Інфекції сечової системи у дорослих: шляхи оптимізації комплексної терапії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення ефективності застосування препарату Солідагорен у комплексній терапії інфекцій сечової системи.
Матеріали та методи. У дослідження були включені хворі (n=51) віком від 18 до 65 років. У всіх обстежуваних було верифіковано інфекцію сечової системи (ІСС). Пацієнти були розподілені на дві групи: основна группа (n=30), призначали антибактеріальний лікарський засіб у комплексі з фітопрепаратом Солідагорен; група порівняння (n=21), проводили тільки антибактеріальну терапію. Групи пацієнтів були репрезентативні за демографічними показниками, нозологією ІСС, перебігом захворювання на початок дослідження. Тривалість антибіотикотерапії залежала від клінічного варіанту ІСС та динаміки основних клініко-лабораторних показників. Тривалість лікування Солідагореном становила у всіх пацієнтів 30 днів.
Клінічні дослідження, скарги, дані об’єктивного статусу оцінювали у динаміці тричі: на початку лікування, на 4–7-й день та на 30-й день спостереження. Бактеріологічні дослідження сечі проводили двічі – до початку лікування та на 17–20-й день. Оцінювання загальної клінічної ефективності проводили згідно динаміки суб’єктивних та об’єктивних критеріїв для кожного хворого.
Результати. За результатами мікробіологічного дослідження умовно-патогенні бактерії ідентифіковані у 100% випадків. Усього виділено 57 штамів умовно-патогенних аеробних бактерій: у 45 хворих – у вигляді монокультури, у 6 пацієнтів – у вигляді мікробних асоціацій. Серед виділених штамів понад 70% становили грамнегативні бактерії, переважала Escherichia coli (56,14%). Грампозитивні коки у структурі збудників ІСС становили біля 30%.
Встановлено, що у пацієнтів групи порівняння нормалізація лабораторних показників (лейкоцитоз, протеїнурія, лейкоцитурія) відбувалась значно повільніше, ніж в основній групі. У пацієнтів основної групи такі скарги, як біль у попереку, дизурія, зниження апетиту, слабкість вже через 4–7 днів лікування турбували значно менше, цю динаміку спостерігали при подальшому спостереженні. Ерадикація збудника констатована у 26 (86,7%) пацієнтів основної групи і тільки в 11 (52,3%) пацієнтів групи порівняння. Не встановлено негативного впливу препарату Солідагорен на рівень швидкості клубочкової фільтрації.
Заключення. За результатами дослідження встановлено, що застосування препарату Солідагорен у комплексній терапії ІСС має позитивний вплив на динаміку клініко-лабораторних показників, добре переноситься хворими, сприяє більш швидкій ерадикації збудників ІСС.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Wagenlehner F.M., Naber K.G. Treatment of bacterial urinary tract infections: presence and future // Eur. Urol. – 2006. – Vol. 2. – P. 235-244.
Шіфріс І.М. Профілактика та діагностика інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.37. – К., 2008. – 22 с.
Guidelineson Urological Infections / M. Grabe (chairman), T.E. Bjerklund-Johansen, H. Botto, M. Мek, K.G. Naber, R.S. Pickard, P. Tenke, F. Wagenlehner, B. Wullt: European Association of Urology, 2013.
Амосов А.В., Аляев Ю.Г., Саенко В.С. Растительный лекарственный препарат Канефрон Н в послеоперационной метафилактике мочекаменной болезни // Урология. – 2010. – № 5. – С. 65-71.
Дудар І.О., Лобода О.М., Крот В.Ф., Хіміч В.І., Крижанівська В.М., Брижаченко Т.П. 12-місячне порівняльне дослідження застосування препарату Канефрон Н у лікуванні хворих із інфекцією сечової системи // Здоровье мужчины. 2009. – № 3 (30). – С. 85-90.
Калинина С.Н., Тиктинский О.Л., Семенов В.А. и соавт. Роль Канефрона Н при лечении хронического пиелонефрита и профилактике его осложнений // Урология. – 2006. – № 1. – С. 22-25.
Курило Л.В. Ацетонемический синдром: болезнь или образ жизни // Здоровье Украины. – 2008. – № 6. – С. 2-3.
Лісовий В.М., Андоньєва Н.М., Гуц О.А. Застосування Канефрону Н у хворих з подагричною нефропатією на ранніх стадіях хронічної ниркової недостатності // Здоровье Украины. – 2006. – № 17. – С. 2.
Мазо Е.Б., Попов С.В. Канефрон Н в комплексной противовоспалительной терапии больных с цистотомическим дренажом // Здоровье мужчины. – 2007. – № 4. – С. 50-53.
Медведь В.И., Быкова Л.М., Данылкив О.Е. и соавт. Патогенетическое обоснование и эффективность усовершенствованной терапии пиелонефрита у беременных с сахарным диабетом // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. – № 2. – С. 35-38.
Пасечников С.П., Никитин О.Д. Фитопрепарат Канефрон Н в урологической практике: гармония растительной терапии // Здоровье мужчины. – 2005. – № 2. – С. 74-78.
Перепанова Т.С., Хазан П.Л. Растительный препарат Канефрон® Н в лечении и профилактике инфекций мочевых путей // Врачебное сословие. 2005. – № 5. – С. 44-46.
Потапов В.А., Демченко Т.В., Медведев М.В. и соавт. Патогенетический метод лечения гестоза при наличии заболеваний почек // Здоров’я Украiни. – 2004. – № 5. – С. 1-2.
