Оцінювання взаємозв’язку мінеральної щільності кісткової тканини та факторів ризику переломів у практиці сімейного лікаря
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Остеопороз посідає четверте місце за поширеністю після серцево-судинних, онкологічних і ендокринних захворювань. На думку експертів ВООЗ, у зв’язку з постарінням населення та дією негативних чинників середовища, захворюваність на остеопороз буде зростати надалі.
Мета дослідження: визначення взаємозв’язків між даними ультразвукової денситометрії п’яткової кістки з ризиком переломів у жінок старших вікових груп із різних регіонів країни.
Матеріали та методи. Дослідження ґрунтувалося на обстеженні жінок у великих містах України – Києві, Харкові, Одесі. Було включено 116 жінок віком від 40 до 79 років. Середній вік обстежених становив 56,0±9,62 року, середня маса тіла – 74,5±12,9 кг, зріст – 163,1±5,62 см, середній показник індексу маси тіла (ІМТ) – 28,0±4,90. Нормальні показники ІМТ (20,0–24,9) фіксували у 35 (30,2%) жінок, показники надмірної маси тіла та клінічного ожиріння – у 81 (69,8%) жінки. Усі обстежені були розподілені на чотири групи за віком: 40–49 років, 50–59 років, 60–69 років, 70–79 років.
Результати. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) виявлено у 59,5% обстежених жінок, з них остеопенію реєстрували у 57%, остеопороз – у 2,5% жінок, норма – у 40,5% жінок. Кількість жінок зі зниженою МЩКТ збільшувалася з віком.
Аналізуючи фактори ризику у жінок віком після 40 років, виявлено високу частоту артеріальної гіпертензії – 40,5%, частота попередніх переломів в анамнезі була у 22,4% опитаних, переломи стегнової кістки та інших переломів у батьків відзначили 33,6% жінок, зниження росту на 3 см за життя відбулося у 13,7%, рання менопауза (до 45 років) зафіксована у 16,3% жінок, фізична активність менше 30 хв на день – у 27,5%. Алгоритми ризику переломів FRAX та Q-fracture достовірно корелюють з показниками денситометрії.
Заключення. Раннє виявлення факторів ризику остеопорозу у практиці сімейного лікаря допоможе попередити епідемію даного захворювання в нашій країні і дасть змогу запобігти негативним медико-соціальним наслідкам. Усе зазначене вище необхідно враховувати для планування профілактичних заходів щодо остеопорозу та його ускладнень, а також для наступних діагностичних кроків раннього виявлення захворювання.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Povoroznjuk VV, Grigorieva NV, Kanis JA, McCloskey EV, Johansson H. Ukrains’ka versіja FRAX: vіd stvorennja do valіdizacіi [Ukrainian version of FRAX: from creation to validation]. «Novosti mediciny i farmacii». 2016;16(596):3-5. (in Ukrainian).
Povoroznyuk VV, Vayda VM, Dzerovych NI. Vikovi ta statevi osoblyvosti chastoty perelomiv stehnovoyi kistky u naselennya zakarpats-koyioblasti [Age and gender features of the frequency of femoral fractures in the population of the Zakarpattia region]. «Probl. starenyya y dolholetyya», 2011;1:99–104. (in Ukrainian).
Holm JP, Hyldstrup L, Jensen JB. Time trends inosteoporosis risk factor profiles: a comparative analysis of risk factors, comorbidities, and medications over twelve years. Endocrine. 2016; 54(1):241-55.
Johnell O and Kanis JA. An estimate of the worldwide prevalence and disability associated with osteoporotic fractures. Osteoporos Int. 2006;17:1726.
Kanis JA, Cooper C, Rizzoli R, Reginster JY, on behalf of theScientific Advisory Board of the European Society for Clinical andEconomic Aspects of Osteoporosis (ESCEO) and the Committees of Scientific Advisors and National Societies of the International Osteoporosis Foundation (IOF). European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporos Int. 2019;30:3-44. doi: 10.1007/s00198-018-4704-5
Kanis JA, Johnell O, Oden A et al. FRAX and the assessment of fracture probability in men and women from the UK. Osteoporos. Int. 2008; 19(4):385-97. doi: 10.1007/s00198-007-0543-5.
Marques A, Ferreira RJO, Santos E et al. Theaccuracy of osteoporotic fracture risk prediction tools: asystematic review and metaanalysis. Ann. Rheum. Dis. 2015;74:1958-67.
McCloskey ЕV, Harvey NC, Johansson H, Kanis JA. FRAX updates 2016. Curr. Opin. Rheumatol. 2016;28(4):433-41.
Osteoporosis: assessing the risk of fragility fracture. London: National Institute for Health and Care Excellence (UK); 2017 Feb. (NICE Clinical Guidelines, No. 146.) Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554920/
Rotondi NK, Beaton DE, Elliot-Gibson V et al. Comparison of CAROC and FRAX in Fragility Fracture Patients: Agreement, Clinical Utility, and Implications for Clinical Practice. J. Rheumatol. 2016;43(8):1593-99.
Vosoughi AR, Emami MJ, Pourabbas B, Mahdaviazad H. Factors increasing mortality of the elderly following hip fracture surgery: role of body mass index, age, and smoking. Musculoskelet. Surg. 2017;101(1):25-9.
