Чинники, асоційовані з маскованою неконтрольованою артеріальною гіпертензією у пацієнтів, які отримують антигіпертензивне лікування
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення частоти виявлення за допомогою домашнього вимірювання артеріального тиску (АТ) маскованої неконтрольованої артеріальної гіпертензії (МН АГ), її стійкості та чинників, що з нею асоціюються, на різних етапах алгоритмізованої антигіпертензивної терапії на базі фіксованої комбінації периндоприлу і амлодипіну у хворих із неускладненою АГ.
Матеріали та методи. До відкритого проспективного дослідження включено 501 особу віком від 35 до 75 років (середній вік – 58,0±9,5 року). З них 221 (44,1%) пацієнтів з неускладненою есенціальною АГ з АТ ≥160/100 мм рт.ст. (в осіб, які раніше не лікувалися) або ≥140/90 мм рт.ст. – у разі призначеної раніше антигіпертензивної терапії. Дизайн дослідження передбачав протягом 6 міс 6 візитів: через 7 днів, 1, 2, 3 і 6 міс. Покроковий алгоритм лікування пацієнтів передбачав призначення фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну, послідовне призначення у разі потреби індапаміду-ретард, спіронолактону, моксонидину або доксазозину до досягнення цільового офісного АТ.
Результати. Було з’ясовано, що запропонований алгоритм лікування не тільки надає змогу за 6 міс досягти терапевтичної мети щодо цільового рівня офісного АТ у 78,9% хворих, а й на 56,8% зменшити серед них частку осіб із МН АГ.
Заключення. За даними домашнього визначення АТ на різних етапах антигіпертензивної терапії МН АГ притаманна 23,5–51,6% пацієнтів з контрольованим офісним АТ та персистує у подальшому не менше, ніж у третини пацієнтів. Алгоритмізована антигіпертензивна терапія на базі фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну дозволяє за 6 міс лікування зменшити відсоток хворих з МН АГ серед пацієнтів з цільовим офісним АТ на 56,8%.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Journal of Hypertension. – 2013. – Vol. 31. – P. 1281-1357.
Keenan K., Hayen A., Neal B.C, Irwig L. Long term monitoring in patients receiving treatment to lower blood pressure: analysis of data from placebo controlled randomized controlled trial // BMJ. – 2009. – Vol. 338. – P. b1492.
Reino-González S., Pita-Fernández S., Cibiriain-Sola M. et al. Validity of clinic blood pressure compared to ambulatory monitoring in hypertensive patients in a primary care setting // Blood Pressure. – 2015. – Vol. 24 (2). – P. 111-118.
Franklin S.S., O’Brien E., Thijs L. et al. Masked Hypertension A Phenomenon of Measurement // Hypertension. – 2015. – Vol. 65. – P. 16-20.
Franklin SS, Thijs L, Li Y, et al. International Database on Ambulatory blood pressure in Relation to Cardiovascular Outcomes Investigators. Masked hypertension in diabetes mellitus: treatment implications for clinical practice // Hypertension. – 2013. – Vol. 61. – P. 964-971.
Sivén S.S.E., Niiranen T.J., Kantola I.M. et al. White-coat and masked hypertension as risk factors for progression to sustained hypertension: the Finn Home study // Journal of Hypertension. – 2016. – Vol. 34. – P. 54-60.
Cacciolati C., Hanon O., Alperovitch A. et al. Risk of sustained hypertension in masked and white-coat hypertension: a follow up study of an elderly community based cohort // Journal of Hypertension. – 2011. – Vol. 29. – P. e294-e295.
Sobrino J, Domenech M, Camafort M, Vinyoles E, Coca A; investigadores del grupo ESTHEN [Prevalence of masked hypertension in a cohort of controlled hypertensive patients in Spain] // Med Clin (Barc). – 2011. – Vol. 136 (14). – P. 607-612 [Article in Spanish].
Sheppard J.P., Fletcher B., Gill P. et al. Predictors of the Home Clinic Blood Pressure Difference: A Systematic Review and Meta-Analysis Am J Hypertens. – 2016. – Vol. 29 (5). – P. 614-625. doi: 10.1093/ajh/hpv157.
Stergiou G.S., Asayama K., Thijs L. et al. on behalf of the International Database on Home blood pressure in relation to Cardiovascular Outcome (IDHOCO) Investigators Prognosis of White-Coat and Masked Hypertension International Database of Home Blood Pressure in Relation to Cardiovascular Outcome // Hypertension. – 2014. – Vol. 63. – P. 675-682.
Амосова К.М., Руденко Ю.В., Рокита О.І., Кацитадзе І.Ю. від імені групи дослідників. Ефективність уніфікованого покрокового алгоритму лікування для забезпечення контролю артеріального тиску у хворих з артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини. – 2014. – № 1. – С. 34-46.
Parati G., Stergiou G.S., Asmar R., et al., ESH Working Group on Blood Pressure Monitoring. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hypertens. – 2008. – Vol. 26. – P. 1505-1526.
Banegas J.R., Ruilope L.M., de la Sierra A. et al. High prevalence of masked uncontrolled hypertension in people with treated hypertension // European Heart Journal. – 2014. – Vol. 35. – P. 3304-12.
Kario K., Saito I., Kushiro T. et al. Effects of Olmesartan+Based Treatment on Masked, White-Coat, Poorly Controlled, and Well-Controlled Hypertension: HONEST Study // J Clin Hypertens (Greenwich). – 2014. – Vol. 16. – P. 442-450.
Andalib A., Akhtari S., Rigal R. et al. Determinants of masked hypertension in hypertensive patients treated in a primary care setting. Intern Med J. – 2012. – Vol. 42 (3). – P. 260-6.
Barochiner J., Cuffaro P.E., Aparicio L.S. et al. Predictors of masked hypertension among treated hypertensive patients: an interesting association with orthostatic hypertension // Am J Hypertens. – 2013. – Vol. 26 (7). – P. 872-8.
Asayama K., Thijs L., Brguljan-Hitij J. et al. Risk Stratification by Self-Measured Home Blood Pressure across Categories of Conventional Blood Pressure: A Participant-Level Meta-Analysis. PLoS Med. – 2014. – Vol. 11 (1): e1001591. doi: 10.1371/journal.pmed.1001591.
Mancia G. Should Guidelines «SPRINT» to lower blood pressure targets? – Positioning of the topic. https://esc365.escardio.org/presentation/131196#accessSession
Rosei E.A. Target Blood Pressure for Treatment Should Current Recommendations Be Changed? Hypertension. – 2016. – Vol. 68. – P. 263-265.
Weber M.A., Poulter N.R., Schutte A.E. et al. Is It Time to Reappraise Blood Pressure Thresholds and Targets? A Statement From the International Society of Hypertension – A Global Perspective // Hypertension. – 2016. – Vol. 68. – P. 266-268.
Амосова К.М., Руденко Ю.В. Медико-соціальне значення відсутності ефективного контролю артеріального тиску у хворих із неускладненою артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці // Серце і судини. – 2016. – № 1. – C. 53-63.
Wright J.T. Jr, Williamson J.D., Whelton P.K., et al; SPRINT Research Group. A Randomized trial of intensive versus standard blood pressure control // N Engl J Med. – 2015. – Vol. 373. – P. 2103-2116.
Thomopoulos C., Parati G, Zanchetti A. Effects of blood pressure lowering on outcome incidence in hypertension: 7. Effects of more vs. Less intensive blood pressure lowering and different achieved blood pressure levels – updated overview and meta-analyses of randomized trials // J Hypertens. – 2016. – Vol. 34. – P. 613-622.