan TJ, O’Neill J, Sreenan S, McDermott JH. A silent myocardial infarction in the diabetes outpatient clinic: case report and review of the literature. Endocrinol Diabetes Metab Case Rep. 2013;2013:130058. doi: 10.1530/EDM-13-0058.

Tracey I, Woolf CJ, Andrews NA. Composite Pain Biomarker Signatures for Objective Assessment and Effective Treatment. Neuron. 2019;101(5):783–800. doi: 10.1016/j.neuron.2019.02.019.

Cowen R, Stasiowska MK, Laycock H, Bantel C. Assessing pain objectively: the use of physiological markers. Anaesthesia. 2015;70(7):828–47. doi: 10.1111/anae.13018.

Cosentino F, Grant PJ, Aboyans V, Bailey CJ, Ceriello A, Delgado V, et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur Heart J. 2020;41(2):255–323. doi: 10.1093/eurheartj/ehz486.

Hirsch IB, O’Brien KD. How to best manage glycemia and non-glycemia during the time of acute myocardial infarction. Diabetes Technol Ther. 2012;14(1) (Suppl1):22–32. doi: 10.1089/dia.2012.0095.