Підготовка за спеціальністю «Загальна практика–сімейна медицина»: недоліки програмного забезпечення
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті проаналізовані чинні програми спеціалізації лікарів-інтернів і курсантів циклу перепідготовки лікарів-терапевтів і педіатрів дільничних за спеціальністю «Загальна практика–сімейна медицина». Показано, що програми спеціалізації сімейних лікарів мають відповідати сучасним вимогам освітньо-кваліфікаційних характеристик, уніфікованим та локальним протоколам надання превентивної первинної медичної та невідкладної допомоги хворим, а також Державній формулярній системі лікарських засобів, а їхнє навчання має відбуватися переважно у закладах первинної медичної допомоги, що працюють на засадах сімейної медицини.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги: Закон України № 3611;VI від 07.07.2011 р.
Лемішко Б.Б. Розвиток інтегративної сімейної медицини в Україні / Б.Б. Лемішко, І.О.Мартинюк // Сімейна медицина. – 2014. – № 3 (53). – С. 12-14.
Грицко Р.Ю. Державне управління системою освіти фахівців сімейної медицини в Україні / Р.Ю. Грицко. – Дрогобич: Просвіт, 2014. – С. 150-192.
Порядок організації надання медичної допомоги та забезпечення маршрутів пацієнта лікарем загальної практики–сімейним лікарем при різних клінічних станах та захворюваннях / Л.Ф. Матюха, В.М. Лехан, Н.Г. Гойда [та ін.]. – К.: МОЗ України, 2011. – 47 с.
Просвєтов Ю.В. Сучасні форми навчання лікарів загальної практики – сімейної медицини в умовах реформування медичної галузі / Ю.В. Просвєтов, А.Ю. Гусарова, А.В. Ловіч [та ін.] // Сімейна медицина. – 2015. – № 1 (63). – С. 30.
Лещенко І.Б. Особливості інтегративного підходу в удосконаленні післядипломної освіти лікаря / І.Б. Лещенко, Т.А. Лісовченко // Медична освіта. – 2011. – № 3. – С. 73-75.
Шуматов В.Б. Формирование умений и навыков в системе профессиональных компетенций студентов в медицинском ВУЗе / В.Б. Шуматов, Е.В. Крукович, А.Я. Осин [и др.] // Тихоокеанский медицинский журнал. – 2010. – № 4. – С. 82-86.
Грицко Р.Ю. Структурний аналіз захворюваності населення у практиці сімейного лікаря / Р.Ю. Грицко, О.Б. Ворожбит, О.М. Грицко // Вірусні хвороби: ВІЛ;інфекція / СНІД: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю і пленуму Асоціації інфекціоністів України 03–04 жовтня. – Алушта, 2013. – С. 233-234.
Грицко Р.Ю., Андрейчин М.А. Недоліки програми підготовки лікарів-інтернів і слухачів циклів спеціалізації за спеціальністю «Загальна практика–сімейна медицина» з інфекційних хвороб // Інфекційні хвороби – 2016, № 3 (85). – C 9-92
Бабінець Л.С., Боровик І.О., Корильчук Н.І. та ін. Необхідність оновлення навчальної програми додипломної медичної освіти у зв’язку з пріорітетністю загальної практики–сімейної медицини // Сімейна медицина. – 2016. – № 4 (64). – С. 118-119.
