Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Роль тесту з інгібіторами протонної помпи у діагностиці та лікуванні різних форм захворювання
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Грунтуючись на даних регіональних епідеміологічних досліджень, поширеність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) в Україні становить 11,1%, що далеко не відображає справжньої картини захворюваності і за даними окремих досліджень становить 30% дорослого населення. Рівень захворюваності підвищується зі збільшенням віку пацієнтів і призводить до зміни структури клінічної картини з превалюванням позастравоходних проявів ГЕРХ.
Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) у пацієнтів з ГЕРХ.
Матеріали та методи. Були обстежені 50 пацієнтів з АГ І–ІІ ступеня у поєднанні з хронічною ІХС. Методи дослідження включали антопометричне дослідження, біохімічне дослідження крові, амбулаторний моніторинг артеріального тиску, добовий моніторинг ЕКГ, ЕГДС, ЕхоКГ, тестування за шкалою GerdQ.
Результати. Коморбідний перебіг АГ, хронічної ІХС і ГЕРБ асоціюються з більшою частотою абдомінального типу ожиріння і метаболічного синдрому (за критеріями IDF), що у свою чергу збільшує рівень кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із ГЕРХ. Наявність рефлюксу у пацієнтів з АГ на тлі хронічної ІХС зумовлює збільшення частоти і тяжкості порушень ритму. У пацієнтів з ГЕРХ частіше спостерігається фібриляція передсердь. За наявності супутньої ГЕРХ у пацієнтів з ІХС спостерігається велика частота і тривалість ішемічних епізодів. Коморбідність з ГЕРБ погіршує перебіг АГ і супроводжується високою варіабельністю і більш високими показниками систолічного і діастолічного артеріального тиску в нічний час.
Заключення. Наявність ГЕРХ у пацієнтів з АГ на тлі хронічної ІХС асоціюється з більш важкими клінічними проявами основного захворювання і тому може розцінюватися як фактор, що ускладнює ІХС та АГ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Бондаренко Е.Ю. Гастроэзофагеальная болезнь у больных с метаболическим синдромом / Е.Ю. Бондаренко, Л.А. Звенигородская, Б.З. Чикунова, С.Г. Хомерики // Клин. геронт. – 2007. – Т. 13, № 1. – С. 18-21.
Бурков С.Г. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у пожилых и старых пациентов / С.Г. Бурков, А.Г. Арутюнов, Е.П. Щерба, Л.Н. Анохина, С.Ю. Кутепова // Клин. геронт. – 2006. – № 6. – С. 49-56.
Вдовиченко В.І. Кардіологічні симптоми гастроезофагеальної рефлексної хвороби у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу / В.І. Вдовиченко, Я.П. Свердан // Сучасна гастроентерологія. – 2013. – № 3. – С. 110-112.
Звенигородская Л.А. Особенности течения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у пожилых больных с сопутствующей ишемической болезнью сердца / Л.А. Звенигородская, Ю.В. Таранченко // Тер. Архив. – 2006. – Т. 78, № 2. – С. 42-45.
Коваленко В.М. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема: аналітично-статистичний посібник / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький. – К.: Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеско», 2014. – 278 с.
Онучина Е.В. Проспективное пятилетние наблюдение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у лиц пожилого и старческого возраста / Е.В. Онучина, В.В. Цуканов // Клиническая геронтология. – 2010. – № 1–2. – С. 34-38.
Острогляд А.В. Перший досвід вивчення епідеміології гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в Україні / А.В. Острогляд // Сучасна гастроентерол. – 2006. – № 1. – С. 30-32.
Харченко Н.В. Гастоезофагеальна рефлюксна хвороба. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах / Н.В. Харченко, О.Я. Бабак, П.Д. Фомін та ін. – К., 2013. – 31 с.
Хлынова О.В. Состояние сердечно-сосудистой системы у больных гастроезофагеальной рефлюксной болезнью по данным длительного ЭКГ и АД-мониторирования / О.В. Хлынова, А.В. Туев, Л.В. Кокаровцева // ГОУ ВПО «ПГМА им. акад. Е.А. Вагнера» Росздрава г. Пермь, Россия. – С. 1-7.
Щербинина М.Б. Кардиальные проявления гастроезофагэальной рефлюксной болезни: тактика ведения пациентов / М.Б. Щербинина, И.Я. Будзак // Сучасна гастроентерологія. – 2008. – № 2 (40). – С. 34-39.
Akihito N. A multicentre-randomised trial to compare the efficacy of omeprazole versus rabeprazole in early symptom relief in patients with reflux esophagitis / N. Akihito, S. Tsuyoshi, N. Naoyoshiet. al. // J. of Gastroenterol. – 2014. – Vol. 49. – P.1536-1547.
Bianco M. Management of gastrooesophageal reflux disease: role of proton pump inhibitor test and upper gastro-intestinal endoscopy / M. Bianco, G. Rotondano, A. Prisco, C. Meucci //Acta Otorhinolaryngologica Italica. – 2006. – Vol. 26. – P. 271-275.
