Навички управління стресом у практиці лікарів первинного рівня медичної допомоги
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті викладено актуальні підходи щодо неспеціалізованої допомоги при стресовому напруженні, наведено інструменти управління стресом, що розроблені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у посібнику з управління стресом «Важливі навички в періоди стресу: Ілюстроване керівництво». Особливо актуальні ці знання при наданні першої психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях, а також психосоціальної підтримки пацієнтам лікарями первинного рівня медичної допомоги, які зобов’язані володіти навичками ефективної комунікації і налагодження взаєморозуміння, а також мати досвід підтримки людей у складних ситуаціях. Саме про це зазначається у численних рекомендація ВООЗ щодо психічного здоров’я, таких, як Програма дій з подолання прогалин у сфері психічного здоров’я (mhGAP), Пам’ятка для дорослих пацієнтів «Підтримка для самостійної реабілітації після пов’язаних з COVID-19 захворювань», Інформаційна записка «Аспекти психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час спалаху COVID-19» та інші.
Надано матеріали для самостійного дистанційного навчання спеціалістів первинного рівня медичної допомоги простим інструментам управління стресом при несприятливих умовах.
Дистанційне навчання побудоване з використанням доказових документів та посібників ВООЗ про психологічні інтервенції низької інтенсивності. Документ ВООЗ «Важливі навички в періоди стресу: Ілюстроване керівництво» має п’ять розділів, в яких описано п’ять ідей і технік для зниження рівня стресу, що сформовано як набуття п’яти навичок. Автори в кінці кожного розділу Керівництва розробили алгоритми застосування навичок інструментів, а саме: «Заземляємося», «Відчіпляємося від гачка», «Діємо згідно з власними цінностями», «Проявляємо доброту», «Створюємо простір». Психосоціальна підтримка, яку надає лікар первинного рівня/фасилітатор/помічник, полягає в допомозі людям у використанні керівництва та застосуванні стратегій у власному житті, а також запобігатиме професійному вигоранню медичних працівників.
Основні положення Керівництва ВООЗ коротко викладено у достатньому об’ємі для підвищення рівня обізнаності з інструментами подолання стресу.
У результаті застосування інструментів Керівництва відбудеться розширення спроможності медичного персоналу і немедичних працівників надавати послуги з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час пандемії COVID-19, що забезпечить підготовку до майбутніх надзвичайних ситуацій.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
IASC Reference Group on Mental Health and Psychosocial Support in Emergency Settings. Informatsiyna zapyska. Aspekty psykhichnoho zdorovya ta psykhosotsialnoyi pidtrymky pid chas spalakhu COVID-19 [Internet]. Versiya 1,5. Kyiv: UNICEF; 2020. 14 p. Available at: https://www.unicef.org/ukraine/media/5406/file/metnal_health_breifing_note.
Vsesvitnya orhanizatsiya okhorony zdorovya. Kerivnytstvo mhGAP dlya vedennya psykhichnykh, nevrolohichnykh rozladiv i rozladiv, pov’yazanykh zi vzhyvannyam psykhoaktyvnykh rechovyn, u nespetsializovanykh zakladakh okhorony zdorov’ya [Internet]. Kopenhahen: VOOZ, Yevropeyske rehionalne byuro; 2020. 144 p. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/334239/WHO-EURO-2020-37299-37299-55107-ukr.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
Vsesvitnya orhanizatsiya okhorony zdorovya. Pidtrymka dlya samostiynoyi Reabilitatsiyi pislya povyazanykh z COVID-19 zakhvoryuvan [Internet]. WHO/EURO:2020-855-40590-54654. Zheneva: VOOZ; 2020. 24 p. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/333547/WHOEURO-2020-855-40590-54654-ukr.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
Vsemirnaya organizatsiya zdoravokhraneniya. Rukovodstvo po gumanitarnoy pomoshchi Programmy deystviy VOOZ po likvidatsii probelov v oblasti okhrany psikhicheskogo zdorov’ya (mh-GAP-HIG) [Internet]. Available at: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/162960/9789244548929_rus.pdf;jsessionid=1CF108456D7DBCC843CD53CCB9540F6A?sequence=5.
Vsesvitnya orhanizatsiya okhorony zdorovya. Vazhlyvi navychky v periody stresu: ilyustrovane kerivnytstvo [Internet]. Kopenhahen: Evropeyskyy rehionalnyy ofis VOOZ; 2020. 126 p. Available at: https://apps.who.int/iris/handle/10665/339150WHO-EURO-2021-361-40096-56774-ukr.pdf.
