Стан чинників системної запальної відповіді та імунозапального гомеостазу у хворих на ішемічну хворобу серця з нормобіоценозом і дисбіозом кишечнику
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання імунозапального гомеостазу у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від стану кишкового біоценозу.
Матеріали та методи. Були обстежені 145 пацієнтів, яких розподілили на три групи. До групи контролю увійшли 20 практично здорових осіб з нормальним біоценозом кишечника. Групу порівняння склали 23 пацієнта з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом, хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК) (NYHA) без ознак дисбіозу кишечника. До основної групи увійшли 102 хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом, ХСН II ФК і дисбиозом кишечнику 1 і 2 ступеня. Пацієнти усіх груп були порівнянні за статтю та віком. Були використані антропометричні, загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні, ферментативні методи дослідження.
Результати. Встановлено, що наявність дисбіозу кишечнику асоціюється з більш вираженою активацією системної запальної відповіді і гуморального ланки імунної системи при великих зниженнях активності клітинної ланки імунної системи і фагоцитарної функції нейтрофільних гранулоцитів.
Заключення. Результати дослідження продемонстрували більш виражені зміни в імунозапальному гомеостазі у хворих на ІХС в умовах супутнього ДБ кишечнику у порівнянні з імунозапальним статусом хворих на ІХС з нормобіоценозом кишечнику.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Do cytokines enable risk stratification to be improved in NYHA functional class III patients? Comparison with other potential predictors of prognosis / R. Kell, A. Haunsteller, T.J. Dengler et al. // Eur. Heart J. – 2002. – Vol. 23. – P. 70-78.
Dyslipidemia and Coronary Heart Disease 3rd Edition: The ILIB Lipid Handbook for clinical Practice – ILIB, New York’s, 2003. – P. 242.
Кетлинский С.А., Калинина Н.М. Цитокины мононуклеарных фагоцитов в регуляции реакции воспаления и иммунитета // Иммунология. – 1995. – № 3. – С. 30-43.
Ярилин А.А. Система цитокинов и принципы её функционирования в норме и при патологии // Иммунология. – 1997. – № 5. – С. 7-14.
Хроническая сердечная недостаточность: Вопросы этиологии, эпидемиологии, патогенеза (гемодинамические, нейрогуморальные, иммунные, генетические аспекты), диагностики и лечения: Учебное пособие / В.В. Калюжин, О.В. Калюжин, А.Т. Тепляков, А.В. Караулов. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 288 с.
Визир В.А., Березин А.Е. Иммуновоспалительная активация как концептуальная модель формирования и прогрессирования сердечной недостаточности // Тер. архив. – 2000. – Т. 72, № 4. – С. 77-80.
Ольбинская Л.И., Игнатенко С.Б. Роль системы цитокинов в патогенезе хронической сердечной недостаточности // Тер. архив. – 2001. – № 18. – С. 82-84.
Pathophysiologically relevant concentrations of tumor necrosis factor-α promote progression left ventricular dysfunction and remodeling in rats / B. Bozkurt, S.B. Kribbs, F.J. Clubb et al. // Circulation. – 1998. – Vol. 97. – Р. 1382-1391.
Жиронкина Н.П., Олейникова Е.А. Нейроиммунные эффекты интерлейкинов // Междунар. мед. журнал. – 1999. – № 1. – С. 144-146.
Талаєва Т.В., Ларіонов О.П., Крячок Т.В., Амброскіна В.В., Братусь В.В. Характер та механізми порушень обміну ліпопротеїнів крові при відтворенні системного запалення в умовах експерименту // Український кардіологічний журнал. – 2006. – № 4. – С. 15-19.
Chui P.C., Guan H.P., Lehrke M., Lazar M.A. PRARy regulates adipocyte cholesterol metabolism via oxidized LDL receptor 1 // J. Clin. Invest. – 2005. – Vol. 115. – P. 2244-2256.