Bunch J. Long-term Risk of Atrial Fibrillation with Symptomatic Gastroesophagel Reflux Disease and Esophagitis / J. Bunch, D. Packer, A. Jahangir, R. Locke at al. // The American journal of cardiology. – 2008. – Vol. 102. – P. 1207-1211.
Chin-Chou H. Gastroesophageal Reflux Disease and Atrial Fibrillation: A Nationwide Population-Based Study / H. Chin-Chou, C. Wan-Leong, L. Jiing-Chyuan, C. Yu-Chun at al. // PLoS One. – 2012. – Vol. 7. – P. 1932-6203.
Dickman R. The effect of a therapeutic trial of high-dose rabeprasole on symptom response of patients with non-cardiac chest pain: a randomized double-blind, placebo-controlled, crossover trial / R. Dickman, S. Emmons, H. Cui et al. // Aliment. Pharmacol.Ther. – 2005. – Vol. 22. – Р. 547-555.
Floria M. Atrial fibrillation and gastroesophageal reflux disease: From the cardiologist perspective / M. Floria, V. Drug // World Journal of Gastroenterology. – 2015. – Vol. 21. – P. 3154-3156.
Flook N. Approach to managing undiagnosed chest pain / N. Flook, P. Unge, L. Agreus et al. // Canadian Family Physician. – 2007. – Vol. 53. – P. 261-266.
Gawron A. Advances in diagnostic testing for gastroesophageal reflux disease / A. Gawron, I. Hirano // World Journal of Gastroenterology. – 2010. – Vol. 16. – P. 3750-3756.
Katz P.O. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease / P.O. Katz, L.B. Gerson, M.F. Vela // Am. J. Gastroenterol. – 2013. – Vol. 108. – P. 308-328.
Kunz J.S. Is there a link between gastroesophageal reflux disease and atrial fibrillation? / J.S. Kunz, B. Hemann, J. Edvin Atwood et al. // Clin. Cardiol. – 2009. – Vol. 32, № 10. – Р. 584-587.
Pace F. The proton pump inhibitor test and the diagnosis of gastroesophageal reflux disease / F. Pace, M. Pace // Expert. Rev. Gastroenterol. Hepatol. – 2010. – Vol. 4. – P. 423-427.
Pilotto A. Comparison of four proton pump inhibitors for the short-term treatment of esophagitis in elderly patients / A. Pilotto, F. Marilisa, L. Gioacchinoet. al. // WJG. – 2007. – Vol. 13. – P. 4467-4472.
Rituparna M. Rabeprazole and esomeprazole in mild-to-moderate erosive gastroesophageal reflux disease: A comparative study of efficacy and safety patients / M. Rituparna, J. Jyothirmai et. al. // Journal of Pharmacology & Pharmacotherapeutics. – 2011. – Vol. 2. – P. 0976-500X.
Roman C. Atrial fibrillation in patients with gastroesophagel reflux disease: A comprehensive review / C. Roman, S. Bruley des Varannes, L. Muresan, A. Picos at al. // World Journal of Gastroenterology. – 2014. – Vol. 20. – P. 9592-9599.
Thomson. Impact of PPIs on patient focused symptomatology in GERD / Thomson // Therapeutics and Clinical Risk Management. – 2008. – Vol. 4. – P. 1185-1200.
Wang W.H. Is proton pump inhibitor testing an effective approach to diagnose gastroesophageal reflux disease in patients with noncardiac chest pain? A meta-analysis / W.H. Wang, J.Q. Huang, G.F. Zheng et al. // Arch. Intern. Med. – 2005. – Vol. 165. – P. 1222-1228.
Wong W.M. A validated symptoms questionnaire (Chinese GERDQ) for the diagnosis of gastro-oesophageal reflux disease in the Chinese population / W.M. Wong, K.F. Lam, K.C. Lai et al. // Aliment PharmacolTher.– 2003. – Vol. 17. – P. 1407-1417.
Xia X. Gastroesophageal Reflux Disease Relief in Patients Treated with Rabeprazole 20 mg versus Omeprazole 20 mg: A Meta-Analysis esophagitis / X. Xia, H. Wang // Gastroenterology Research and Practice. – 2013. – Vol. 2013. – P. 1687-6121.
Velagapudi P. Atrial fibrillation and acid reflux disease / P. Velagapudi, M. Turagam, M. Leal, A. Kocheril // Clin Cardiol.– 2012. – Vol. 35. – P. 1180-1186.
Zavala-Gonzales M. Validation and Diagnostic Usefulness of Gastroesophageal Reflux Disease Questionnaire in a Primary Care Level in Mexico / M. Zavala-Gonzales, A. Azamar-Jacome, A. Meixueiro-Daza, A de la Medina // Journal of Neurogastroenterology and Motility. – 2014.–Vol. 20.– P. 475-482.