Частота виявлення основних факторів ризику серцево-судинних подій серед військовослужбовців

Анотація

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) утримують першість серед захворювань в Україні і є причиною більше половини смертей. ССЗ мають прямий зв’язок із способом життя, особливостями харчування, наявністю шкідливих звичок, фізичною активністю, стресовими факторами та є причиною розвитку інших факторів ризику. Найбільш поширеними з них є немодифіковані (стать, вік, спадковість) та модифіковані (дисліпідемія, артеріальна гіпертензiя, надмірна маса тiла та ожирiння, цукровий діабет, тютюнопаління) та психосоцiальні фактори.

За результатами дослідження STEPS у 2019 році, що проводилось разом з ВООЗ, проаналізовано фактори ризику серед цивільного населення України у віцi від 18 до 69 років. Відзначено, що фактори ризику розвитку ССЗ зафіксовані у 32,8% населення, а саме: пiдвищений артеріальний тиск (АТ) чи гіпертензія – у 34,8% населення, гіперглікемія – у 7,1%, нормальна маса тіла за ІМТ – лише у 39,6%, надмірна маса тіла – у 59,1%, у тому числі 24,8% населення мали ожиріння. Крім того, активними курцями були 33,9%, вживали алкогольні напої 19,7% населення України. Враховуючи результати дослідження STEPS, нас зацікавила частота виявлення основних факторів ризику серцево-судинних подій серед військовослужбовців.

Мета дослідження: визначення частоти виявлення основних факторів ризику серцево-судинних подій серед діючих військовослужбовців та пенсіонерів МОУ на етапі стаціонарного лікування в умовах НВМКЦ «Головний військово-клінічний госпіталь».

Матеріали та методи. Методом випадкової вибірки було проведено аналіз 104 історій хвороб пацієнтів кардіологічного відділення НВМКЦ «Головний військово-клінічний госпіталь» за період від січня 2018 року до грудня 2019 року. Були вивчені фактории ризику та частота, з якою вони зустрічаються у різних категорій пацієнтів.

До групи обстеження увійшли хворі чоловічої статі (100% випадків) віком від 33 до 93 років (у середньому – 66,55±1,47 року). Для дослідження вікових особливостей поширеності факторів ризику ССЗ хворі були розподілені на дві групи. До І групи включено діючих військовослужбовців (n=22), середній вік яких становив 46,41±1,78 року. До ІІ групи увійшли пенсіонери МОУ (n=82), середній вік яких становив 71,95±1,26 року.

Статистичне оброблення результатів проводили методами варіаційної, параметричної та непараметричної статистики медико-біологічного профілю за допомогою пакета оригінальних прикладних статистичних програм «Microsoft Exсel», «Statistica 7.0».

Результати. За результатами дослідження були проаналізовані показники АТ у І групі: показники середнього систолічного і діастолічного тиску становили 129,09±3,86 мм рт.ст. та 80,45±2,71 мм рт.ст. відповідно. У ІІ групі показники середнього систолічного і діастолічного тиску становили 138,84±2,41 мм рт.ст. та 82,99±1,22 мм рт.ст. відповідно. Для оцінювання рівня АТ була обрана класифікація, запропонована ВООЗ у дослідженні STEPS-2019 для можливості проведення порівняльного аналізу.

Відсоток пацієнтів І групи з нормальним рівнем АТ становив 77,27%; підвищений рівень тиску відзначали у 22,73% пацієнтів, за результатами власного дослідження високого рівня АТ не було виявлено. У пацієнтів ІІ групи нормальний рівень АТ зареєстрований у 63,41%, підвищений рівень АТ – у 26,83% пацієнтів і високий рівень АТ відзначали у 9,76% хворих.

Аналіз показників лабораторних досліджень продемонстрував, що підвищення рівняхолестерину спостерігалось у 45,5% випадківу І групі, водночас у 22,7% випадків рівеньхолестерину не визначався. У ІІ групі виявлено підвищення рівня холестерину у 35,4%випадків, у 13,4% випадків рівень холестерину не визначався.

За результатами дослідження підвищення рівня глюкози крові зафіксовано у 10,6% і 55,8% випадків у І та ІІ групах відповідно. Нормальні показники рівня глюкози крові були у 33,7% пацієнтів. Відсоток хворих із супутнім цукровим діабетом 2-го типу становив 1,9% і 14,4% випадків у І та ІІ групах відповідно. Підвищений показник ІМТ мали 72,2% військовослужбовців І групи і 64,6% осіб ІІ групи. Шкідливу звичку (тютюнопаління) зафіксовано у 50% осіб І групи та у 18,3% – ІІ групи.

Заключення. Виявлено, що показники підвищеного рівня артеріального тиску (АТ) у пацієнтів І та ІІ груп становили 22,73% і 26,83% відповідно, що менше на 12,07% і 6,77% порівняно з цивільним населенням України, де показник підвищеного тиску становив 34,8%. Рівень загального холестерину був вищий на 4,8% у пацієнтів І групи (45,5%), ніж серед цивільного населення України (40,7%). Рівень загального холестерину у ІІ групі був на 5,3% менше (35,4%) порівняно з проведеним дослідженням. Показник підвищеного рівня глюкози крові натще у І групі (10,6%) на 3,5% вищий, у ІІ групі (55,8%) на 48,7% вищий від результатів, отриманих серед цивільного населення України, де рівень глікемії становив 7,1%. Захворюваність на цукровий діабет 2-го типу у І групі становила 1,9%, що на 1,9% менше від результатів, отриманих серед населення України (3,8%), у ІІ групі – 14,4%, тобто на 10,6% більше.

Підвищення ІМТ у пацієнтів І і ІІ групи становив 40,9% і 46,3%, що відповідно на 18,2% і 12,8% нижче отриманих даних серед цивільного населення України, де відсоток надмірної маси тіла становив 59,1%. Показник поширеності тютюнопаління серед військовослужбовців був на 6,68% нижчий, ніж серед цивільного населення України (33,9%) і становив 27,04%.