Lopes-Virella M.F., Binzafar N., Rackley S. et. al. The uptake of LDL-IC by human macrophages: predominant involvement of the Fc gamma RI receptor // Atherosclerosis. – 1997. – Vol. 135, № 7. – P. 161-170.
Ребров А.П., Сажина Е.Ю., Тома М.И. Эндотелиальная дисфункция и особенности изменения уровня цитокинов и С-реактивного белка у больных хронической сердечной недостаточностью // Российский кардиологический журнал. – 2005. – № 2 (52). – С. 26-31.
Genetics of inflammation and risk of coronary artery disease: the central role of interleukin-6 / A. Woods, D.J. Brull, S.E. Humphries, H.E. Montgomery // Eur. Heart. J. – 2000. – Vol. 21. – P. 1574-1583.
Система цитокинов, комплемента и современные методы иммунного анализа / Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская, М.В. Хорева, Е.В. Соколова – М., 2001. – 158 с.
Kawaguchi Y., Hara M., Wright T.M. Endogenous IL-1alpha from systemic sclerosis fibroblasts induces IL-6 and PDGF-A // J. Clin. Invest. – 1999. – Vol. 103 (9). – P. 1253-1260.
Гавриленко Т.І., Ломаковський О.М., Корніліна О.М., Якушко Л.В., Деяк С.І. Рівень С-реактивного протеїну та розчинних клітинних молекул адгезії у хворих на стабільну стенокардію // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 5. – С. 25-26.
Поляков А.Е., Шишкин В.В. С-реактивный белок как прогностический фактор у больных с ишемической болезнью сердца // Український кардіологічний журнал. – 2006. – № 1. – С. 14-17.
Pasceri V., Willerson J.T., Yeh E.T. Direct proinflammatory effect of C-reactive on human endothelial cells // Circulation. – 2000. – Vol. 102. – P. 2165-2168.
Серик С.А., Степанова С.В., Волков В.И. Про- и противовоспалительные цитокины у больных с ишемической болезнью сердца при прогрессировании хронической сердечной недостаточности // Український кардіологічний журнал. – 2004. – № 4. – С. 18-21.
Davis B.R., Antihypertensive and Lipid-Lowering treatment to prevent Heart Attack (ALLHAT) // JAMA. – 2000. – Vol. 283. – P. 1967-1975.
Поливода С.Н., Черепок А.А. Оценка вазоактивного пула азота оксида у больных гипертонической болезнью и его изменений при медикаментозной терапии // Серце і судини. – 2006. – № 1. – С. 58-62.
Арутюнов Г.П., Кафарская Л.И., Власенко В.К. Микрофлора кишечника у больных хронической сердечной недостаточностью как возможный фактор возникновения и генерализации системного воспаления // Сердечная недостаточность. – 2003. – Т. 4, № 5 (21). – С. 256-260.
Васильева Г.И., Иванова И.А., Тюкавкина С.Ю. Кооперативное взаимодействие моно- и полинуклеарных фагоцитов, опосредованное моно- и нейтрофилокинами // Иммунология. – 2000. – № 5. – С. 11-17.
Лукина Е.А. Система мононуклеарных фагоцитов и биологические эффекты провоспалительных цитокинов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1998.– № 5. – С. 7-13.
Фрейдлин И.С. Система мононуклеарных фагоцитов. – М.: Медицина, 1984. – 272 с.
Микробиология и иммунология для стоматологов / под ред. Р.Дж. Ламонта, М.С. Лантц, Р.А. Берне, Д.Дж. Лебланка / Пер. с англ. под ред. В.К. Леонтьева. – М.: Практическая медицина, 2010. – С. 3-504.
Харченко О.Ф. Проблема дисбактериоза у детей в современных условиях. Медицинские новости. – 2013. – № 6. – С. 50-56.
ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // European Heart Journal Advance Access published June 8, 2016 (Page 2 of 85).
Харченко Н.В., Черненко В.В., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта // Журнал практичного лікаря. – 2003. – № 4. – С. 20-27.
