Алгоритм скринінгу і моніторингу артеріальної гіпертензії у сільській лікарській амбулаторії: реалії практики крізь призму рекомендацій
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу і визначення інформативності доступних в умовах сільської лікарської амбулаторії методів діагностики, формулювання алгоритм скринінгу і моніторингу артеріальної гіпертензії (АГ) у практиці сімейного лікаря.
Матеріали та методи. Було обстежено 62 хворих на АГ ІІ ст. У І групі діагностику АГ проводили доступними в умовах сільської лікарської амбулаторії (СЛА) методами, у ІІ групі використовували референтні методи. Контрольну групу склали 30 осіб. Проведене загальноклінічне інструментальне та лабораторне обстеження. Інформативність доступних для СЛА методів визначали за показниками чутливості, специфічності та позитивної прогностичної цінності.
Результати. ДСАТ в умовах сільської сімейної медицини є найбільш виправданим через низьку вартість обстеження, можливість постійного контролю АГ, відносну самостійність пацієнта, співставність результатів із даними ДМАТ, високі показники чутливості та специфічності. Використання критеріїв ЕКГ при їхній відносно високій чутливості та специфічності засвідчує інформативність даного методу й виправдовує його застосування в умовах села для ранньої діагностики ураження серця при АГ. Визначення ГПІ є інформативним, неінвазивним, доступним методом, що дозволяє визначити наявність патології судин, оцінити динаміку на тлі лікування. Визначення мікроальбумінурії є доступним якісним маркером ураження нирок при АГ, з високим рівнем чутливості та специфічності. Для точнішої діагностики слід проводити розрахунок ШКФ. Ліпідний обмін на рівні СЛА слід визначати за рівнем ЗХС. Вуглеводний обмін достатньо проводити за визначенням глюкози натщесерце та глюкозо-толерантним тестом.
Заключення. Прості у виконанні, дешеві, рутинні методи при їхньому широкому використанні можуть бути інформативними щодо оцінки стану ССР та визначати прогноз перебігу недуги у хворих на АГ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Наказ МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії» від 24.05.2012 р. № 384 [Електронний ресурс]. – Pежим доступу: http://moz.gov.ua.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. of Hypertension. – 2013. – Vol. 31 (7). – Р. 1281-1357.
Жарінов О.Й. Ризик серцево-судинних подій у хворих з артеріальною гіпертензією та ураженням нирок / О.Й. Жарінов // Артериальная гипертензия. – 2008. – № 1. – С. 99-101.
Жарінов О.Й. Модифікація ризику серцево-судинних ускладнень у хворих з артеріальною гіпертензією // Therapia. Укр. мед. вісник. – 2007. – № 6. – С. 53-56.
Горбась І.М. Епідеміологічна ситуація щодо артеріальної гіпертензії у сільській популяції україни / І.М. Горбась, І.П. Смирнова, І.П. Вакалюк та ін. // Ліки України. – 2013. – № 7. – С. 88-91.
