Уніфікована шкала оцінки ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень – інструмент сімейного лікаря під час пандемії COVID-19
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Однією з найактуальніших та найбільш обговорюваних проблем сьогодення є пандемія COVID-19. У світі зафіксовано вже 274 408 291 випадок зараження, летальних наслідків – 5 365 361. Про це захворювання відомо вже майже два роки, проте досі немає відповіді на такі питання, як патофізіологія, клінічний перебіг та оптимальна терапевтична тактика. В Україні за цей період зареєстровано 3 324 999 хворих на COVID-19, померли 92 929 осіб.
Відомо, що в ході COVID-19 часто спостерігаються тяжкі тромбоемболічні ускладнення. Саме тому найважливішим елементом терапії у разі гострих тромбоемболічних ускладнень є своєчасна відповідна тромбопрофілактика.
Мета дослідження: розроблення інтегративної шкали, що буде узагальнювати стани, асоційовані з ризиком розвитку тромбогенних ускладнень.
Матеріали та методи. Проведено аналіз літератури, що міститься в базах даних E-library, PubMed, Scopus та Web of Science Core Collection, для вивчення опитувальників, які застосовувались раніше у пацієнтів терапевтичного профілю. Обстежено 143 пацієнти, серед яких 119 практично здорових осіб різного віку та 24 пацієнти з метаболічним синдромом (МС) віком понад 60 років.
Були проведені загально-клінічні, клініко-неврологічні, клініко-інструментальні та клініко-лабораторні обстеження.
Результати. Розроблено «Уніфіковану шкалу оцінки ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень», що містить 17 запитань і дозволяє оцінити наявність факторів ризику та прогноз тромбоемболічних ускладнень.
Ідея виникла на основі багаторічного досвіду у вивченні питань гемореологічних властивостей крові, мікроциркуляції та функції ендотелію в осіб різного віку на базі відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів ДУ «Інститут геронтології ім. Д .Ф. Чеботарьова НАМН України» під керівництвом академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України та РАН Коркушко О.В.
Питання, що увійшли до шкали оцінки ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень, інтуїтивно зрозумілі, не вимагають роз’яснень. Застосування шкали можливе у формі опитування лікарем, медичною сестрою, а також самостійно у формі анкетування пацієнтів. Найбільш зручна форма використання – самостійно у формі анкетування, а найбільш перспективна – при вивченні стану здоров’я осіб великих вибірок, наприклад в громадах.
Посилання на опитувальник (https://forms.gle/XZwsGp5GaVuNqZeS9) вперше оприлюднене на Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Первинна медична допомога – основна складова охорони здоров’я України (до Всесвітнього дня сімейного лікаря)» Інституту сімейної медицини НУОЗ України імені П.Л. Шупика (19–20 травня 2021 року).
Заключення. Порушення в системі кровообігу супроводжують велику кількість патологічних станів, а вчасне втручання і розуміння патологічних змін дозволить зменшити ризик ускладнень та попередити фатальні наслідки.
Розроблений опитувальник дозволяє з позиції як лікаря, так і пацієнта оцінити ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень і виявити фактори ризику розвитку тромбозів у рутинній клінічній практиці.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Buryachkovskaya L. I., Lomakin N. V., Sumarokov A. B., Shirokov E. A. Algoritmy i shkaly riska tromboza i krovotecheniyav kardiologii i nevrologi Spravochnoe izdanie Prakticheskoe posobie Izdanie podgotovleno i otpechatano blagodarya sponsorskoi podderzhke OOO «Dr. Reddi’s Laboratoris». UDK 616.127-615.015-616.005.6-616-005.1 ISBN 978-5-9216-0505-3, 104 р.
Kozlov AA, Berkovsky A. L., Kachalova N. D. and others. Diagnostic kits and reagents for hemoglobinometry and the study of the hemostasis system. Collection of instructions. M., 2010. 96 p.