Сукало А.В., Крохина С.А., Тур Н.И. Применение препарата Канефрон® Н в комплексной терапии инфекций мочевой системы у детей // Медицинские новости. – 2004. – № 11. – С. 84-86.
Трапезникова М.Ф., Бычкова Н.В., Подойницын А.А. Канефрон® Н в лечении осложненной рецидивирующей инфекции у больных с мочекаменной болезнью // Врачебное сословие. – 2007. – № 4. – С. 2-53.
Черненко В.В., Савчук В.И., Желтовская Н.И. и соавт. Особенности коррекции рН мочи и гиперкристаллурии у больных уратокаменной болезнью // Здоровье мужчины. – 2003. – № 4. – С. 65-66.
Шаплыгин Л.В., Монаков Д.М. Канефрон® Н в лечении и профилактике мочекаменной болезни // Врачебное сословие. – 2004. – № 7. – С. 22-24.
Юрьев К.Л. Канефрон Н при нефрологической патологии у пациентов с сахарным диабетом и метаболическим синдромом // Укр. мед. часопис. – 2008. – 4. – VII/VIII. – С. 1-6.
Дудар І.О., Шіфріс І.М. Інфекції сечової системи в амбулаторних умовах: удосконалення діагностики та диспансерного моніторингу «Внутренняя медицина». – 2008. – № 4 (10). – С. 6-11.
Brantner A. The antimicrobial activity of Solidago-containing phytourologica // Drogen-report. – 1999. – V. 12. – P. 27-28.
Thiem B., Gosliñska O. Antimicrobial activity of Solidago virgaurea L. from in vitro cultures // Fitoterapia. – 2002. – V. 73, № 6. – P. 514-516.
Assessment report on Soidago virgaurea L herba // European Medicines Agency. – 2008.
Koіodziej B., Kowalski K., Kêdzia B. Antibacterial and antimutagenic activity of extracts aboveground parts of three Solidago species: Solidago virgaurea L., Solidago canadensis L. and Solidago gigantea Ait. // Journal of Medicinal Plants Research. – 2011. – V. 5, № 31. – P. 6770-6779.
Immunomodulatory and antitumoral effects of triterpenoid saponins / Plohmann B., Bader G.T., Hiller K., Franz G. // Pharmazie. – 1997. – V. 12. – P. 953-957.
Immunmodulatorische und antitumorale Aktivität von Triterpensaponinen aus Solidago virgaurea L. / Plohmann B., Franz G., Bader G., Hiller K. // Drogenreport. – 1999. – V. 12. – P. 29-30.
Immunobiological activity of a new benzyl benzoate from the aerial parts of Solidago virgaurea var. gigantea / Choi S.Z., Choi S.U., Bae S.Y. et al. // Arch Pharm. Res. – 2005. – V. 28. – P. 49-54.
Echtes Goldenrutenkraut als entzьndungshemmende Droge / Melzig M.F., Löser B., Bader G., Papsdorf G. // Z. Phytother. – 2000. – V. 21. – P. 67-70.
Порівняння антибактеріальної активності ліпофільних екстрактів трави перстачу гусячого та перстачу білого / Ковальова A.M., Абдулкафарова Е.Р., Кашпур Н.В. и др. // Запорожский медицинский журнал. – 2012. – № 3 (72). – C. 71-73.
Immunomodulatory activity in vitro and in vivo of polysaccharide from Potentilla anserine / Chen J.R., Yang Z.Q., Hu T.J. et al. // Fitoterapia. – 2010. – V. 81, № 8. – P. 1117-1124.
Ghedira K., Goetz P. Potentilla anserina L. Rydb. (Rosaceae). Ansérine ou Argentine // Phytothérapie. – 2014. – V. 12, № 5. – P. 323-326.
Total phenolic content, antioxidant and antimicrobial activity of Equisetum arvense L. / Kukric Z., Topalic-Trivunovic L., Svetlana Pavicic S. et al. // Chemical Industry & Chemical Engineering Quarterly. – 2013. – V. 19, № 1. – P. 37-43.
Medicinal plants extracts affect virulence factors expression and biofilm formation by the uropathogenic Escherichia coli / Wojnicz D., Kucharska A.Z., Sokуі-Јкtowska A. et al. // Urol. Res. – 2012. – V. 40, № 6. – P. 683-697.
Equisetum arvense (common horsetail) modulates the function of inflammatory immunocompetent cells / Gründemann C., Lengen K., Sauer B. et al. // BMC Complement. Altern. Med. – 2014. – V. 14., No. of publ. 283.
Yukitake J., Yamamoto Y. Enhancement of cytokine (IL-2, INF-??) production in Th1 cells by crude protein extract of Equisetum arvense LINNE // Journal of Analytical BioScience. – 2011. – V. 34, № 5. – P. 339-344.
Никитин О.Д. Фитотерапия хронического рецидивирующего бактериального цистита // Семейная медицина. – № 3 (59). – 2015. – С. 15-18.
European Goldenrod // Herbal Medicines. – 4th edition. – 2013. – 928 p.
Assessment report on Soidago vir_gaurea L. herba // European Medicines Agency. – 2008.
Schakau D. Solidago Steiner® Tabletten. Solidago Steiner® Lцsung und Harntee Steiner® // Portfolio-Schulung. – Januar, 2014.
