Зміна паттерну демографічних характеристик хворих на ендокардит: клінічний випадок інфекційного ендокардиту у пацієнта з ін’єкційною наркоманією, ускладнений розвитком пневмонії та периферичного некрозу стоп, кистей, носа (власні клінічні спостереження і досвід викладання державною та англійською мовами)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Інфекційний ендокардит (ІЕ) – мультисистемне захворювання, яке є результатом інфекції (зазвичай бактеріальної) ендокардіальної поверхні серця. Незважаючи на сучасні досягнення в діагностиці та лікуванні, ІЕ залишається захворюванням з високим рівнем смертності та розвитком тяжких ускладнень. Протягом останніх десятиріч у розвинених країнах простежуються зміни демографічних характеристик хворих на ІЕ, а саме – збільшення частки вікових пацієнтів з дегенеративними клапанними захворюваннями, пацієнтів з анамнезом застосування інвазивних медичних маніпуляцій та процедур. Поряд з добре відомими факторами ризику (штучні клапани та імплантовані серцеві пристрої) постійно зростає роль ін’єкційної наркоманії, вірусу імунодефіциту людини та широкого контакту із системою охорони здоров’я в якості факторів схильності до ІЕ.
У статті представлені літературні дані щодо основних популяційних груп ризику розвитку ІЕ, описано клінічний випадок дуже тяжкого (фатального) ІЕ у пацієнта з ін’єкційною наркоманією. Особливістю представленого клінічного спостереження є розвиток сухого некрозу стоп, кистей та носа, що підходить під опис симетричної периферичної гангрени. Цей рідкісний патологічний стан був вперше описаний Hutchinson у 1891 році у 37-річного чоловіка, у якого виникла гангрена пальців рук, ніг та вух після шоку. До симетричної периферичної гангрени можуть призводити різні інфекційні та неінфекційні чинники. Більшість випадків розвитку цього стану відноситься до лікування кардіогенного шоку або септичного шоку із синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання.
Наведений опис симетричної периферичної гангрени у пацієнта з ІЕ буде корисним для лікарів різних спеціальностей, нагадуючи про необхідність ретельного спостереження за кольором шкіри дистальних відділів кінцівок у тяжких пацієнтів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Contrepois A. Towards a history of infective endocarditis. Med. Hist. 1996;40:25–54.
Osler W. The Gulstonian Lectures on Malignant Endocarditis. BMJ. 1885;1:577–9.
Kaye D. Changing pattern of infective endocarditis. Am. J. Med. 1985;78:157–62.
Bin Abdulhak AA. Global and regional burden of infective endocarditis, 1990-2010: a systematic review of the literature. Glob. Heart. 2014;9:131–43.
Thayer W. Studies on bacterial (infective) endocarditis. Johns Hopkins Hosp. Rep. 1926;22:1.
Fowler VG. Staphylococcus aureus endocarditis: a consequence of medical progress. JAMA. 2005;293:3012–21.
Murdoch DR. Clinical presentation, etiology, and outcome of infective endocarditis in the 21st century: the International collaboration on endocarditis-prospective cohort study. Arch. Intern. Med. 2009;169:463–73.
Rabinovich S, Evans J, Smith IM et al. A long-term view of bacterial endocarditis. 337 cases 1924 to 1963. Ann. Intern. Med. 1965;63:185–98.
Watt G. Prospective comparison of infective endocarditis in Khon Kaen, Thailand and Rennes, France. Am. J. Trop. Med. Hyg. 2015;92:871–4.
Greenspon AJ. 16-year trends in the infection burden for pacemakers and implantable cardioverter-defibrillators in the United States 1993 to 2008. J. Am. Coll. Cardiol. 2011;58:1001-6.
Thiene G, Basso C. Pathology and pathogenesis of infective endocarditis in native heart valves. Cardiovasc. Pathol. 2006;15:256–63.
Movahed MR, Saito Y, Ahmadi-Kashani M, Ebrahimi R. Mitral annulus calcification is associated with valvular and cardiac structural abnormalities. Cardiovasc. Ultrasound. 2007;5:14.
