Значення функціонального ниркового резерву при есенціальній артеріальній гіпертензії
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У структурі причин термінальної стадії хронічної хвороби нирок есенціальна артеріальна гіпертензія (ЕАГ) займає провідну роль. Одним із патогенетичних механізмів розвитку гіпертензивної нефропатії є порушення внутрішньониркового кровотоку, що клінічно проявляється гіперфільтрацією.
Мета дослідження: визначення частоти субклінічного ураження нирок у хворих на ЕАГ І стадії методом водно-сольового навантаження та співставлення цих даних зі стандартними критеріями нефропатії при есенціальній артеріальній гіпертензії.
Матеріали та методи. Були обстежені 30 пацієнтів віком від 27 до 59 років із встановленим діагнозом ЕАГ І стадії, які не отримували медикаментозну терапію та не мали захворювання нирок. Середнє значення альбумін/креатинінового співвідношення хворих складало 15,12±5,02 мг/г. За даними аналізу амбулаторних карток тривалість АГ не перевищувала 5 років. Усім пацієнтам проведено 24-годинний моніторинг артеріального тиску (АТ) та визначення функціонального ниркового резерву (ФНР) за методикою водно-сольового навантаження (згідно патенту України 42860) [9].
За результатами добового моніторингу артеріального тиску хворі були розподілені на дві групи. У 1-у групу увійшли 22 (73,3%) пацієнти, яким було встановлено 1-й ступінь І стадію ЕАГ. У 2-у групу увійшли 8 (26,7%) хворих, яким було встановлено 2-й ступінь ЕАГ.
Результати. Субклінічне ураження нирок було встановлено у 8 (26,7%) хворих при визначенні за методом водно-сольового навантаження. ФНР був збережений у 22 пацієнтів 1-ї групи (середнє значення 22,31±3,9%), та зниженим у 8 пацієнтів 2-ї групи (середнє значення 10±2,01%) (різниця між групами достовірна р<0,05).
Результати дослідження свідчать, що при зростанні рівня АТ нирка починає втрачати фізіологічний резерв, а клінічно це можливо простежити при переході стану гіперфільтрації у гіпофільтрацію. При визначенні ШКФ за формулою CKD-EPI достовірної розбіжності між групами виявлено не було.
Заключення. 1. Артеріальна гіпертензія є актуальною проблемою і потребує постійної уваги з боку лікарів різного фаху, комплексного вирішення проблем, що впливають на поширеність ураження нирок на доклінічній стадії гіпертензивної нефропатії.
2. Ранніми критеріями гіпертензивної нефропатії до розвитку мікроальбумінурії може бути гіперфільтрація, а також знижений ФНР.
3. У пацієнтів із ЕАГ І стадії 2-м ступенем порівняно із пацієнтами з 1-м ступенем АГ ураження нирок спостерігається частіше і проявляється зниженим ФНР.
4. Використання методу водно-сольвого навантаження у пацієнтів з ЕАГ І стадії для оцінювання функціонального стану нирок дозволяє виявити субклінічне ураження нирок.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Арутюнов Г.П., Оганезова Л.Г. Кафедра терапии Московского факультета ГОУ ВПО РГМУ Росздрава. Проблема гиперфильтрации в клинической практике. Клиническая нефрология. – 2009, № 1.
Вельков В.В. Диабетическая нефропатия в трех измерениях: гиперфильтрация, альбумин, креатинин // Современная лаборатория. – 2013. – Т. 3. № 16. – С. 18-36.
Гоженко А.І. Функціональний нирковий резерв: фізіологічне значення функціонального ниркового резерву та обґрунтування методики його визначення / Гоженко А.І., Кравчук А.В., Сірман В.М., Никитенко О.П., Романів Л.В. // Почки. – 2015. – Т. 4, № 14. – С. 7-11.
Кутирина И.М., Рогов В.А., Шестакова М.В. и др. Гиперфильтрация как фактор прогрессирования хронических заболеваний почек // Тер. Арх. – 1992. – № 6. – С. 10-15.
Лутай М.Н. Национальная программа борьбы с артериальной гипертензией. Итог четырехлетней работы / М.Н. Лутай // Здоров’я України. – 2003. – № 74. – С. 3-4.
Романів Л.В. Роль нирок у регуляції водно-сольового обміну / Л.В. Романів, А.В. Хамініч // Вісник проблем біології і медицини. – 2008. – Вип. 3. – С. 8-14.
Гоженко А.І. Пат. № 42860 Україна, МПК (2009) А61В 5/20. Спосіб визначення функціонального ниркового резерву / Гоженко А.І., Хамініч А.В., Лебедєва Т.Л.
Настанова та клінічний протокол надання медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія», затверджений Наказом МОЗ № 384 від 24.05.2012. – К., 2012. – 21-23 с.
Хамініч А.В. Функціональний стан нирок в умовах спонтанного та індукованого діурезу у нефрологічно здорових осіб / А.В. Хамініч, А.І. Гоженко, Л.В. Романів, Т.Л. Лєбєдєва, В.А. Жуков // Вісник морської медицини. – 2008. – № 3–4. – С. 70-75.
Abellán J, Leal M, Hernández-Menárguez F, Garcнa-Galbis JA, Martнnez-Pastor A, de Vinuesa SG, Luсo J. Efficacy of moxonidine in the treatment of hypertension in obese, non-controlled hypertensive patients.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension journal of hypertension 2013;31:(7). – P. 1281-1357.
Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney international, Suppl.2013;3:1-150.
Paolo Palatini, Lucio Mos, Pierferruccio Ballerini, Adriano Mazzer, Francesca Saladini, Alessandra Bortolazzi, Susanna Cozzio, Edoardo Casiglia, and on behalf of the HARVEST Investigators. Relationship between GFR and Albuminuria in Stage 1 Hypertension. Clin J Am Soc Nephrol. 2013 Jan 7; 8(1):59-66.