Кардіальні і психовегетативні порушення у клімактеричний період та можливості їхньої терапевтичної корекції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення особливостей кардіальних та вегетативних проявів у жінок у клімактеричний період та визначення ефективності Мексиприму у корекції виявлених порушень.
Матеріали та методи. Були обстежені 62 пацієнтки перименопаузального та постменопаузального періоду життя віком від 48 до 67 років (середній вік – 51,2±7,42 року). Жінки контрольної групи (n=32) отримували традиційну терапію згідно стандартів (нітрати, бета-блокатори, інгібітори АПФ, статини). Жінки дослідної групи (n=30) на тлі базової терапії додатково отримували Мексиприм (STADA, Німеччина) (діюча речовина 3-гідрокси-6-метил-2-етилпіридину сукцинат) по 5 мл внутрішньовенно один раз на день, 5 уведень, потім перорально по 1 таблетці (0,125 г) 3 рази на день протягом 1 міс.
Результати. Результати проведених досліджень засвідчили наявність у клімактеричному періоді порушень ліпідного обміну, клінічних проявів стенокардії, наявність артеріальної гіпертензії та психовегетативних порушень.
Заключення. Застосування у комплексній терапії хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС), поєднаною з артеріальною гіпертензією, у клімактеричний період препарату Мексиприм сприяє нормалізації показників ліпідного обміну, зменшенню клінічних проявів ІХС, зниженню артеріального тиску. Одночасно призначення Мексиприму сприяє усуненню проявів соматовегетативного та психовегетативного синдромів, що сприятливо позначається на якості життя пацієнток.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бобров В.О., Жарінов О.Й., Давидова І.В. Артеріальна гіпертензія в осіб літнього віку: особливості діагностики, диференційоване лікування: Методичні рекомендації. – К., 2000. – 20 с.
Гаспарян Н.Д., Королева A.B. Перименопауза – критический период в жизни женщины // Рос. вестник акушера-гинеколога. – 2004. – № 3. – С. 23-26.
Зуева Н.А. Основные принципы лечения артериальной гипертензии при метаболическом синдроме // Здоров’я України. – 2004. – № 6. – С. 12.
Катеренчук І.П. Артеріальна гіпертензія у жінок різного віку. – Полтава. – 2013. – 268 с.
Костенко Е.В., Петрова Л.В., Зайцев К.А и др. Опыт применения антиоксидантной терапии (мексиприм) при лечении больных в раннем восстановительном периоде ишемического инсульта полушарной локализации // РМЖ. – 2010. – № 18. – С. 1-5.
Кукес В., Шиллер Л., Хаджиева Б., Беляева С. Применение препарата Мексиприм в терапии цереброваскулярной болезни // Врач. – 2008. – № 3. – С. 55-61.
Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Артериальная гипертензия. Практическое руководство. – К.: Морион, 2001. – 527 с.
Cметник В.П., Шестакова И.Г. Современные представления о менопаузальном метаболическом синдроме // Consilium medicum. – 2003. – Т. 5, № 9. – С. 543-546.
Федин А.И. Оксидантный стресс и применение антиоксидантов в неврологии // Атмосфера. Нервные болезни. – 2002.– № 2. – С. 2-12.
Шальнова А.С., Оганов Р.Г., Деев А.Д. Оценка и управление суммарным риском сердечно-сосудистых заболеваний у населения России // Кардиоваск. терапия и профил. – 2004. – № 4. – С. 4-11.
Avis N.E., Brambilla D., McKinlay S.M., Vass K. A longitudinal analysis of the association between menopause and depression. Results from the Massachusette women’s Health Study // Ann. Epidemiol. – 1994. – Vol. 4, – N 3. – P. 214-220.
Bainton D., Miller N., Bolton C.H. et al. Plazma treglyceride and high density lipoprotein cholesterol as predictors of ischemic heart disease in British men // Br. Heart J. – 1992. – Vol. 68. – P. 60–66.
Barford A., Dorling D., Smith G.D., Shaw M. Life expectancy: women now on top everywhere // British Medical Journal. – 2006. – V. 332. – P. 1095–1096.
Cho G.J., Park H.T., Shin J.H. et al. The relationship between reproductive factors and metabolic syndrome in Korean postmenopausal women: Korea National Health and Nutrition Survey 2005 // Menopause. – 2009. – V. 16. – P. 998–1003.
Gardin J.M., Wagenknecht L.E., Anton-Culver H et al. Relationship of cardiovascular risk factors to echocardiographic left ventricular mass in healthy young black and white adult men and women. The CARDIA study Coronary Artery Risk Development in Young Adults // Circulation. – 1995. – V. 92. – P. 380–387.
Grohé C., Kahlert S., Löbbert K., Vetter H. Expression of estrogen receptor alpha and beta in rat heart: role of local oestrogen synthesis // J. Endocrinol. – 1998. – V. 156. – P. 1–7.
Grohé C., Kahlert S., Löbbert K. et al. Cardiac myocytes and fibroblasts contain functional estrogen receptors // FEBS Lett. – 1997. – V. 416. – P. 107–112.
Guidelines Committee. 2003 European Society of Hypertension – European Society of Cardiology guidelines for the management of arterial hypertension // J. Hypertens. – 2003. – V. 21. – P. 1011–1053.
Jiang C., Poole-Wilson P.A., Sarrel P.M. et al. Effect of 17 beta-estradiol on contraction, Ca2+ current and intracellular free Ca2+ in guinea pig isolated cardiac myocytes // Br. J. Pharmacol. – 1992. – V. 106. – P. 739-745.
Lobo R.A. Менопауза: сучасні терапевтичні підходи // Медицина світу. – 2011. – Т. 11. – С. 295-309.
Rosano G.M.S., Sarrel P.M., Cheirchia S.L. et al. Benefitial effect of estrogen on exercise-induced myocardial ischemia in women with coronary artery disease // Lancet. – 2000. – V. 342. – P. 133-136.
Schmidt P.J., Roca C.A., Bloch M., Rubinow D.K. The perimenopause and affective disorders // Semin Reprod Endocrinol. – 1997. – V. 15. – № 1. – P. 91-100.
Zigmond A.S., Snaith R.P. The hospital anxiety and depression scale // Acta Psychiatr. Scand. – 1983. – V. 67. – P. 361-370.
