Вміст молекул середньої маси у плазмі крові, отриманої різними методами плазмаферезу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення змісту молекул середньої маси (МСМ) у плазмі крові, отриманої від донорів різними методами з метою вибору пріоритетного методу.
Матеріали та методи. Досліджено зразки плазми крові 34 первинних донорів (22 чоловіків і 12 жінок), які вперше здавали плазму методом автоматичного плазмаферезу (контрольна група спостереження) і 152 активних донорів плазми крові (110 чоловіків і 42 жінок), які були кадровими донорами з інтервалом між донаціями не менше 14 діб. Кількість плазмоздач у активних донорів1чоловіків становила у середньому 18,63±1,71, при індивідуальних коливаннях показника від 2 до 78, а у жінок – 14,09±1,95 при індивідуальних коливаннях показника від 2 до 45. Активні донори плазми залежно від методу отримання плазми були розподілені на дві групи: метод мануального плазмаферезу (ПФ) – І (перша) група спостереження – 40 чоловіків і 14 жінок; метод автоматичного ПФ – ІІ (друга) група спостереження – 70 чоловіків і 28 жінок. Групи обстежених були однорідними за віком і статтю.
Результати. Гематологічні і біохімічні показники визначали у всіх обстежених і за висновком спеціалістів усі вони були допущені до донації плазми. Вміст молекул середньої маси визначали за методом Н.І. Габриелян та В.І. Липатової (1984). Аналіз отриманих результатів показав, що в зразках донорської плазми отриманої методом мануального ПФ був достовірно вище рівень молекул середньої маси.
Заключення. У разі мануального ПФ в отриманих зразках плазми крові виявляється достовірно підвищений вміст МСМ у порівнянні зі зразками від донорів, яким проводили автоматичний ПФ. Метод автоматичного плазмаферезу є більш щадним порівняно з методом мануального плазмаферезу, дозволяє отримувати плазму із вмістом МСМ, що не відрізняються від вихідного.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Borisenko E. O., Gartovskaja I. R., Vydyborets S.V. 2015. Seredni molekuly jak odyn iz pokaznykiv metabolichnoi intoksykazii u chvorych na gostri lejkemii [Middle mass molecules as one indicators of metabolic intoksication in patients with acute leucosis]. Gematologija I perelyvannja krovi, vol. 38, pp. 62-70.
Gabrieljan N.I., Lipatova L.I. 1984. Opyt issledovanija pokazatelej srednih molekul v krovi dlja diagnostiki nefrologicheskich zabolevanij u detej. Laboratornoe delo, no. 3, pp. 138-140.
Novak V.L., Gryza P.V., Prymak S.V. 2011 Donors’ka plasma. Preparaty plasmy krovi ta ih klinichne zastosuvannja: posibnyk dlja likariv. Dnipropetrovs’k: ART-PRES, 264 p.
Perehrestenko P.M., Nazarchuk L.V., Timchenko A.S. et al. 2016. Dijal’nist’ zakladiv sluzby krovi Ukrainy u 2015 rozi. Kyiv, 72 p.
Rukovodstvo po prigotovleniju, ispolzovaniju i obespecheniju kachestva komponentov krovi Rekomendazija № R (95) 15. 17 izdanije [Guide on preparation, use and quality assurance of blood components. Recommendation № R (95) 15. 17-th edition]. 2013. Moscow, 565 p.
Transfusion therapy: clinical principles and practice. Ed. by P.D. Minzt. 2nd ed. Bethesda: AABB Press, 2005. 716 p.
Vydyborets S.V. 2016. Industrija preparatov plasmy krovi [Industry of blood plasma preparation]. Hematology. Transfusiology. Eastern Europe. vol. 2, no. 2, pp. 227-255.
Vydyborets S.V. 2016. Kontejnery polimernye dlja krovi i ee komponentov: standartisazija, klassifikazija i terminologija [Polymer container for blood and blood components: standartization, classification and terminology]. Hematology. Transfusiology. Eastern Europe. vol. 2, no. 2, pp. 256-269.