Vsesvitnya orhanizatsiya okhorony zdorovya. Persha psykholohichna dopomoha: posibnyk dlya polʹovykh pratsivnykiv. Zheneva: VOOZ, Fond travmy viyny; Svitove Mizhnarodne bachennya; 2011. 66 p.
World Health Organization. MhGAP Evidence Resource Centre. Support based on psychological first aid principles in people recently exposed to a traumatic event [Internet]. Geneva: WHO; 2012. Available at: https://www.who.int/teams/mental-health-and-substanceuse/treatment-care/mental-health-gapaction-programme/evidence-centre/other-significant-emotional-and-medical-unexplained-somatic-complaints/support-based-on-the-psychologicalfirst-aid-principles-in-people-recently-exposed-to-a-traumatic-event.
World Health Organization. Basic psychosocial skills: a guide for COVID-19 responders [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://www.who.int/news/item/01-06-2020-basicpsychosocial-skills-a-guide-for-covid-19-responders.
World Health Organization. Psychological first aid: guide for field workers [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2011. 64 p. Available from: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44615/9789241548205_eng.pdf?sequence=1.
Mikkelsen ME, Shull WH, Biester RC, Taichman DB, Lynch S, Demissie E, et al. Cognitive, mood and quality of life impairments in a select population of ARDS survivors. Respirol. 2009;14(1):76–82. doi:10.1111/j.1440-1843.2008.01419.x.
Oeyen SG, Vandijck DM, Benoit DD, Annemans L, Decruyenaere JM. Quality of life after intensive care: a systematic review of the literature. Crit Care Med. 2010;38(12):2386–400. doi: 10.1097/CCM.0b013e3181f3dec5.
Huang M, Parker AM, Bienvenu OJ, Dinglas VD, Colantuoni E, Hopkins RO, et al. Psychiatric symptoms in acute respiratory distress syndrome survivors: A 1-year national multicenter study. Crit Care Med. 2016;44(5):954–65. doi: 10.1097/CCM.0000000000001621.
Hopkins RO, Weaver LK, Collingridge D, Parkinson RB, Chan KJ, Orme JFJ. Two-year cognitive, emotional, and quality-of-life outcomes in acute respiratory distress syndrome. Am J Respir Crit Care Med. 2005;171(4):340–7. doi: 10.1164/rccm.200406-763OC.
National Collaborating Centre for Mental Health. Post-traumatic stress disorder: The management of PTSD in adults and children in primary and secondary care [Internet]. London (Leicester): Gaskell and BPS; 2005. 176 p. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK56494/pdf/Bookshelf_NBK56494.pdf.
Rose S, Bisson J, Churchill R. Psychological debriefing for preventing post traumatic stress disorder (PTSD). Cochrane Database Syst Rev. 2002;(2):CD000560. doi: 10.1002/14651858.CD000560.
Roberts N, Kitchiner N, Kenardy J, Bisson JI. Multiple session early psychological interventions for the prevention of post-traumatic stress disorder. Cochrane Database Syst Rev. 2009;(3):CD006869. doi: 10.1002/14651858.CD006869.pub2.
Roberts N, Kitchiner N, Kenardy J, Bisson JI. Systematic review and meta-analysis of multiple session early interventions for traumatic events. Am J Psychiatry. 2009;166(3):293–301. doi: 10.1176/appi.ajp.2008.08040590.
Brewin CR, Andrews B, Valentine JD. Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. J Consult Clin Psychol. 2000;68(5):748–66. doi: 10.1037/0022-006x.68.5.748.
Ozer EJ, Best SR, Lipsey TL, Weiss DS. Predictors of posttraumatic stress disorder and symptoms in adults: A meta-analysis. Psychol Bull. 2003;129(1):52–73. doi: 10.1037/0033-2909.129.1.52.
North Atlantic Treaty Organisation. Annex 1 to EAPC(JMC)N(2008)0038 Psychosocial care for people affected by disasters and major incidents: a model for designing, delivering and managing psychosocial services for people involved in major incidents, conflict, disasters and terrorism [Internet]. Brussels: NATO; 2009. 140 p. Available from: https://www.coe.int/t/dg4/majorhazards/ressources/virtuallibrary/materials/Others/NATO_Guidance_Psychosocial_Care_for_People_Affected_by_Disasters_and_Major_Incidents.pdf.
Tyhurst JS. Individual reactions to community disaster: the natural history of psychiatric phenomena. Am J Psychiatry. 1951;107(10):764–9. doi: 10.1176/ajp.107.10.764.
Bisson J, Tavakoly B. The TENTS guidelines for psychosocial care following disasters and major incidents [Internet]. Wales, United Kingdom: The European Network for Traumatic Stress; 2008. 8 p. Available from: https://www.estss.org/uploads/2011/04/TENTS-Full-guidelines.pdf.
