Профілактика розвитку артеріальної гіпертензії у підлітків з наявними факторами ризику в умовах сільської амбулаторії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення частоти та впливу факторів ризику у дітей підліткового віку сільської місцевості на можливість розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та розроблення рекомендацій щодо її профілактики для сімейного лікаря.
Матеріали та методи. Було проведено когортне дослідження 214 дітей 12–17 років, які навчаються у Хотівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа I–III ступенів – гімназія» Київської області з метою виявлення у них підвищених цифр артеріального тиску (АТ) та впливу факторів ризику на розвиток АГ у майбутньому. Проведено соціологічне опитування щодо наявних факторів ризику розвитку серцево-судинної патології, вимірювання зросту та маси тіла з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), пробу Руф’є для оцінювання фізичної працездатності, офісне вимірювання АТ, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та офтальмоскопію.
Результати. Прегіпертензію виявлено у 29 осіб, що становило 13,6±2,3% респондентів, АГ діагностовано у 25 (11,6±2,2%) осіб. АГ у 2,5 разу частіше виявляли серед хлопчиків порівняно з дівчатками (8,3±1,9% та 3,3±1,5% відповідно). Більшість респондентів з АГ – діти 14 років. Найбільш частими скаргами респондентів були: порушення сну (59,3±3,6%), задишка у разі фізичного навантаження (57,0±3,4%), головний біль (41,1±3,4%), швидка втомлюваність (21,0±2,8%). Достовірними виявилися наступні фактори ризику: стать, спадковий фактор за АГ та поєднання з ЦД, ІМ, ГПМК, куріння респондентів, куріння батьків, збільшене вживання продуктів, які містили надлишок кухонної солі, недостатнє вживання овочів та фруктів (<200 г/добу або не щоденне їх вживання), вживання енергетиків, малорухливий спосіб життя, низька фізична активність, зміни маси тіла (надмірна вага та дефіцит маси тіла).
Висновки. Частота АГ у сільській популяції дітей склала 11,6%, серед хлопчиків – 8,3% , серед дівчаток – 3,3%. Основними факторами ризику розвитку АГ виявилися надлишкова або недостатня маса тіла, спадкова обтяженість за АГ, куріння батьків, гіподинамія у дітей. Встановлено, що абсолютний ризик розвитку АГ у майбутньому серед курців був вищий на 40%, у дітей, батьки яких курили, – на 10%, у респондентів із задишкою – на 20%, у дітей з дефіцитом маси тіла – на 20%, з надмірною масою тіла – на 30%, зі змінами очного дна – 30%, дітей із синусовою тахікардією – на 20%, з поодинокою суправентрикулярною екстрасистолією або синусовою аритмією – на 40%.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Богмат Л.Ф. Поширеність артеріальної гіпертензії та її факторів ризику у школярів популяції м. Харкова / Л.Ф. Богмат, Л.І. Пономарьова // Артериальная гипертензия. – 2009. – № 2 (4) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/8565.
Гайдук Т.А. Артеріальна гіпертензія у підлітків з високим ризиком кардіоваскулярних захворювань: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.10 / Т.А. Гайдук; Дніпропетр. держ. мед. акад. МОЗ України, Ін-т гастроентерології АМН України. – Д., 2010. – 21 с.
Іванько О.Г. Досвід організації фізичної реабілітації підлітків 16–17 років з артеріальною гіпертензією в умовах навчального закладу / О.Г. Іванько, Є.Л. Михалюк, В.Я. Підкова та ін. // Современная педиатрия. – 2014. – № 3 (59). – С. 89-93.
Коренєв М.М. Артеріальна гіпертензія та ожиріння в підлітків / М.М. Коренєв, Л.Ф. Богмат, О.М. Носова // Український журнал дитячої ендокринології. – 2014. – № 2. – С. 79-80.
Коренєв М.М. Артеріальна гіпертензія у підлітків: фактори прогнозу перебігу / М.М. Коренєв, Л.Ф. Богмат, О.М. Носова [та ін.] // Артериальная гипертензия. – 2011. – №1 (15) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/15930.
Ледяев М.Я. Оценка факторов риска и профилактика развития артериальной гипертензии у подростков / М.Я. Ледяев, Ю.В. Черненков, Н.С. Черкасов [и др.] // Лечащий врач. – 2012. – № 6. – С. 4-6.
Леонтьева И.В. Поражение органов-мишеней у детей и подростков с артериальной гипертензией // Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2010. – № 2. – С. 30-41.
Малахова С.М. Сучасний погляд на проблему АГ у підлітків // Патологія. – 2014. – № 3 (32). – С. 10-15.
Плотникова И.В. Влияние факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний на формирование эссенциальной артериальной гипертензии в подростковом возрасте / И.В. Плотникова, В.В. Безляк, И.А. Ковалев // Педиатрия. – 2011. – № 5. – С. 11-15.
Хайтович М.В. Діагностика артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків // Медична газета «Здоров’я України». – 2014. – С. 38-39.
