Клінічні особливості нейропсихологічних розладів у хворих на розсіяний склероз в аспекті коморбідності

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: гру 26, 2016
DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5112.6.2016.249562
Ключові слова:
розсіяний склероз, нейропсихологічні порушення, коморбідність,

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Геннадій Чуприна
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Україна
Наталія Свиридова
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Україна
Тетяна Парнікоза
Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Україна

Анотація

Питання впливу нейропсихологічних порушень (НПП) на загальний рівень неврологічного дефіциту хворих на розсіяний склероз (РС) тривалий час знаходиться у ракурсі уваги неврологів і потребує поглибленого вивчення.


Мета дослідження: дослідити зв’язки між клінічними проявами НПП і даними нейровізуалізаційних (МРТ) і електрофізіологічних (ЕЕГ-картування, соматосенсорні викликані потенціали) методів діагностики у хворих на РС в аспекті коморбідності.


Матеріали та методи. Виконано клінічне, нейропсихологічне, інструментальне дослідження 216 хворих на РС з наявністю (107 осіб) або відсутністю (109 осіб) коморбідної патології (КМП). Проведене бальне оцінювання симптомів неврологічного дефіциту (шкала FS) з підрахунком сумарного балу, визначено рівень EDSS, оцінені прояви втоми (FSS), болю (ВАШ), депресії (BDI-II), ступінь порушення когнітивних функцій (ММSE). Здійснено нейровізуалізаційне (МРТ) дослідження головного та спинного мозку і електрофізіологічне (ЕЕГ картування) дослідження електричної активності (ЕА) мозку, соматосенсорних викликаних потенціалів (ССВП).


Результати. Визначено, що наявність вогнищ демієлінізації у стовбурі головного мозку корелювала в обох групах з вираженістю проявів депресії за даними BDI-II. Також показано, що близько 65% хворих на РС обох груп мали ознаки зниження висхідних активуючих впливів на кору з боку ретикулярної формації стовбура мозку. Установлено, що у 70% хворих на РС обох груп мають місце іритативні і гіперсинхронні типи ЕА мозку, ознаки зниження порогу судомної готовності з наявністю прямої сильної кореляція між ними і розвитком полімодального больового синдрому (БС).


Заключення. За наявності КМП у пацієнтів з РС виявляють клінічно глибші і частіші прояви НПП, що підтверджується результатами проведеного нейропсихологічного тестування. Наявність вогнищ демієлінізації у шийному відділі спинного мозку достовірно частіше зустрічається у групі з коморбідністю (р<0,05); у пацієнтів обох групп клінічно прямо корелює з вираженістю БС за ВАШ.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Чуприна, Г., Свиридова, Н., & Парнікоза, Т. (2016). Клінічні особливості нейропсихологічних розладів у хворих на розсіяний склероз в аспекті коморбідності. Сімейна Медицина, (6), 112–116. https://doi.org/10.30841/2307-5112.6.2016.249562
Номер
№ 6 (2016)
Розділ
Неврологія. Психіатрія
Авторське право (c) 2016 Геннадій Чуприна, Свиридова Наталія, Тетяна Парнікоза

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Геннадій Чуприна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Чуприна Геннадій Миколайович,

кафедра неврології і рефлексотерапії

Наталія Свиридова, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Свиридова Наталія Костянтинівна,

завідувач кафедри неврології і рефлексотерапії

Тетяна Парнікоза, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Парнікоза Тетяна Павлівна,

кафедра неврології і рефлексотерапії

Посилання

Гусев Е.И. Рассеянный склероз / Гусев Е.И., Демина Т.Л., Бойко А.Н. – М.: Нефть и газ, 1997. – 463 с.

Міастенія / Мачерет Є.Л., Чуприна Г.М., Коркушко О.О. [та ін.]. – К.: Нічлава, 2009. – 286 с.

Пономарев В.В. Аутоиммунные заболевания в неврологии / Пономарев В.В. – Минск: Беларуская навука, 2010. – 254 с.

Чуприна Г.М. Розсіяний склероз: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування (клінічна лекція) / Чуприна Г.М., Свиридова Н.К. // Східно-Європейський неврологічний журнал. – 2016. – № 1 (7). – С. 18-26.

Feinstein A. (2004) The neuropsychiatry of multiple sclerosis. Can J Psychiatry,vol. 49, no 3, pp. 157-163.

Finlayson M. (ed.) (2013) Multiple sclerosis rehabilitation. From impairment to participation. London, New York: CRC Press.

Haussleiter I.S. Psychopathology in multiple sclerosis: diagnosis, prevalence and treatment / Haussleiter I.S., Brune M., Juckel G. // Therapeutic Advances in Neurological Disorders. – 2009. – Vol. 2, № 1. – Р. 13-29.

Krupp L.B (2004). Fatigue in multiple sclerosis. A guide to diagnosis and management / New York: Demos.

Kurtzke J.F. (1983) Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: аn expanded disability status scale (EDSS). Neurology, vol. 33, no 11, pp. 1444-1452.

Murray T.J. Multiple sclerosis: the history of a disease / Murray T.J. – New York: Demos, 2005. – 248 c.

Stewart T.M. Factors related to fatigue in multiple sclerosis / Stewart T.M., Tran Z.V., Bowling A. // Int J MS Care. – 2007. – Vol. 9. – Р. 29-34.