Inter-agency standing committee (IASC). IASC guidelines on mental health and psychosocial input support in emergency situations [Internet]. Geneva: IASC; 2007. 48 p. Available from: https://publications.iom.int/books/mentalhealth-and-psychosocial-support-emergency-settings.
The Northern Ireland Centre for Trauma & Transformation. Catastrophe Mental Health. Emergency Planning, Mental Health & Catastrophic Events; Policy & Practice Implications [Internet]. Tyrone, Northern Ireland: NICTT; 2008. 36 p. Available from: https://cain.ulster.ac.uk/victims/docs/group/nictt/nictt_catastrophe_08.pdf.
Cox CM, Kenardy JA, Hendrikz JK. A meta-analysis of risk factors that predict psychopathology following accidental trauma. J Spec Pediatr Nurs. 2008;13(2):98-110. doi: 10.1111/j.1744-6155.2008.00141.x.
Bruce M. A systematic and conceptual review of posttraumatic stress in childhood cancer survivors and their parents. Clin Psychol Rev. 2006;26(3):233–56. doi: 10.1016/j.cpr.2005.10.002.
Breh DC, Seidler GH. Is peritraumatic dissociation a risk factor for PTSD? J Trauma Dissociation. 2007;8(1):53–69. doi: 10.1300/J229v08n01_04.
Davydow DS, Gifford JM, Desai SV, Needham DM, Bienvenu OJ. Posttraumatic stress disorder in general intensive care unit survivors: a systematic review. Gen Hosp Psychiatry. 2008;30(5):421–34. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2008.05.006.
Gidron Y. Posttraumatic stress disorder after terrorist attacks: a review. J Nervous Mental Dis. 2002;190:118–21.
Olofsson E, Bunketorp O, Andersson AL. Children and adolescents injured in traffic-associated psychological consequences: a literature review. Acta Paediatr. 2009;98(1):17–22. doi: 10.1111/j.1651-2227.2008.00998.x.
Lensvelt-Mulders, G. et al. Relations among peritraumatic dissociation and posttraumatic stress: A meta-analysis. Clin Psychol Rev. 2008;28(7):1138–51. doi: 10.1016/j.cpr.2008.03.006.
Johnson H, Thompson A, Johnson H, Thompson A. The development and maintenance of post-traumatic stress disorder (PTSD) in civilian adult survivors of war trauma and torture: a review. Clin Psychol Rev. 2008;28(1):36–47. doi: 10.1016/j.cpr.2007.01.017.
Tedstone JE, Tarrier N, Tedstone JE, Tarrier N. Posttraumatic stress disorder following medical illness and treatment. Clin Psychol Rev. 2003;23(3):409–48. doi: 10.1016/s0272-7358(03)00031-x.
Tolin DF, Foa EB, Tolin DF, Foa EB. Sex differences in trauma and posttraumatic stress disorder: a quantitative review of 25 years of research. Psychol Bull. 2006;132(6):959–92. doi: 10.1037/0033-2909.132.6.959.
Van der Hart O, Van Ochten JM, Van Son MJM, Steele K, Lensvelt-Mulders G. Relations among peritraumatic dissociation and posttraumatic stress: a critical review. J Trauma Dissociation. 2008;9(4):481–505. doi: 10.1080/15299730802223362.
Hobfoll SE, Watson P, Bell CC, Bryant RA, Brymer MJ, Friedman MJ, et al. Five Essential Elements of Immediate and Mid-Term Mass Trauma Intervention: Empirical Evidence. Psychiatr. 2007;70(4):283–315. doi: 10.1521/psyc.2007.70.4.283.
Van der Velden PG, Wittmann L, Van der Velden PG, Wittmann L. The independent predictive value of peritraumatic dissociation for PTSD symptomatology after type I trauma: a systematic review of prospective studies. Clin Psychol Rev. 2008;28(6):1009–20. doi: 10.1016/j.cpr.2008.02.006.
The Sphere Project. Humanitarian Cahrter and Minimum Standards in Disaster Response [Internet]. United Kingdom: Belmont Press Ltd, Northampton; 2011. 402 p. Available from: https://www.unhcr.org/50b491b09.pdf.
Bisson JI, Tavakoly B, Witteveen A, Ajdukovic D, Jehel L, Johansen VJ. et al. TENTS Guidelines: development of post-disaster psychosocial care guidelines through a Delphi process. British J Psychiatr. 2010;196(1):69–74. doi: 10.1192/bjp.bp.109.066266.
