Больовий синдром, маркери кісткового метаболізму у хворих на остеоартроз, підходи до медикаментозної терапії та вплив ожиріння
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінити характер больового синдрому у хворих на остеоартроз, вплив ожиріння на клінічну ефективність лікування остеоартрозу (ОА) та динаміку маркерів кісткового метаболізму.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 150 хворих на ОА, які на третьому етапі були розподілені на дві групи згідно зі схемою лікування. Пацієнти основної групи (n=15) отримували діацереїн (препарат Флекцерин, ПАТ«Київський вітамінний завод»), групи контролю (n=17) – виключно нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).
Результати. Поширеність нейропатичного компонента болю серед хворих на ОА склала 64,7%, використовували НПЗЗ 80,7% пацієнтів. Ожиріння у хворих на ОА асоціювалося із достовірно більш високим рівнем болю у колінних суглобах та достовірно більш високим ступенем рухових обмежень за індексом WOMAC. У ході дослідження було продемонстровано прямий помірний кореляційний зв’язок (R=0,49; р=0,04) між рівнями РІСР та вираженістю больового синдрому під час фізичного навантаження з боку суглобів кистей та кульшових суглобів.
Терапія діацереїном протягом 3 міс сприяла достовірному зниженню інтенсивності больового синдрому у всіх суглобових зонах при достовірному аналгетичному ефекті лише з боку колінних суглобів при використанні виключно НПЗЗ. Наявність ожиріння у хворих на ОА стало причиною достовірного зниження клінічної ефективності терапії щодо покращення функціонального стану суглобів.
Заключення. Нейропатичний біль є досить поширеним серед хворих на ОА, що асоціюється як із недостатньою обізнаністю пацієнтів щодо можливих ризиків при використані НПЗЗ.
Медикаментозне лікування діацереїном (препарат Флекцерин) зумовило стабільність рівня остеокальцину у разі пріоритетних змін його рівня на тлі ізольованого використання НПЗЗ. Використання діацереїну має додаткові позитивні ефекти щодо зональної поширеності аналгетичного ефекту та покращення функціонального стану суглобів.
Ожиріння у хворих на ОА асоціювалося із достовірним підвищенням інтенсивності больового синдрому з боку колінних суглобів та вищим ступенем рухових обмежень, зумовлюючи разом з тим зниження клінічної ефективності терапії щодо досягнення аналгетичного ефекту та покращення функціональної здатності суглобів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Anyonya R. Guntur, Clifford J. Rosen. Bone as Endocrine organ / R. Anyonya Guntur, J. Rosen // Endocr Pract. – 2012. – Vol. 18 (5). – P. 758-762.
Cherkasova A. Kuryata O. The markers of bone metabolism and systemic inflammation in patients with osteoarthritis depending on body mass, the influence of symptomatic slow acting drugs / A. Cherkasova, O. Kuryata // EUREKA: Health Sciences. – 2016. – № 5. – P. 3-12.
Couchourel D. Altered mineralization of human osteoarthritic osteoblasts is attributable to abnormal type I collagen production / D. Couchourel // Arthritis Rheum. – 2009. – Vol. 60. – P. 1438-1450.
Csifo E., Katona T., Arseni J. [et al.]. Correlation of serum and synovial osteocalcin, osteoprotegrin and tumor necrosis factor#alfa with the disease severity score in knee osteoarthritis / E. Csifo, T. Katona, J. Arseni et al. // Acta Medica Marisiensis. – 2014. – Vol. 60 (3). – P. 102-105.
Fernandes L., Hagen K. B., Bijlsma J. W., Andreassen O., Christensen P., Conaghan P. G. et al. EULAR recommendations for the non-pharmacological core management of hip and knee osteoarthritis / L. Fernandes, K.B. Hagen, J.W. Bijlsma, O. Andreassen, P. Christensen, P.G. Conaghan et al. // Ann Rheum Dis. 2013; 72: 1125-1135.
Gwilym S.E., Keltner J.R., Warnaby C.E. et al. Psychophysical and functional imaging evidence supporting the presence of central sensitization in a cohort of osteoarthritis patients / S.E. Gwilym, J.R. Keltner, C.E. Warnaby et al // Arthritis Rheum. – 2009. – Vol. 61 (9). – P. 1226-1234.