Benito N. Health care-associated native valve endocarditis: importance of non-nosocomial acquisition. Ann. Intern. Med. 2009;150:586–94.
Şimşek-Yavuz1 S, Rüçhan AA, Aydoğdu S et al. Consensus report on diagnosis, treatment and prevention of infective endocarditis by Turkish Society of Cardiovascular Surgery (TSCVS), Turkish Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases (KLIMIK), Turkish Society of Cardiology (TSC), Turkish Society of Nuclear Medicine (TSNM), Turkish Societyof Radiology (TSR), Turkish Dental Association (TDA) and Federation of Turkish Pathology Societies (TURKPATH) Cardiovascular System Study Group. Turk. J. Th. Cardiovasc. Surg. 2020;28:2-42.
Lamas CC, Fournier PE, Zappa M et al. Diagnosis of blood culture-negative endocarditis and clinical comparison between blood culture-negative and blood culture-positive cases. Infect. 2016;44:459-466.
Morris AJ, Drinkovic D, Pottumarthy S et al. Gram stain, culture, and histopathological examination findings for heart valves removed because of infective endocarditis. Clin. Infect. Dis. 2003;36:697-704.
Raoult D, Casalta JP, Richet H et al. Contribution of systematic serological testing in diagnosis of infective endocarditis. J. Clin. Microbiol. 2005;43:5238-42.
Topan A, Carstina D, Slavcovici A et al. Assesment of the Duke criteria for the diagnosis of infective endocarditis after twenty-years. An analysis of 241 cases. Clujul Med. 2015;88:321-6.
Liesman RM, Pritt BS, Maleszewski JJ, Patela R. Laboratory diagnosis of infective endocarditis. J. Clin. Microbiol. 2017;55:2599-608.
Gould FK, Denning DW, Elliott TS et al. Working Party of the British Society for Antimicrobial Chemotherapy. Guidelines for the diagnosis and antibiotic treatment of endocarditis in adults: a report of the Working Party of the British Society for Antimicrobial Chemotherapy. Antimicrob. Chemother. 2012;67:269-89.
Piletskyi AM, Snigir NV, Rudichenko VM, Krivetz VO, Maslyi MG. Difficult differential diagnosis of hemorrhagic vasculitis in the practice of general practitioner-family physician: own clinical observations and literature data. Family Medicine. 2019;2:49-53.
Rudichenko VM, Lubchenko AS, Reizin DV, Barasyi SM, Snigir NV, Simonenko SV. Chilaiditi syndrome: rare and demonstrative (after materials of own clinical observations). Art of Medicine. 2016;9-10:44-8.
Dong J, Zhang L, Rao G et al. Complicating symmetric peripheral gangrene after dopamine therapy to patients with septic shock. J. Forensic Sci. 2015;60:1644-6.
Sharma BD, Kabra SR, Gupta B. Symmetrical peripheral gangrene. Trop. Doct. 2004;34:2-4.
Shenoy R, Agarwal N, Goneppanavar U et al. Symmetrical peripheral gangrene – a case report and brief review. Indian J. Surg. 2013;75:163-5.
Hayes MA, Yau EH, Hinds CJ et al. Symmetrical peripheral gangrene: association with noradrenaline administration. Intens. Care Med. 1992;18:433-6.
Akamatsu S, Kojima A, Tanaka A et al. Symmetric peripheral gangrene. Anesthesiol. 2013;118:1455.
Davis MD, Dy KM, Nelson S. Presentation and outcome of purpura fulminans associated with peripheral gangrene in 12 patients at Mayo Clinic. J. Am. Acad. Dermatol. 2007;57:944-56.
Silbart S, Oppenheim W Purpura fulminans. Medical, surgical, and rehabilitative considerations. Clin. Orthop. Relat. Res. 1985;193:206-13.
Johansen K, Hansen ST. Gangrene s. purpura fulminans complicating pneumococcal sepsis. Am. J. Surg. 2017;165:642-5.
Molos MA, Hall JC. Symmetrical peripheral gangrene and disseminated intravascular coagulation. Arch. Dermatol. 1985;121:1057-61.