Korkushko O. V., Lіshnevs’ka V. Yu., Chizhova V. P., Duzhak G. V Sostoyanie mikrotsirkulyatornogo rusla u bol’nykh gipertonicheskoi bolezn’yu II st. pozhilogo vozrasta. III nats. kongres gerontologіv ta gerіatrіv Ukraini: Tezi dop.; 26-28 veresnya 2000, Kyiv. Kyiv: Іnstitut gerontologii; 2000. 80 р.
Korkushko O. V., Sarkisov K. G, Zabiyaka L. K., Lishnevskaya V. Yu., Chizhova V. P. Effect of amlodipine on the parameters of central and peripheral hemodynamics in hypertension in elderly patients. Ukrainian Journal of Cardiology. 2001; 6:43-8.
Korkushko O. V., Lishnevska V. Yu., Chizhova V. P., Duzhak G. V. Hypertensive ailments in individuals over 60 years of age and medication. Family medicine. 2004;2:44-9.
Korkushko O.V., Shatilo V.B., Lishnevskaya V.Y., Ishchuk V.А., Chizhova V.P., Duzhak G.V., Slipchenko V.V., Chizhova V.P. Change of vascular microcirculation under the influence of course of intermittent normobaric hypoxic trainings in elderly people with coronary heart disease. Circulation and haemostasis. 2006; 3:13-9.
Chizhova V.P. Peculiarities of microcirculation and function of the endothelium in subjects aged 60+ with insulin resistance. Intern. scientific – practical. conf. ACCELERATED AGING: mechanisms, diagnostics, prevention; 2012 October 4-5; Kiev. Mat. conf. Probl. aging and longevity. 2012; 21(3):375-81.
Korkushko O.V., Shatilo V.B., Chizhova V.P., Bondarenko E.V., Antonyuk-Shcheglova I.А., Naskalova S.S., Duzhak G.V., Samots I.А., Naumchuk N.S. Carbohydrate metabolism disturbances and their role in changing hemovascular hemostasis and endothelium function of the microcirculatory vessels in essentially healthy elderly people Circulation and haemostasis. 2014;1-2:5-15.
Korkushko O.V., Chizhova V.P., Antonyuk-Scheglova І.A., Shatilo V.B., Zhuravlyova J.B. The influence of disturbances of the carbohydrate metabolism and obesity upon functional state of endothelium of different caliber vessels in subjects over 50 years old Ukrainian Journal of Cardiology. 2017; 1:76-84.
Malaya L.T., Miklyaev I.Yu., Kravchun P.G. Mikrotsirkulyatsiya v kardiologii. Kh.: Vishcha shkola; 1977. 232 р.
Moskalenko VF, Gulchiy OP, Colubchikov MV. Biostatistika. Kyiv: Knigaplus; 2009. 184 p. Ukrainian.
Patent 46415A Ukraina, MPK 6 A61V 5/00, A61V 10/00. Sposіb viznachennya funktsіonal’nogo stanu endotelіyu mіkrosudin u osіb pokhilogo vіku № 2001074868; Zayavl. 11.07.2001; Opubl. 15.05.2002, Byul. № 5, 2002.
Camm AJ, Kirchhof P, Lip GY, et al. Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2010;31(19):2369–429.
Expert Panel on Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults: Executive Summary of the Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). JAMA. 2001;285:2486-97.
Elisabeth M. Battinelli COVID-19 concerns aggregate around platelets. Blood. 2020 Sep 10; 136(11): 1221-3.
Olesen JB, Lip GY, Hansen ML, et al. Validation of risk stratification schemes for predicting stroke and thromboembolism in patients with atrial fibrillation: nationwide cohort study. BMJ. 2011;342:d124.
Stroke Risk in Atrial Fibrillation Working Group. Independent predictors of stroke in atrial fibrillation: a systematic review. Neurology. 2007; 69(6):546-54.