Hochberg M.C. American College of Rheumatology 2012 recommendation for the use of nonpharmacologic and pharmacologic therapies in osteoarthritis of the hand, hip, and knee / M.C. Hochberg // Arthritis Care Res (Hoboken), 2012 . – Apr;Vol. 64 (4). – Р. 465-474.
Leila C.B. Zanatta, Cesar L. Boguszewski, Victoria Z.C. Borba, Carolina A.M. Kulak Osteocalcin, energy and glucose metabolism / C.B. Leila Zanatta, L. Cesar Boguszewski, Z.C. Victoria Borba, A.M. Carolina Kulak // Arq Bras Endocrinol Metab. – 2014. – Vol. 58 (5). – P. 444-451.
Lotz M., Pelletier M., Christiansen C. et al. Value of biomarkers in osteoarthritis: current status and perspectives / M. Lotz, M. Pelletier, C. Christiansen et al. // Ann Rheum Dis. – 2013. doi: 10.1136/annrheumdis-2013-203726
McAlindon T.E. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee osteoarthritis / T.E. McAlindon // Osteoarthritis and Cartilage/OARS, Osteoarthritis Research Society, 2014. – Vol. 22, Issue 3, Pages 363-388.
Rousseau J., Garnero P. Biological markers in osteoarthritis / J. Rousseau, P. Garnero // Bone. – 2012. – Vol. 51. – P. 265-277.
Головач І.Ю. Оцінка нейропатичного болю у пацієнтів із хронічним суглобовим синдромом / І.Ю. Головач, Т.М. Чіпко, І.П. Семенів, О.М. Авраменко, О.О. Лазоренко // Український ревматологічний журнал. – № 2 (60). – 2015. – С. 64-69.
Долгова Е.А. Биомаркеры остеоартрита (обзор литературы) / Е.А. Долгова, В.Н. Сороцкая, Д.Р. Ракита // Вестник новых медицинских технологий. – 2012. – Т. XIX, № 1. – С. 227-230.
Журавльова Л.В. Сучасний погляд на лікування остеоартрозу, як хронічного запального захворювання / Л.В. Журавльова, М.О. Олійник // Ліки України Плюс. – 2015. – № 3 (24). – С. 9-12.
Курята А.В. Инсулинорезистентность и системное воспаление у пациентов с остеоартрозом в сочетании с ожирением: эффективность симптоматических препаратов замедленного действия / А.В. Курята, А.В. Черкасова // Травма. – 2016. – № 1 (17). – С. 47-54.
Курята А.В. Клиническая эффективность и динамика системного воспаления у пациентов с остеоартрозм; влияние ожирения / А.В. Курята, А.В. Черкасова // Сімейна медицина. – 2015. – № 5 (61). – С. 171-180.
Нетюхайло Л.Г. Метаболізм кісткової тканини в нормі та при патології (огляд літератури) / Л.Г. Нетюхайло, Л.К. Іщейкіна // Молодий вчений. – 2014. – № 6 (09). – С. 152-158.
Поворознюк В.В. Нейропатичний компонент болю при захворюваннях кістково-м’язової системи: огляд літератури та результати власних досліджень. Ч. 1. / В.В. Поворознюк, Т.Є. Шинкаренко, У.І. Приймич // Боль. Суставы. Позвоночник. – 2014. – 4 (16). – С. 5-13.
Саковец Т.Г. Особенности нейропатической боли при поражении суставов / Т.Г. Саковець // Практ. Медицина. – 2014. – 4 (80). – С. 103-106.
Семенів І.П. Частота діагностики нейропатичного компонента больового синдрому у пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів / І.П. Семенів, І.Ю. Головач, Т.М. Чіпко та ін. // Укр. ревматол. журн. – 2012. – 1 (47). – С. 68-71.
Туровская Е.Ф. Дисфункциональные механизмы хронического болевого синдрома у пациентов с остеоартрозом / Е.Ф. Туровская, Е.Г. Филатова, Л.И. Алексеева //Лечение заболеваний нервной системы. – 2013. – № 1 (11). – С. 21-28.
Чичасова Н.В. Лечение хронических заболеваний суставов / Н.В. Чичасова // Совр. ревматология. – 2012. – № 2. – С. 89-98.
Шуба Н.М. Вивчення ефективності структурно-модифікуючих препаратів у хворих на гонартроз / Н.М. Шуба, Т.Д. Воронова, А.С. Крилова, Г.В. Данішевська // Ліки України. – № 4 (190). – С. 66-69.