Клінічний статус і порушення ліпідного обміну та антиоксидантного захисту у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від стану біоценозу кишечнику
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: порівняльне вивчення параметрів ліпідного обміну, продуктів перекисного окислення ліпідів і рівнів ферментів антиоксидантного захисту у хворих на ішемічну хворобу серця з нормобіоценозом кишечнику і кишковим дисбіозом (ДБ) 1-го і 2-го ступеня.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 145 пацієнтів у віці від 50 до 65 років, 29 (20%) серед яких – жінки. До групи контролю (1-ї групи) увійшли 20 практично здорових осіб з нормальним біоценозом кишечнику. До групи порівняння (2-ї групи) увійшли 23 пацієнта з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом, хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК) (NYHA) без ознак ДБ кишечника. До групи втручання (3-ї групи) увійшли 102 хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом, ХСН II ФК і дисбіозом кишечнику 1-го і 2-го ступеня. Пацієнти усіх груп були порівнянні за статтю та віком.
Результати. У результаті дослідження було виявлено, що наявність ДБ кишечнику у хворих на ІХС з ХСН II ФК асоціювалося з більшою в 1,5 разу частотою нападів стенокардії, з більшою в 1,4 разу частотою зниження фізичної активності, з більш тривалим анамнезом ІХС та більш поширеною обтяженої за ІХС спадковістю. У хворих на ІХС з ДБ кишечнику зустрічаються більш глибокі порушення ліпідного обміну, ніж у пацієнтів без ознак порушення кишкового біоценозу.
Заключення. Наявність навіть початкових стадій порушення кишкового біоценозу асоціюється з великими рівнями у крові малонового діальдегіду, дієнових кон’югат, загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, коефіцієнта атерогенності і достовірно меншим вмістом в крові супероксиддисмутази і каталази у порівнянні з аналогічними показниками у хворих на ІХС з нормобіоценозом кишечнику.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема (Аналітично-статистичний посібник) / Під редакцією В.М. Коваленка, В.М. Корнацького, 2014. – 279 с.
Динаміка стану здоров`я народу України та регіональні особливості (Аналітично-статистичний посібник). – К., 2012. – 211 с.
Miller YI, Choi SH, Wiesner P, Fang L, Harkewicz R, Hartvigsen K, Boullier A, Gonen A, Diehl CJ, Que X, Montano E, Shaw PX, Tsimikas S, Binder CJ, Witztum JL. Oxidation-specific epitopes are danger-associated molecular patterns recognized by pattern recognition receptors of innate immunity.Circ Res, 2011, 108: 235-248.
Su J, Hua X, Vikstrom M, Leander K, Gigante B, Hellenius ML, De Faire U, Frostegard J. Low levels of IgM antibodies to oxidized cardiolipin increase and high levels decrease risk of cardiovascular disease among 60-year olds: a prospective study. BMC Cardiovasc Disord. 2013, 13:1.
Харченко Н.В. Дисбактериоз: болезнь или симптомокомплекс? / Н.В. Харченко. – інфо-медія «Здоров’я України» медичний портал. 27.03.2015.
Ley RE, Turnbaugh PJ, Klein S, Gordon JI. Microbial ecology: human gut microbes associated with obesity. Nature. 2006;444(7122):1022-3. doi: 10.1038/4441022a
Ардатская М.Д. Дисбактериоз кишечника: понятие, диагностика, принципы лечебной коррекции // Consilium medicum. – 2008. – Т. 10, № 8. – С. 86-92.
Маев И.В., Черемушкин С.В. Синдром раздраженного кишечника. Римские критерии III // Consilium medicum (Гастроэнтерология). – 2007. – Т. 9, № 1. – С. 11.
Харченко Н.В., Анохіна Г.А., Кисла О.М. Етіопатогенетичні підходи до лікування деяких форм синдрому подразненого кишечника // Здоров’я України. – 2006. – № 21/1. – С. 45-47.
Шевченко О.П., Мишнев О.Д. Ишемическая болезнь сердца. – М.: Медицина, 2005. – 247 с.
Арутюнов Г.П. Качественные и количественные показатели микрофлоры кишечника при различных функциональных классах хронической сердечной недостаточности / Г.П. Арутюнов, Л.И. Кафарская, Н.А. Былова [и др.] // Сердечно-сосудистая недостаточность. – 2005. – Т. 6, № 5. – С. 176-179.
Шилов А.М. Дисбиоз пищеварительного тракта как фактор риска в сердечно-сосудистом континууме: патофизиология и лечение / А.М. Шилов, Н.Б. Петрухина, О.А. Зорина, А.А. Марьяновский // Лекции для врачей. – Кардиология и ангиология. Эффективная фармакотерапия. – 25/2014. – № 3. – С. 44-52.
Кранин Д.Л. Диагностика и профилактика. Дисбактериоза кишечника при хирургическом лечении ишемической болезни сердца. / Д.Л. Кранин, Н.И. Фёдорова, С.П. Казаков, Д.А. Назаров // Архивъ внутренней медицины. – № 1 (15). – 2014.
Mattila KJ, Pussinen PJ, Paju S. Dental infections and cardiovascular diseases: a review. J Periodontol. 2005; 76 (11 Suppl): 2085-8.
ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure association (HFA) of the ESC / J. McMurrcey, S. Adamopoulos, S. Anker et al. // Eur. Heart J. – 2012. – Vol. 33. – P. 1718-1847.
Харченко Н.В., Черненко В.В, Янковский Д.С., Дымент Г.С. Роль кишечной микрофлоры в развитии хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта // Журнал практичного лікаря. – 2003. – № 4. – С. 20-27.
Friedewald W.T. Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge / W.T. Friedewald, R.I. Levy, D.S. Fredrickson // Clin Chem. – 1972. – 18 (6). – P. 499.
